Тернопіль є давнім містом, перша згадка про нього датується 15 квітня 1540 року. Місто є значно древнішим, ніж деякі обласні центри. Тому, й цікава історія становлення районів Тернополя. Повідомляє ternopil-future.
Мікрорайон «Дружба»
Одним з найбільш старовинних районів Тернополя є мікрорайон «Дружба». В давнину місцевість, де зараз розміщений мікрорайон, мала назву «Загребелля». Вперше ця назва згадується в 50-х роках 16 століття. В цей період в Тернополі збудували замок на березі ставу та спорудили греблю.
Від урочища Загребелля пішла і назва села, яке згодом виникло на правому березі Серету. В 16-17 столітті територія була малозаселеною, однак нею проходив Львівський тракт, що мав важливе значення для розвитку торгівлі та ремісництва. Саме на Львівському шляху збудували другу кам’яну браму. Важливе значення тракт мав і для Австро-Угорської імперії.
На жаль, в Першу та Другу світову війну Загребелля зазнало значних руйнувань. Практично всі будівлі знаходилися в руїнах. В 1925 році селище увійшло до складу Тернопільського району.
В мікрорайон «Дружба» частину міста перейменували в період Радянського Союзу. Проте, до наших часів не збереглося точної дати перейменування району. Назва «Дружба» була досить поширеною в Радянському Союзі, адже її асоціювали з братерством та інтернаціоналізмом. З цього часу розпочався активний розвиток мікрорайону.
Пік розбудови мікрорайону «Дружба» приходиться на середину 70-х років. В цій частині міста будували перші багатоповерхівки, прокладали асфальтовані дороги та запустили тролейбусні маршрути, що з’єднували мікрорайон з центром Тернополя.
Вкінці 70-х років в Загребеллі розпочали будувати гідропарк «Топільче», частину якого відкрили в 1983 році. Загребеллям називають ландшафтний парк Тернополя.
Мікрорайон «Східний», «Аляска» та «Сонячний»
Мікрорайон “Східний” належить до одного з найновіших масивів міста. Почали розбудовувати місцевість одночасно з мікрорайонами «Аляска» та «Сонячний».
Будівництво масивів стартувало в 1980-х роках. «Сонячний» та «Східний» райони збудували ще в радянський період, тоді як «Аляску» розбудовували й в роки незалежності України.
Як і в більшості міст СРСР в Тернополі зводили однотипні багатоповерхівки, однак люди вважали їх архітектурою майбутнього. Нові спальні райони будували і вдень, і вночі. Загалом за місяць зводили один під’їзд багатоповерхівки.
Через деякий час з обох боків Тернополя виросли шістнадцятиповерхові вежі-близнюки. Завершили їхнє будівництво в 1985 році. Саме одну із багатоповерхівок-близнюків вважали родзинкою мікрорайону «Сонячний».
За словами перших мешканців багатоповерхівок на вулиці 15 Квітня, коли вони з сусідами оселилися в новобудовах, будинки виглядали красивими та стильними. Проте, з часом штукатурка обсипалася, будівлі посіріли й зараз вони нічим не відрізняються від сотень «хрущівок» по всій Україні.
Досить оригінальним є походженням назви мікрорайонів. Наприклад, масив «Аляска» отримав свою назву через однойменний півостров, адже зазвичай тут температура повітря на декілька градусів нижча, ніж в усьому місті.
Мікрорайон «Сонячний» в народі часто називають «БАМ» – абревіатура від Байкало-Амурської магістралі, оскільки масив будували такими ж шаленими темпами, як і відому магістраль.
Варто додати, що мікрорайон «Сонячний» вважається найбільш заселеним районом міста, адже тут проживає 80 тисяч тернополян.
Мікрорайон Канада
«Канада» – один з популярних мікрорайонів в центральній частині міста. Мікрорайон з’явився в Тернополі на межі 1970-1980-х років.
Він охоплює вулиці П. Чубинського, М. Вербицького, І.Рєпіна та Є. Коновальця. Походження назви «Канада» має дві версії. За одною з версій раніше тут розташовувався однойменний магазин, де продавали товари з Канади. Магазин користувався великою популярністю серед тернополян, тому й так стали називати мікрорайон.
За іншою версією чимало жителів району мали родичів закордоном в Канаді й самі їздили часто в країну на заробітки.
Варто додати, що в мікрорайоні розташовані три храми – Костел Божої Матері і Божої Матері Неустанної Помочі, Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, та храм Іоанна Богослова. Також в «Канаді» знаходяться дитячі садки, станція швидкої допомоги, відділок поліції й пошта.
Оболоня
Мікрорайон Тернополя «Оболоня» розташований у південній частині міста. Походження назви мікрорайону має цікаву історію. Так, «Оболоня» в народі називали заплавні луки. Назва міцно вкорінилася на місцевості, оскільки річка Серет протікає зовсім поряд і в давнину територія майбутнього мікрорайону була заболочена.
На Оболоні знаходиться центральний місцевий ринок. Однак, до Другої світової війни територія практично не була забудованою. Тут знаходився лише м’ясокомбінат, приміщення якого збудували в 1909 році. Слід зазначити, що будівля міської бійні збереглася і до наших днів.
Мікрорайон «Оболоня» охоплює такі вулиці як Митрополита Шептицького, В. Юрчака, Чернівецьку, Тиху, Стрімку, Стадникової, Садову, Перля, Князя Острозького, Живова, Г. Коллонтая, Є.Гребінки, Гайову, Степана Будного та Білогірську.
Новий світ
Мікрорайон «Новий світ» розташований в північній частині міста. Мікрорайон приєднали до Тернополя в 1937 році. Міністр внутрішніх справ видав розпорядження, яким частину місцевості вилучено з гміни Великого Глибочка та приєднано до Тернополя.
Коли в місто прийшла радянська влада, розпочалася активна розбудова мікрорайону. В «Новому світі» розташовувався бавовняний комбінат, «Ватра» та комбайновий завод, які потребували робочих рук. У зв’язку з чим мікрорайон почали заселяти жителі ближніх сіл.
Мікрорайон має досить хаотичну забудову, де приватні будинки межують з багатоповерхівками. В часи Радянського Союзу на «Новому світі» збудували готель «Чайка» та кінотеатр «Мир».
Мікрорайон обмежується територією вулиць Бродівської та Соломії Крушельницької. З західної сторони мікрорайон межує з Тернопільським ставом.
