Понеділок, 18 Жовтня, 2021

Історія Марійського духовного центру в Зарваниці

До однієї з головних святинь Тернопільщини кожного року приїжджають віряни з усієї України. Духовний центр «Зарваниця» входить до двадцятки найбільших центрів у Європі. Повідомляє “Ternopil-future”.

Коли заснували святиню в Зарваниці

Духовний центр в Зарваниці має цікаву та давню історію. Історія Зарваницького духовного комплексу бере свій початок з 13 століття. Перша згадка про нього датується 1240 роком. Саме в цей час на Києво-Печерську Лавру нападали татарські орди. Вони руйнували все, що є в місті й захоплювали в полон не лише містян, але й монахів Києво-Печерської Лаври.

Одному з монахів вдалося втекти. Він тікав протягом багатьох днів. Одного дня монах знесилений заснув довгим та міцним сном. Йому приснилася Божа матір з Ісусом на руках, яка підняла його з колін. Саме тієї миті монах прокинувся, він побачив довкола себе чудову природу: ліс, річку та багато квітів.

Раптом монах побачив джерело, над яким знаходилася ікона така ж сама, яку він бачив уві сні. Монах підійшов до джерела почав обмивати водою рани, які несподівано одразу загоювалися. Тоді чоловік зрозумів, що це знак від Бога.

Монах вирішив залишитися жити біля джерела, збудував каплицю, а для себе видовбав печеру. Слава про ікону швидко розійшлася і до неї почали з’їжджатися люди зі своїми проблемами та хворобами.

З часом біля каплиці з’явився монастир та село, в якому почали жити люди. Село ж отримало назву «Зарваниця».

Зарваниця в період Першої та Другої світової війни

Як і для всіх українських храмів період війн був складним та нищівним. Так, під час Першої світової війни була пошкоджена Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої. Згодом її реставрував митець Петро Холодний і окрім цього зробив копію ікони. Копія ікони сьогодні знаходиться в каплиці Підземної церкви Собору.

В роки Другої світової війни оригінал ікони Зарваницької Матері Божої переховували монахи, а протягом практично всього комуністичного режиму Чудотворну ікону зберігали місцеві жителі Павло Деркач та Юлія Монастирська.

На жаль, в Другу світову війну була безслідно втрачена Чудотворна ікона Розп’яття Ісуса Христа. На щастя, збереглися її копії, які можна побачити у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці.

В часи Радянського союзу храм у Зарваниці зачинили та використовували як зерносховище.Через це був повністю зруйнований розпис споруди та іконостас.

Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої

Походження Зарваницької ікони Богоматері датується 13 століттям. Про це говорять історичні джерела, в яких описуються напади татар на Зарваницю, спалення церкви й монастиря.

Після спалення Зарваниці монахи та селяни повернулися до села та взялися за відбудову церкви й монастиря. На місті колишньої дерев’яної церкви встановили хрест, а нова мурована церква була відбудована у 1754 році.

В цей час ікону перенесли з каплиці до мурованої церкви. Її можна побачити  над лівим бічним престолом. В 1867 році парохомом Зарваниці отцем Порфирієм Мандичевським увінчано ікону короною привезеною з Риму. Папа Пій ІХ надав кардиналу Івану Сімеоні можливість відновити відпусту для всіх вірян, які відвідають Зарваницю.

Чудотворна ікона розп’ятого Спасителя

Вперше про появу ікони розп’ятого Спасителя згадує отець Андрій Мельник у своїй книзі «Зарваниця». Так, в 1740 році заможний господар із Зарваниці Стефан Рисан поїхав на поле за сіном. Чоловік був настільки втомленим, що заснув на возі.

Коли господар проснувся він побачив дивне світло на небі, його воли стояли на колінах, а в повітрі висіла ікона розп’ятого Ісуса Хреста, підсвічена небесним блиском. Мова про диво швидко розійшлася і через два роки в Зарваницю приїхав архієрей Анастазій Шептицький, щоб розслідувати появу небесних знаків.

В 1742 році ікону коронували та визнали чудотворною. Починаючи з 1754 року до початку Другої світової війни ікона розп’ятого Ісуса Хреста постійно зберігалася в Зарваниці у церкві Пресвятої Трійці. В 1944 році ікону вивезли з Тернопільщини й деякий час вона зберігалася у Львові, звідки зникла. Про долю святині невідомо і до сьогоднішнього дня.

На образі Розп’ятого Ісуса Христа знаходилася тернова корона прикрашена діамантами, золотом та сріблом. Образ Спасителя був намальований на полотні.

Останні згадки про ікону пов’язані зі смертю митрополита Андрія Шептицького. Після його смерті монахи встигли переховати частину речей, однак багато особистих речей Андрія Шептицького знищила радянська влада. За часів Радянського Союзу в музеях активно знищувалися твори церковного мистецтва та реліквії. Відомо, що більшу частину колекції ікон Андрія Шептицького спалили, ймовірно могла постраждати й ікона розп’ятого Ісуса Хреста.

Отець Зеновій Монастирський після Другої світової війни зайнявся пошуком святинь. Лише в  1948 році йому вдалося розшукати чудотворну ікону Матері Божої, однак ікону Розп’яття Ісуса Христа так і не вдалося знайти. Однак, дослідники не втрачають надії таки знайти зниклу реліквію.

Для тих, кому цікаво як виглядала чудотворна ікона Розп’яття Ісуса Христа,  можна подивитися її відомі копії в храмі Христа-Царя у Філадельфії. Точну копію ікони для Зарваницького храму у 2019 році зобразив іконописець Володимир Свідерський. В цьому ж році копію ікони освятив Папа Римський Франциск.

Легенди пов’язані з Зарваницею

Ще однією легендою є переказ про теребовлянського князя, якому врятувала життя Чудотворна ікона Матері Божої Зарваницької.

За легендою під час полювання князь заблудився і сильно захворів, шукаючи лікування він натрапив на чоловіка, який порадив звернутися до монаха, що жив неподалік. Він мав чудодійну ікону, яка зцілює всі хвороби. Хто помолиться перед іконою та нап’ється води з джерела, одразу зцілиться.

Князь послав слуг аби вони привели до нього монаха разом з іконою та водою. У відповідь на прохання пустельник відповів, що князь повинен сам приїхати до джерела та помилитися перед іконою. Князь послухався до поради та поїхав до монаха. Він вийшов на зустріч разом з іконою. Князь випив води, щиро помолився і в ту ж хвилину став здоровим.

Latest Posts