Понеділок, 22 Липня, 2024

Історія залізничної дороги та станції у місті Бучач

У великих містах і містечках всі дороги ведуть… на вокзал та залізничну станцію. Вони зберігають у своїй пам’яті чимало щасливих зустрічей і гірких розставань. А історія деяких просто вражає, інколи пробирає до сліз. Далі на ternopil-future.

З кінця ХІХ століття розпочалося регулярне залізничне сполучення на Тернопільщині. Залізниця є одним із ключових понять для розуміння історія Бучача, так як за своєю складністю, вона поступалась лише колії, що була прокладена в Карпатах.  

Передумови будівництва 

Історія залізничної станції та колії в Бучачі розпочинається наприкінці ХІХ століття. Міністерство торгівлі Австро-Угорщини у 1881 році видало акт, в якому розглядалося питання будівництва останньої частини трансверсальної залізниці. 

Галицька Трансверсальна залізниця. Джерело: фото wikipedia.org

Уряд пропонував 2 лінії. Перша сполучала Тернопіль і Гусятин, а друга – Станиславів (нині Івано-Франківськ) та Гусятин. Проєкт останнього вже активно розроблявся до 1880-го, щоправда, з невідомих причин його призупинили. Будівництво залізничної колії сприяло активному розвитку регіону. Первинно їх використовували для швидкого транспортування вантажу та продукції. Тому проблема будівництва залізниці була як-не-як гострою і на часі. Проблема зі сполучення на Придністров’ї турбувала вищі кола як в українському, так і австрійському урядах. 

З двох варіантів будівництва залізничної колії обрали останній – Станіславів-Гусятин, проєкт, який у 1880 раптово призупинили. Таке рішення пов’язують передусім з генштабом війська, що хотів мати сполучення зі схожу Станіславова. Невдовзі розпочалося й саме будівництво.

Будівництво залізної дороги та тунелю

До Гусятина дорогу проклали через місто Бучач. За підрахунками, спорудили тунель довжиною 250 метрів. Він простягнувся через річку Стрипа та околиці міста, зокрема через село Нагірянка, тепер – північну  частину Бучача. Будівництво залізничного тунелю завершилося у 1884 році. Задля його створення доклали зусилля місцеві мешканці й найкращі італійські майстри. 

Відомим є архітектор та інженер Джованні Батіста Феррарі, що на замовлення брав участь у створенні залізниці Станіславів-Бучач-Гусятин. У Бучачі італієць мешкав до 1944 року. За цей час йому вдалося спорудити не одну будівлю в місті, що нині вважається справжнім витвором мистецтва. Але повернемося до нашої залізниці. 

Джерело: фото bspravy.org.ua

Отож, її спорудили за досить короткий термін. За 3 роки вона була повністю готовою до експлуатації. Цікаво, що уряд, хоч і вбачав важливість цієї гілки, проте був надто заощадливим на матеріалі для її розбудови. У майбутньому це матиме свої наслідки. 

За своєю складністю поступалася хіба що коліям у Карпатах. В Австро-Угорській імперія становила частину Галицької Трансверсальної залізниці. Так називали державну залізницю імперії, що простяглася на 768 кілометрів у коронному краї Галичини, від Кракова до Гусятина. 

Зруйнована колія в ході битви. Джерело: фото bspravy.org.ua

Галицька Трансверсальна залізниця мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії (назва однієї з двох частин Австро-Угорщини). Виконувала основну, мілітарну функцію з’єднання заходу та сходу, на випадок війни з російською державою. Рух на ній здійснювався до закінчення Другої Світової війни. Опісля вона втратила своє значення, частину дороги розібрали. 

Бучацька станція у воєнні роки. Джерело: фото bspravy.org.ua

Будівництво залізниці від Станіславова до Гусятина завершили наприкінці 1884-го. 1 листопада того ж року на лінію вперше вийшов вантажний потяг, а через 14 днів -перший пасажирський. Це по-справжньому знакова подія в історія залізниці. Вже з наступного року лінією розпочався активний і регулярних рух. Потяг зі Станіславова ходив лише 1 раз в день, так як він був всього лише один. З Бучача відправлявся об 14.39. Згодом виникла потреба у додаткових транспортах. У 1914 році зі Станіславова до Гусятина  курсувало вже 3 потяга. Коли рух колією лише відкрився, ціна на поїзд 3-го класу становила 1 гульден 20 крейцерів. З часом вона “виросла”. 

Для порівняння, звичайним поштовим диліжансом, який активно використовували до введення потягів, проїзд коштував 4 гульдени 76 крейцерів. З появою потягів їх використовували все менше. Вони значно поступались “новому” транспорту по всіх критеріях. 

Диліжанс, фото ілюстративне. Джерело: фото mi3ch.livejournal.com

Раніше зазначалося, що уряд був надто заощадливим для будівництва залізничної дороги. Тому її інтенсивне використання призвело до невідкладної реконструкції. Та невідомо, чи її бодай раз проводили до початку Першої Світової. У ході двох воєн залізниця декілька разів зазнавала руйнації, так як мала велике стратегічне значення. 

Чому залізнична дорога в Бучачі втратила своє значення?

Залізнична дорога в Бучачі втратила своє значення, тому вже після завершення війни, урядом було прийняте рішення не її відновлювати. У наші дні збереглися деякі залишки залізниці та тунелю. Якщо курсувати між селами Добромишль та Комарівка, можна помітити підпірну стінку. Вона слугувала захистом залізничної дороги від ерозійних процесів. 

Тунель, Нагірянка(Бучач), 2013 рік, перед ним – міст на вул. Підгаєцькій. Джерело: фото wikipedia.org

Одноколійний бучацький тунель є найстарішим у Галичині й загалом на території України. У воєнні роки споруду зруйнували, але за радянських часів його відновили. У минулому – це важлива складова залізничної дороги Станіславів – Гусятин. 

Створення станції 

Через 2 роки після розгортання масштабного проєкту будівництва залізничної дороги Станіславів – Гусятин, у Бучачі спорудили залізничну станцію Галицької Трансверсальної залізниці. Офіційне відкриття відбулося 1 листопада 1884 року. Цікаво, що воно співпало з відкриттям руху всієї лінії Станіславів – Гусятин. Так було задумано, або ж це звичайне співпадіння – невідомо. 

Станція розташована на сучасній вулиці Галицькій. Складається з 5 колій та 1 платформи. У минулому тут здійснювалися вантажно-пасажирські перевезення. Була зруйнована в ході Першої та Другої Світових воєн. У 1916 році її бомбардували вночі московські нападники. Використовували не лише звичайні снаряди, але й ті, що містили в собі задушливі гази.

Перша станція в Бучачі. Джерело: фото wikipedia.org

У 1944 році бучацьку станцію знову атакували. Відступаючи з міста, німецькі війська підірвали об’єкт використовуючи колієруйнівник. Так називали спеціальний поїзд. Її вдалосія відбудувати. Проте з того часу кінцевою станцією є чортківська, а пасажирський рух, у наш час в Бучачі не здійснюється. 

Сучасний вигляд з перону. Джерело: фото wikipedia.org

У 2024 році станції виповниться 140 років з часу заснування. Зовні споруда зазнала значних змін. Вона лише віддалено повторює розмір, план і деякі риси, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно змінилося. 

Хто будував гілку Станіславів-Гусятин?

Будівництво всієї залізниці в 1882 році передали підприємству “Шварц”. Цим процесом керував один з найкращих інженерів залізниць у Австро-Угорщині. Всі розроблені проєкти Юліуса Лотта, а також правила й норми, були настільки ретельно продуманими, що при правильній роботі б не виникало сумнівів щодо надійності об’єктів. 

Свої принципи він застосував в будівництві місцевих і відгалужених лініях. Проєктування Галицької трансверсальної залізниці здійснив у 1882 році. Був нагороджений Орденом Залізної Корони. Невдовзі після цього проєкту Юліус Лотт помер. 

Юліус Лотт. Джерело: фото wikipedia.org

Як активіст і прихильник будівництва залізничного сполучення виступав видатний вчений у галузі залізничного транспорту Роман Ґостковський. Варто зазначити, що саме він став організатором залізничного руху на Галичині та Буковині. Доводив уряду про необхідність створення дороги Станіславів – Гусятин. Тому роль Ґостковського в цьому є не меншою, ніж Юліуса Лотта.  

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.