Щоб ви подумали про населений пункт, що носить назву Окопи? Що це помилка, що ця назва можливо пов’язана з подіями Другої світової війни або ж запропонували ще якусь фантастичну версію. А все набагато простіше. Адже в Україні існує населений пункт, що колись носив назву «Окопи Гори Святої Трійці», а от ця назва походила від того, що фортеця розташовувалася на горі Трійця. Теперішня назва скорочена від слова окіп – «оборонна траншея». Детальніше про населений пункт Окопи, що на Тернопільщині, його фортецю і загалом фортифікації й історію розповість видання ternopil-future.com.ua.
Поселення Окопи до 17 ст.
Як зазначає дослідниця Зоряна Лукомська, село, що носить незвичайну назву Окопи знаходиться на річці Дністер та Збруч. На межі Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей. Уявляєте собі, яке місце? Не дарма в 2002 р. тут відновлено пам’ятний знак, що має назву «Півень, що на три держави піяв».
Взагалі це місце було заселене тривалий час. Археологи виявили тут пам’ятки Трипільської культури, а це 5-7 тис. років тому. Мало який населений пункт України може похвалитися такою славною історією. Далі на місці Окопів зустрічаються пам’ятки Київської Русі – держави українців. А вже замок був побудований на місці поселення саме цього часу.
Будівництво фортеці поляками
Оборонне укріплення в населеному пункті Окопи було зведено у кінці XVII ст. на території сучасного с. Окопи Борщівського району Тернопільської області. Унікальність об’єкту полягає у його розташуванні на вузькому перешийку із стрімкими скелястими берегами, у межиріччі, біля злиття р. Збруча та р. Дністер. За рахунок унікальних природних умов ще у X-XI ст. тут існувало Руське городище. І надалі цей природній захист був використаний владою польської держави для створення стратегічного військового об’єкта в період польсько-турецької війни 1672-1676 рр.
Створення проекту фортеці приписують видатному голландському архітектору Тильману Ґамерському, свій вклад у проектування оборонного об’єкту зробив також генерал коронної артилерії Мартин Контський, київський воєвода. Фортеця була утворена на вузькому скелястому перешийку між двома ріками шляхом утворення двох бастіонних ліній оборони. На цьому етапі відбулося закладення бастіонної фортеці за принципами ренесансно-барокового містобудування, яка набула рис староголландської військово-інженерної школи. Головною метою будівництва фортеці було створення стратегічного військового пункту. Чинники, що вплинули на створення цього оборонного об’єкта, – унікальні природні умови, вдале місце розташування.
Будували цю твердиню поляки (адже Україна деякий час була окупована Польщею) за сприяння великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського та воєводи київського Марціна Концького. А ціль була проста: створити потужний форпост на шляху турок, які в другій половині 17 ст. захопили частину Поділля із центром в Кам’янці-Подільському, і не дати їм можливості далі просуватися в Галичину.
Саме тому 25 березня 1692 року Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці. Далі почалася важка і монотонна робота, яку протягом 6 місяців виконувала польська армія (до якої входили і українці) по будівництву фортеці. Насипалися вали та будувалися кам’яні брами, інші оборонні споруди. В кінці жовтня фортеця була повністю завершена. Фортеці дали голосну назву «Окопи Гори і Трійці – Блокада Кам’янця», але з часом переназвали на «Окопи Святої Трійці».
До складу східної лінії оборони входили два півбастіони, один бастіон, равелін і Кам’янецька брама, а до складу західної лінії – два півбастіони, равелін і Львівська брама. Загальна довжина східної лінії оборони становила 180 ліктів, а західної лінії – 470 ліктів. Висотна відмітка бастіонів та куртин перевищувала 10 м. Отже, фортеця складалась із двох бастіонних ліній оборони, які з’єднували два протилежні майже прямовисні береги вузького перешийка рік. Крім того, на території фортеці було збудовано обсерваційну вежу та костел для гарнізону. Вже в 1693 р. гарнізон фортеці відбивав напади турок під керівництвом Мустафа-аги.
Щоб надати більшого значення цьому об’єкту, на зламі XVII-XVIII ст. тут відбувались сеймики подільської шляхти.
Фортеця у 18 ст.
У 1700 р. – 1730-ті рр. відбулося створення містечка на основі військового об’єкта, надання привілеїв на проведення щотижневих торгів та щорічних ярмарків. У цей час проводиться модернізація бастіонних укріплень. Містечко проіснувало до середини XVIII ст., потім занепало. Укріплення фортеці не підтримувались у належному стані і також почали занепадати. У цей час на території фортеці розташовувався невеликий гарнізон.
Протягом 1768 р. – 1769 р. – фортеця була зайнята військами барської конфедерації та використовувалась за призначенням. Улітку 1768 р. після утворення барської конфедерації невеликий гарнізон коронних військ залишив фортецю, завдяки цьому в листопаді її зайняли барські конфедерати під командуванням Казімежа Пуласького. Відділи конфедератів знаходилися в Окопах до весни 1769 р. 8 березня російський генерал Сергій Ізмайлов почав штурмувати фортецю. Конфедерати не були в стані захищати занедбані укріплення від атаки регулярних військ. У результаті Пуласький з групою солдат утік уплав через Дністер. Під час штурму згорів костел в Окопах, в якому знаходився на той час конфедератський шпиталь.
1772 р. – поч. XX ст. – це період перебування фортеці у руїні. У 1772 р. Окопи знаходилися під австрійською владою, яка не приймала рішень, щоб реставрувати фортецю і розмістити там знову гарнізон. В 1783 р. Окопи відвідав австрійський імператор Йосиф ІІ.
Костел
Важливим збереженим елементом первісної планувальної структури містечка є костел XVII – XVIII ст. Історія цього існуючого ключового елемента планувальної структури історичного міста є складною. Костел був зведений у 1693 році, перебудований у 1748 році в стилі бароко, від кінця XVIII ст. не виконував своєї функції та був частково зруйнований і тільки на самому початку XX ст. був відреставрований. Але, на жаль, за часів радянської влади костел знову було частково зруйновано, він виконував складську функцію. На період початку XXI ст. костел мав вигляд часткової руїни із повністю відсутнім покриттям, відсутніми заповненнями віконних та дверних прорізів. У 2014 році було проведено його реставрацію та частково приведено до історичного вигляду.
Фортеця сьогодні
На цей час колишня оборонна система фортеці є майже втрачена, як і практично вся внутрішня забудова. На сучасному етапі розвитку історичної фортеці у селі Окопи із всіх складових фортифікаційної системи частково збереженими є муровані з кам’яних блоків стіни двох в’їзних брам, фрагмент сторожової вежі, фрагменти бастіонів та куртин у вигляді значних перепадів рельєфу.
Відсутність будь-яких пам’яткоохоронних статусів усіх збережених реліктів фортеці Окопи Святої Трійці ставить під загрозу збереження унікального містобудівного комплексу.
