Як відомо, Тернопільська область займає перше місце в Україні за кількістю замків. Ми підготували добірку місць, які точно не залишать вас байдужими. Далі на ternopil-future.
Теребовлянський замок
На цьому місці у 11 столітті спочатку існував дерев’яний замок, втім вже 1241 року ординці доволі швидко знищили теребовлянську фортецю. Тоді у 1349 році фортецю відновили і впорядкували як форпост польського королівства. Відбудованим замок був недовго.
Під час наступу військ Северина Наливайка, який за допомогою місцевих захопив місто, замок вкотре було сильно пошкоджено.
У 1631 році міський староста Олександр Балабан звів на цьому місті нову кам‘яну фортецю, яка збереглася до наших днів. Оновлена твердиня була трикутної форми з круглими вежами. Новий замок мав трикутну форму з круглими оборонними вежами. Біля входу у фортецю пролягав спеціальний міст заввишки 3 метри. Ворота були оформлені у стилі ренесанс з білого каменю.
Пізніше замок зазнав нападів повсталих загонів Богдана Хмельницького у 1648 році, а згодом – і нападів Золотої Орди. Після цих боїв замок більше не реставрували і до нас залишилися лише мури з каменю. У 90-ті на території твердині займалися археологічними розкопками.
Через деякий час Теребовлянська фортеця стала однією з пам‘яток заповідника «Замки Тернопілля». Також на замку можна побачити відреставрований пам’ятник Софії Хшановській. Вона керувала обороною фортеці упродовж турецько-польської війни.
Скалатський замок
За 33 кілометри від Тернополя простягнувся Скалатський замок, ще з 17 століття, який виконував оборонну функцію. Його збудували на кошти галицького мечника Кшиштофа Віхровського. Його виконали у формі чотирикутника, оточеного заповненим водою ровом. Він мав по кутах чотири бійниці, які розташовані наче по сторонах світу. На території фортеці були розташовані секретні підземні ходи. Вони забезпечували доступ твердині до зовнішнього світу. Деякі з них збереглися і до наших днів.
У 17 столітті твердиня припинила слугувати оборонним комплексом і стала власністю роду Фірлеїв, які вклали чимало коштів у реставрацію замку.
Під час визвольних змагань 1648-1657 років фортецю сильно пошкодили, через кілька років його остаточно зруйнували турецькі татари.
Родина Водзіцьких відновила фортецю у 18 столітті і проживала на його території до 30-х років 20 століття. Тоді твердиня включала в себе 4 оборонні вежі, в’їздову браму, палацового комплексу і офіцин. На території внутрішнього подвір’я був ошатний парк. Друга світова війна завдали значних руйнацій фортеці. У 50-ті роки 20 століття тут здійснювали ремонти кутових оборонних веж.
Зараз Скалатський замок входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». У окремих вежах працює музейна експозиція. Там можна побачити дерев`яні скульптури, старовинну зброю і картини. Також там відкрили підземелля.
Микулинецький замок
Першим згадав селище міського типу Микулинці ще Володимир Мономах 1096 року в своєму «Повчанні». На той час це поселення мало назву «Микулин» і його заснували ченці-монахи, які звели церкву Миколая. Звідси і походження назви селища.
Микулинецький замок звели у 16 століття для оборони від турецько-татарських набігів. На той час очолювала будівництво колишня його власниця Ганна Йорданова. Твердиня була виконана у квадратній формі з трьома оборонними вежами, оточена ровом з водою.
Відомо, що щільність мурів була 2 метри. Так само як і Скалатському замку, увійти всередину можна було лише через браму з підвісним мостом. На території фортеці існували підземні ходи, які за розповідями, вели аж до Теребовлі.
Дані з архівів свідчать, що наприкінці 15 століття тут почали варіння пива, яке постачали напій до Німеччини. У 17 столітті твердиню у Микулинцях знищили турки. Вороги часто нападали на Микулинці, втім місцеві навчилися давати відсіч.
Згодом замок придбав австрійський барон Кнопка. Він створив на цьому місці суконну фабрику, яка потім збанкрутувала. Опісля закінчення Другої світової війни, керівництво СРСР включило замок до реєстру пам’яток архітектури. Потім він став об’єктом заповідника «Замки Тернопілля». Втім, замок з тих пір не реставрували.
Збаразький замок
За 24 кілометри від Тернополя можна побачити один із найсильніших замків Тернопілля, в арсеналі якого було 50 гармат. Йдеться про Збаразький замок, оточений земляними валами. На території розміщений двоповерховий палац, стиль якого – пізній ренесанс.
Цей замок звели у 1626 – 1631 роках. Замовили таке будівництво брати Христофора та Юрій Збаразькі. Проєкт розробив італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. 1649 року замок захопив Богдан Хмельницький. Тут було підписано Зборівський договір. Неподалік твердині важко поранили козацького полковника Івана Богуна. Такі історичні події відтворили у відомому романі і однойменному фільмі «Вогнем і мечем».
Вже 1675 року турки захопили і знищили замок. Після цього Дмитро Вишневецький відновив замок в зробив з нього свою резиденцію. Згодом очолив резиденцію Станіслав Потоцький, родичам якого належав замок до середини 19 століття.
Зараз фортеця перебуває у хорошому стані, вона відреставрована. Статус заповідника замок здобув 1994 року. Біля фортеці розташований красивий парк. На території замку діє краєзнавчий та історичний музеї з 25 залами, у яких можна побачити тогочасні меблі, портрети шляхти, старовинну зброю, побутові речі. Тут відбуваються художні виставки, з цього місця дуже добре видно краєвиди Збаража. Збаразький замок був номінантом конкурсу «Сім чудес України».
Чортківський замок
У 14 століття на місце замку існувало Дерев’яне укріплення. Згодом це укріплення було зруйноване турецько-татарськими набігами. 1618 року фортеця стала належати Стефану Потоцькому – брацлавському воєводі. Він був власником твердині майже 100 років. Нові хазяїни звели на території замку палац стилю Ренесанс. У місті Чортків часто відбувалися повстання Богдана Хмельницького, козаки брали фортецю в облогу. Потім на території твердині розташували місцеву в’язницю. У Радянському Союзі тут працювала автобаза. Згодом Чортківський замок став одним із Національного заповідника “Замки Тернопілля”.
