Вівторок, 28 Червня, 2022

Оригінальні, цікаві, кумедні, а інколи й сумні пам’ятники Тернополя

Тернопіль не вічне місто, як Рим, але має відносно давню історію. А отже тут є багато різноманітних пам’ятників. Після свого заснування місто перебувало в руках кількох держав. Влада змінювалась, майже як кінофільмі «Весілля в Малинівці», а тому й змінювались пам’ятники. Деякі руйнували війни. Лише в період незалежності розпочався певний період стабільності. Хоча й тут сучасна російська агресія мала вплив на тернопільські пам’ятники, адже в результаті декомунізації чи точніше дерусифікації було успішно знято пам’ятник Пушкіну. Детальніше про тернопільські пам’ятники розповість ternopil-future.

Як повідомляє ukrinform, всі тернопільські пам’ятники можна умовно поділити на 2 великі групи:

Перша – це пам’ятники державним та політичним діячам міста й країни, і друге – це різноманітні смішні, цікаві, інколи дивні пам’ятники чи архітектурні елементи, які змушують задуматися, зупинитися, сфотографувати і посміятися. А інколи й посумувати.

«Серйозні» пам’ятники минулого. Період австрійського, австро-угорського й польського панування у Тернополі

Зокрема, сюди слід включити меморіали та монументи, які знаходяться на Микулинецькому кладовищі. Ці пам’ятники історії відносять до періоду австрійського, австро-угорського й польського панування в нашому місті. Не забуваймо, що в цей час існували й інші пам’ятники, які зараз втрачені. Це зокрема, статуя святої Теклі, які знаходилась в сквері, де зараз пам’ятник Ярославу Стецьку (перетин бульвару Шевченка і Камінної). Детальніше про цей пам’ятник можна почитати тут.

Згадаймо й пам’ятник польському діячеві Адаму Міцкевичу, що стояв там, де до недавнього часу був пам’ятник Пушкіну. Міцкевич, до речі постраждав під час української революції 1917-1920 рр. Хтось з українських солдатів вистрілив в ліву частину обличчя пам’ятнику і відбив таким чином його фрагмент. В місті міг вибухнути конфлікт, адже поляків тоді жило значно більше українців. Все владнала міська влада, яка пообіцяла відремонтувати пам’ятник і зробити його таким, як він був. Так, в 1923 р. в Тернополі було поставлено новий пам’ятник Міцкевичу, який простояв до окупації міста німецькими фашистами.

Від радянської окупації місто втратило пам’ятник Юзефу Пілсудському, який сидів на коні в оточені жовнірів (пам’ятник знаходився на площі Собеського, там зараз пам’ятник Данилу Галицькому). Його побудували в 1935 р. на честь польського лідера, військового та політичного діяча Юзефа Пілсудського на спогад про його відвідини Тернополя. Він до речі й помер в цьому році.

Також поряд з тернопільською Катедрою знаходилась статуя Святого Вінцента, який здавна вважався покровителем доброчинних товариств. Йому присвятили основний вівтар Катедри. Він же був патроном, захисником тернопільського костелу. Ця статуя була знищена під час Другої світової війни. Зараз там стоїть пам’ятник Йосифу Сліпому.

Також можна згадати такі пам’ятник: фігура-хрест, яка знаходилася на Загребеллі, пам’ятник 15-го полку піхоти ім. князя Нассау (знаходився біля Домініканського костелу), пам’ятник бургомістрові міста В. Мандлю.

«Серйозні» пам’ятники минулого. Радянський період.

В радянський час в місті з’явилась велика кількість комуністичних й російських пам’ятників. Не будемо загострювати увагу на цій сумній частині нашої історії, але скажемо, що лише пам’ятників Леніну існувало цілих 6 штук! Також був пам’ятник Карлу Марксу, Й. Сталіну, М. Горькому, радянським танкістам (площа Перемоги), артилеристам (перехрестя Злуки, Текстильної, Енергетичної), бюсти Чалдаєву, Живову, Танцорову, Пігарьову, Карпенку, Максименку, герою-матросу (ще продовжує існувати, але дискусія про його перенесення вже стартувала), скульптурна-група «Материнський поклик», монумент в парку Слави (Старий парк). До речі раніше там знаходився пагорб Унії (мається на увазі Брестська унія 1596 р., яка утворила греко-католицьку віру, при збережені візантійської обрядовості й підпорядкуванні Папі Римському).

Також в часи СРСР з’явилися пам’ятники та меморіальні дошки Т. Шевченку, І. Франку, Ю. Опільському, В. Гнатюку, Л. Курбасу та іншим.

«Серйозні» пам’ятники минулого. Період Незалежності.

В період незалежності було відкрито чимало пам’ятників, меморіальних таблиць, пам’ятних знаків. Зокрема, слід виділити погруддя Я. Стецьку, Б. Хмельницькому, В. Гнатюку, В. Лучаківському (детальніше про найвидатнішого мера Тернополя можна почитати тут), М. Лукасевичу, І. Горбачевському, В.Чорноволу, Б. Лепкому, Данилу Галицькому, С. Бандері, С. Крушельницькій, А. Шептицькому, В. Липківському, В. Стусу, І. Гереті (дисидент, краєзнавець, громадський діяч), С. Петлюрі, С. Луцишину, пам’ятник «Небесній сотні».

Смішні і цікаві пам’ятники в містах України

Такі пам’ятники є в кожному населеному пункті. Їх не можна вважати візитівкою міста, але вони привертають увагу і цікавлять туристів. Зокрема, у Львові є скульптура жінці, яка мала назву «пивна циця». Потрібно було потерти їй груди (щотижня щось інше), щоб отримати безкоштовне пиво. Вечора біля скульптури збирались черги з чоловіків, які таким чином прагнули отримати пиво і не лише. В Ужгороді є багато міні-скульптур, які таким чином розповідають про життя міста. Так, тут можна знайти Ласло Боді, Петра І, Бравого солдата Швейка, Енді Уорхола, Ейфелеву вежу, Вольфганга Амадея Моцарта (їх реально десятки). Цікаво, що ж тоді є в Тернополі?

Тернопільські пам’ятники

Одним з найбільш цікавих є «Дерево без коріння», яке розташоване в сквері імені митрополита А. Шептицького і яке символізує результат операції «Вісла», коли українських мешканців польського прикордоння (лемків) переселили на територію Польщі з метою асиміляції. А тому цей пам’ятник про українців, які втратили свою землю, своє коріння.

На вулиці Йосифа Сліпого поряд з торговельним центром розміщено 3 пам’ятники, які примусять вас посміхнутися. Адже один з них, це бронзовий стілець, який так би мовити говорить, що на будівництво центру в стільці знайшли діаманти, які й перетворили в гроші. Це відсилання до твору Ільфа та Петрова «12 стільців».

Поруч з стільцем, прямо на дорозі пам’ятник сантехніку з ключем і людині невидимці. Якщо сантехніка, який виглядає з люка видно, то невидимку – ні. Але про те, що вона тут, поряд, говорить її взуття. До речі туди можна всунути ногу не роззуваючись (невидимка просто встигне забрати свою :)).

Біля драмтеатру стоїть 2,5 метровий пам’ятник бджолам-трудівникам. Його поставлено з ініціативи місцевих пасічників. Біля ставу стоїть імпровізоване «Дерево щастя». Це пам’ятник міжнародного фестивалю ковальства в Івано-Франківську, який має у висоту 2,7 метра і вагу 350 км. Там можна було повісити 150 кг замків з підписами молодих пар, що одружилися.

 Схожий за тематикою пам’ятник, що має назву «Пара лелек», який знаходиться на вулиці Замковій, біля дороги. Існує легенда, що якщо молоді люди хочуть дитину, то слід доторкнутися до пам’ятника і лелека принесе їй дитя. Торкалися? Бо окремі частини скульптури доволі блискучі.

В центрі міста на Театральному майдані є скульптура, яка називається «Випадкова зустріч». Вартість 100 тис. доларів. Її подарував місту меценат з США Д. Звожек. Він же спроектував і створив парк «Воскресіння», який знаходився в балці між вулицею Тарнавського і гаражами. Тепер там ще більше гаражів. Повернемось до скульптури Д. Звожека. Як ви розумієте, для зустрічі потрібно 2-є осіб. Але через рік після встановлення одну з скульптур вкрали. Влада не змогла знайти злочинців, а тому самотня жінка сидить сама, але не проти, коли хтось підсідає до неї сфотографуватись чи поспілкуватись.

Тут же знаходиться пам’ятник Трикутному годиннику, який до речі був встановлений в роки керівництва містом Володимира Лучаківського. Детальніше тут.

В нашому місті є пам’ятник чи можливо влучніша назва буде «телепам’ятник» відомому журналісту та ведучому Ігорю Пелеху. Пам’ятник створений у вигляді телевізора, а тому кожен, хто торкнеться до нього матиме можливість переглянути нарізку сюжетів журналіста, який колись «галапував по Європах». Поряд є надпис: «У цьому будинку у 1996- 1997 р. на станції «Радіо Тернопіль» працював, жив, їв, спав, курив, дотепно гомонів, весело гудів і вар’ював Ігор Пелих».

В дворі одного з будинків на проспекті С. Бандери розташований велетенський зуб! Справа в тому, що в цьому будинку знаходиться стоматологічний кабінет, а тому це своєрідна цікава реклама.

Біля школи №3 цілий комплекс пам’ятник тут поряд з аркою за 1 млн. грн. Громадського бюджету міста збудували пам’ятник вчителю. Дивний спосіб витратити кошти.

Також, якщо ви прогуляєтесь по місту, то зможете побачити фігури керамічних биків, куркобиків, які стоять на вулиці Руській, Шептицького, Шевченка. А ще Тернопіль цікавий мініатюрами синагоги, ратуші, першої державної гімназії, Парафіяльного костелу. Також в Тернополі існує фігура майстра Йоди – персонажа «Зоряних війн». Зараз ця скульптура знаходиться на вулиці Качали, біля ресторації «Леліва».

Latest Posts