Четвер, 19 Травня, 2022

Історія сім’ї з Чернігова, яка знайшла прихисток на Тернопільщині

Ранок 24 лютого змінив життя усіх українців. Найбільш гостро російську агресію відчули жителі Центру та Сходу України. Рятуючи свої життя, люди змушені були покидати рідне місто та домівку, шукаючи захисту в безпечних регіонах або закордоном.

Подружжя Тамари Василівни та Олексія Михайловича разом з доньками та онуками виїхали з Чернігова та оселилися в містечку Чортків Тернопільської області. Повідомляє ternopil-future.com.ua Про історію подружжя розповіли в Чортківській міській раді.

Перші години війни

Тамара Василівна разом з чоловіком є пенсіонерами. Однак, після виходу на пенсію Олексій Михайлович продовжував працювати. Чоловік завжди вставав першим, оскільки о 7 годині ранку йому потрібно виходити з дому на роботу. В той фатальний день Тамара Василівна почула, як чоловік вранці з кимось схвильовано говорить телефоном. Вона запитала, що трапилося і дізналася про початок війни.

Подружжя зібрало речі, документи та гроші. Олексій Михайлович сходив в магазини за продуктами, адже жодних запасів вдома не було. Сім’я з Чернігова, як і напевно всі українці, до останнього не вірила, що подібне може трапитися.

Забравши всі речі подружжя пенсіонерів вирішили переїхати до доньки, яка жила у приватному будинку. Всі сигнали повітряної тривоги та обстріли родина перечікувала в підвалі. Однак, з кожним днем звуки вибухів та обстрілів ставали все ближчими.

Коли вирішили, що потрібно тікати з рідного міста

Через деякий час сім’я облаштувала безпечне місце в коридорі, проте воно не було таким безпечним як здавалося, адже осколки від скляних дверей також могли поранити. Так тривало до 2 березня.

Діти літнього подружжя  почали наполягати на необхідності терміново покинути Чернігів. Тамара Василівна та Олексій Михайлович погодилися заради безпеки дітей та онуків. 3 березня родина разом з двома собаками виїхали  до Вінниці, де переночували одну ніч і вирушили далі. Кінцевим пунктом  поїздки стало місто Чортків у Тернопільській області.

Приїхавши на Тернопільщину, жителі Чернігова були вражені добротою та гостинністю місцевих мешканців. Спочатку родину заселили в приватний будинок, де ніхто не проживав, однак до їхнього приїзду волонтери завезли в житло необхідну техніку та меблі.

Після реєстрації в міській раді родина отримала засоби гігієни та продукти харчування. Також їм запропонували пожити в гуртожитку медичного коледжу.

В Чернігові залишилися багато друзів та знайомих Тамари Василівни та Олексія Михайловича, які не змогли вчасно покинути місто. Будинок, де мешкало подружжя, поки що цілий. Проте вибухом повибивало вікна. Зараз в Чернігові немає жодних комунікацій, туалети місцеві жителі облаштовують просто у дворі. Телефони заряджають від генератора, який деколи привозять в місто разом з продуктами та водою.

Окрім родини з Чернігова в гуртожитку проживає багато людей, які змушені були тікати від жахіть війни. Вони ходять в гості один до одного та підтримують як можуть. Однак, кожен з переселенців мріє, щоб війна якнайшвидше закінчилася та всі повернулися додому.

Latest Posts