Вівторок, 21 Вересня, 2021

На Тернопільщині художник взявся за відновлення 100-літнього будинку

Десять років тому Василь Петровський повернувся додому з закордону і підшуковував у рідному місті собі житло. Через деякий час чоловік звернув увагу на занедбаний будинок, що знаходився у плачевному стані, з-під сходів будівлі текла каналізація. Однак, труднощі не злякали чоловіка. Повідомляє «ternopil-future.com.ua» з посиланням на «Т1».

Відновлення старовинної будівлі

Багато знайомих і друзів чоловіка не розуміли для чого він придбав настільки занедбаний будинок. За словами Василя Петровського, коли він тільки побачив будинок, одразу захотів тут жити. Помешкання зберегло в собі унікальний запах старовинної будівлі.

Розпочав кременчанин ремонт не з внутрішнього інтер’єру власного помешкання, а з фасаду. При вході в будинок розміщені старовинні колони, якби господар нічого не робив зі стінами та фасадом, будівля могла би завалитися.

Сходи до будинку Василь Петровський практично не міняв, лише дещо укріпив їх, щоб залишити дух старовини. В будівлі знаходяться п’ять квартир. До речі, за освітою кременчанин є художник і всі роботи з відновлення будинку виконує своїми силами та власним коштом. Звичайно, частину грошей потім сусіди віддають, однак для чоловіка важливий сам процес відновлення історичної будівлі.

Разом з іншими співвласниками квартир Василь Петровський створив ОСББ під символічною назвою «ЕСТЕТ». В планах художника розпочати внутрішні роботи в будинку.

Історія будинку – української гімназії

Згодом Василь Петровський дізнався, що його будинок має цікаву та довгу історію. Так, в 1918 році у приміщенні знаходилася українська гімназія, яка існувала до 1938 року. До гімназії тут розташовувався єврейський будинок.

У свій час у будинку проживали такі відомі особистості як Оксана Лятуринська, Улас Самчук та інші. Варто додати, що українська гімназія мала ім’я Івана Стешенка – відомого діяча УНР та міністра освіти. Навчальний заклад за короткий період перетворився на національний осередок життя містян.

Відкриття гімназії стало важливою подією для Кременця, адже вона була єдиною українською середньою школою у всьому повіті. При цьому в гімназії обов’язковим було вивчення української мови та історії України.

Гімназія відіграла важливу роль у становленні інтелігенції, яка згодом залишила свій слід не лише в історії Кременеччини, але й всієї України. На той час навчальний заклад розташовувався в будинку єврея Бакімера. Учні гімназії носили спеціальну форму: дівчата – матроски і сині берети, на яких був вишитий золотий герб УКГ, натомість хлопці носили шапки з темно-синього оксамиту та синьо-жовтий тризуб у віночку. Чимало світлин української гімназії збереглося в у фотоальбомі Олени Котович, де можна ознайомитися з студентами навчального закладу та викладацьким складом.

Випускники Кременецької української гімназії згодом знайшли своє майбутнє в письменництві, освіті та культурі. За діяльність інтелігенцію переслідувала як польська, так і радянська влада. Однак, всупереч цьому гімназія стала окремою віхою в історико-краєзнавчому розвитку Кременеччини.

Latest Posts