Кожного року Тернопіль відвідують сотні туристів, які мріють побачити головні пам’ятки Файного міста. Пропонуємо вам переглянути найоригінальніші пам’ятники міста, які до того ж мають цікаву історію. Повідомляє «Ternopil-future».
1. «Дерево без коріння»
«Дерево без коріння» є пам’ятником, присвяченим жертвам депортації 1944-1946 років. Монумент встановлений у сквері імені митрополита Шептицького на вулиці Січових Стрільців.
Встановили скульптуру не так давно – у 2014 році. Однак, її виготовлення тривало близько десяти років. Як розповідають в обласному художньому музеї, дерево без коріння символізує собою лемків, які залишилися без рідного краю та були відірвані від Батьківщини.
Посередині композиції зображений бронзовий журавель. Птах сумно опустив голову в прощанні з тими, хто покидає свій рідний дім. На кроні дерева витесані лемківські дзвіниці, дерев’яні хатини та цвинтарі. Їх змушені були покидати люди разом з маленькими дітьми та пожитками, що встигли зібрати.
Авторами оригінального монумента є рівненський скульптор Володимир Стасюк, скульптори зі Львова Андрій та Володимир Сухорські, а також архітектор Олег Головчак.
2. «Пара лелек»
Символом міцного шлюбу та родини є пам’ятник «Пара лелек». Скульптура розташована неподалік Тернопільського озера.
Пам’ятник являє собою кількаметрову бронзову скульптуру двох лелек, які сплели крила над гніздом, де лежить малюк. Скульптуру подарувала місту родина Заставних. Вона має досить цікаву історію.
Автором пам’ятника є київський скульптор Сергій Лебединський. Чоловік випадково потрапив в Тернопіль і буквально з першого погляду закохався у місто. З того часу архітектор часто приїжджав в місто, щоб відпочити та розважитись. Тому, Сергій Лебединський вирішив щось зробити корисне для Тернополя, яке він полюбив.
Митець створив макет пам’ятника та разом з ідеєю завітав в кабінет до мера. На той час очільник Тернополя Роман Заставний радо підтримав ініціативу, адже така композиція стала б для міста символом молодості, добра та родини.
Місце для пам’ятника вибрали також символічне – біля пологового будинку та одного з улюблених місць відпочинку молодих людей. Біля монумента люблять прогулюватися діти, вагітні, а також полюбляють фотографуватися молодята.
Серед тернополян ходить легенда, якщо пара, яка дуже хоче дітей, доторкнеться до скульптури, її бажання обов’язково збудуться.
3. Пам’ятник Соломії Крушельницькій
В Тернополі вшанували одну з найвидатніших оперних співачок світу Соломію Крушельницьку та встановили пам’ятник в центрі Тернополя. Скульптура унікальна тим, що є першим монументом жінці в місті, а також першим у світі пам’ятником на честь Соломії Крушельницької виконаний в повний зріст. До того ж він є пам’яткою монументального мистецтва місцевого значення.
Скульптура зображує співачку в повен зріст у старовинному вбранні та з капелюшком. Соломія Крушельницька спирається на візерунок, що ніби символізує застиглу музику. Висота пам’ятника становить 3,8 метра і важить він понад три тонни.
Авторами скульптури, як і багатьох інших монументів в місті є скульптор з Рівного Володимир Стасюк та брати Андрій і Володимир Сухорські.
Ідея встановити пам’ятник виникла ще в 1989 році. В той час скульптура повинна була знаходитися біля музичного училища названого на честь відомої співачки. Однак, ідею не вдалося втілити в життя.
У 2004 році керівник благодійного фонду «Соломія» Марта Подкович знову ініціювала питання про спорудження пам’ятника Соломії Крушельницькій. Неодноразово відбувалися благодійні концерти для збору коштів за участю відомих артистів – Мирослава Скорика та Ігоря Пилатюка. 22 серпня 2010 року урочисто відкрили монумент Соломії Крушельницькій, яка прославила не лише рідне місто, але й Україну далеко за її межами.
4. Пам’ятник «Випадкова зустріч»
Скульптура під назвою «Випадкова зустріч» розташована в центральній частині Тернополя у сквері імені Тараса Шевченка. Її встановили у 2002 році.
Пам’ятник виготовлений за кошти американського мецената Джона Звожека. Іноземець на той час працював волонтером у відділі екології Тернополя.
Джон Звожек продемонстрував місцевим чиновникам каталог скульптур авторства Стюарта Джонсона. Пам’ятники вражали своєю простотою, щирістю та добротою. Американець запропонував тернополянам встановити одну зі скульптур в місті.
В результаті вибір зупинився на пам’ятнику «Випадкова зустріч», адже вона якнайкраще вписувалася в парковий ландшафт Тернополя.
Варто додати, що скульптура виявилася найдорожчою в доробку американця, її він оцінив у 100 тисяч доларів. В березні 2002 року пам’ятник встановили в центральному сквері Тернополя. Роботи Стюарта Джонсона можна також побачити в США, Японії та Індії. Однак, саме Україна стала першою країною Європи, де встановили скульптуру американського митця.
5. «Телепам’ятник»
Щоб вшанувати пам’ять відомого телеведучого з Тернополя в центрі міста відкрили пам’ятник присвячений Ігорю Пелеху. Він має нетрадиційний вигляд кам’яної чи бронзової брили, а виконаний у формі телевізора. Якщо доторкнутися до екрана, можна побачити передачі, в яких брав участь відомий тернопільський телеведучий.
Екран за виглядом схожий на термінал, через який поповнюють рахунки, проте він більше стилізований під телевізор. Під пам’ятником знаходиться напис, де вказано, що тут протягом 1996-1997 років на станції «Радіо Тернопіль» працював, жив та вар’ював Ігор Пелих.
За словами його друга Юрія Зеленого, телеведучий був надзвичайно доброю та позитивною людиною. Ігор Пелих дуже любив рідне місто. Ідея встановити незвичний пам’ятник виникла у 2009 році. Її запропонував друг тернополянина та режисер телепередачі «Галопом по Європах». Задум підтримали друзі та рідні Ігоря Пелеха, які й зібрали кошти на втілення проєкту в життя. Відкривали пам’ятник у 2011 році діти телеведучого Соломійка та Івасик.
6. «Дерево щастя»
На набережній міського озера знаходиться одне з найулюбленіших місць тернополян. Саме тут встановлене «Дерево щастя».
Пам’ятник з’явився у 2009 році під час ковальського фестивалю. Дерево має висоту 2,8 метра. Кожен листок скульптури має виточені дірочки, в які молодята можуть повісити замки, перед тим загадавши заповітне бажання. Ключі закохані викидають в озеро, аби ніхто не відкрив замок їхньої любові.
Вага скульптури складає 350 кілограмів і вона може витримати близько 150 кілограмів замків. «Дерево щастя» є символом вічної любові, його прикрашають ковані фігури пташок, равлика та гніздечко. Металічна скульптура оброблена спеціальним розчином, що запобігає корозії.
В Тернополі практично кожна весільна фотосесія не обходиться без світлин біля «Дерева щастя». Молодята прикріплюють до скульптури колодку, а ключі викидають у воду. Таким чином вважається, що їхня любов житиме вічно та ніхто ніколи не зможе їх розлучити.
Металеву скульптуру презентували місту учасники міжнародного фестивалю ковальства, що проходив в Івано-Франківську.
7. Пам’ятник «Бджілці-трудівниці»
Серед унікальних скульптур Тернополя є і пам’ятник «Бджілці-трудівниці». Скульптура знаходиться неподалік драматичного театру. З ініціативою її встановлення виступили місцеві пасічники.
Бджола символізує собою працелюбство та наполегливість. Собою вона втілює й образ українця, який завжди трудиться не покладаючи рук. Пам’ятник становить собою соти, на яких сидить маленька бджола. Монумент має заввишки 2,5 метри. Встановили його у 2010 році.
З ідеєю облаштування пам’ятника виступив Богдан Рудка – бджоляр та керівник обласної асоціації пасічників. Протягом багатьох років він виношував цю ідею та шукав місце для встановлення скульптури. Кошти на виготовлення монументу надали підприємці-меценати.
Міська рада проголосувала за облаштування пам’ятника ще у 2009 році. Тоді ж був розроблений проєкт майбутньої скульптури львівським архітектором В’ячеславом Матвіївим. Однак лише через рік пам’ятник вдалося встановити біля драмтеатру.
Варто додати, що пам’ятник бджолі увійшов до списку тридцяти найдивовижніших пам’ятників України. Окрім цього тернопільська скульптура є другою в Україні та Європі, що присвячена комасі-трудівниці.
8. Пам’ятник сантехніку, людині-невидимці та стільцю
У 2010 році в Тернополі з’явився ряд оригінальних пам’ятників, яких в культовому фільмі шукав Остап Бендер. Вони знаходяться на перехресті вулиць Кардинала Сліпого та Січинського.
Пам’ятник сантехніку зображує чоловіка в спецодягу, який вилазить з люка. В руках він тримає розвідний ключ. За словами авторів ідеї встановлення незвичного пам’ятника, таким чином вони мали намір вшанувати працю водопровідників. Як прототип майбутньої скульптури автори використали образ працівника комунального підприємства «Тернопільводоканал». Під час виготовлення пам’ятника консультував скульпторів один з працівників комунальної установи.
Що ж до пам’ятника стільцю Остапу Бендеру. Він є копією стільця-гарнітуру тещі героя фільму «Дванадцять стільців» Кіси Вороб’янінова.
Пам’ятник людині-невидимці зображує черевики, що стоять на землі. Автором всіх скульптур є Дмитро Мулярчук. Усі три пам’ятники не взаємозв’язані між собою, однак їх об’єднує гумористична ідея щодо створення.
9. Тристоронній годинник
В центрі Тернополя розташований один з пам’ятників, який по праву можна назвати найстарішим та найновішим. Годинник має цікаву та давню історію.
Пам’ятник встановлюють в місті не перший раз. До Другої світової війни аналогічний годинник уже височів в центрі Тернополя. Однак, він був безжально знищений радянською владою в 1944 році.
І лише через 70 років після руйнування годинника міська влада Тернополя вирішила відновити давню пам’ятку. У 2014 році на тому ж самому місці урочисто відкрили тристоронній годинник.
Пам’ятник має унікальне значення, адже загалом тристоронніх годинників з відкритим циферблатом у світі налічується лише два – у французькому містечку Ам’єн та Тернополі. До того ж годинник має надзвичайно складний механізм. Допоміг відтворити пам’ятник майстер-годинникар зі Львова Олексій Бурнаєв.
Зовнішній вигляд годинника розроблявся на основі старовинних фотографій, які збереглися під час війни. Однак, в механізмі використані й сучасні технології. Наприклад, годинник встановлює точний час за допомогою супутника. Ввечері його циферблат підсвічується зсередини.
За короткий час годинник став одним з улюблених місць тернополян та гостей міста. Варто додати, що тернопільський годинник знають далеко за межами України. У свій час один з французьких сайтів включив його до переліку «Світової спадщини годинникарства».
10. Пам’ятник Святій Покрові
У 2020 році в Тернополі встановили пам’ятник присвячений опікунці українського війська. Знаходиться скульптура Святої Покрови на подвір’ї установи Тернопільської обласної ради «Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини».
Автором пам’ятника став відомий український скульптор Петро Кулик, авторству якого належить чимало скульптур в Україні, США та Європі. Зокрема, він виготовляв пам’ятник князю Васильку в Європі, Тарасу Шевченку та Івану Франку в Торонто.
Урочисто відкрили та освятили пам’ятник на День міста 28 серпня. Відкриття монументу присвятили одразу трьом знаковим подіям – Дню незалежності України, святу Успіння Пресвятої Богородиці та Дню пам’яті захисників України, які віддали своє життя за незалежність та суверенітет країни.
Значну частину коштів на виготовлення монументу надала українська діаспора. Одним з меценатів стала фундація «Будучність» з Канади, де проживав уродженець Бучацького району Степан Шпак. Після смерті він заповів усі свої кошти на виготовлення монументу.
Пам’ятник Святій Покрові зроблений з бронзи і його вартість складає 60 тисяч доларів. До слова саме Божу Матір вважають покровительницею українського війська та козацтва.
