Вівторок, 19 Березня, 2024

Бучацька ратуша – пам’ятка архітектури 18 століття

Бучацька ратуша є справжнім шедевром архітектури. В Україні досить мало історичних будівель, які збереглися практично без пошкоджень. В останні роки тривала активна реставрація будівлі. Повідомляє «Ternopil-future».

Історія Бучацької ратуші

Історія ратуші в Бучачі бере свій початок з 1750 року. Будівництво розпочали за вказівкою старости Миколи Потоцького, на будівлі навіть зберігся напис «M. P. S. K», який символізує ініціали Миколи Потоцького.

Скульптором легендарної будівлі був Іоанн Пінзель, архітектором – Бернард Меретин. Всього за рік на Ринковій площі міста з’явився архітектурний шедевр.

У двох нижніх ярусах будівлі розміщувалося керівництво міста та торговельні ятки, які орендували місцеві підприємці. В 1811 році Бучацька ратуша зазнала значних ушкоджень через пожежу. Так, вогонь практично повністю знищив дерев’яний шпиль, в результаті чого споруда втратила п’ятнадцять метрів висоти. Дещо змінився і зовнішній вигляд, на щастя оздоблення ратуші не постраждало.

Пожежа не вплинула і на механічний годинник, що розташовувався на вершині вежі. Механізм продовжував працювати й лише у 1847 році годинник демонтували.

Однак, це була не остання пожежа в історії Бучацької ратуші. В липня 1865 року вогонь встиг знищити унікальні скульптурні прикраси, що розміщувалися на зовнішніх фасадах ратуші. Скульптури так і не були відновлені, оскільки Бучач втратив своє торгово-економічне становище, що позначилося на усіх сферах життя міста.

Легенда про Бучацьку ратушу

За легендою канівський староста Микола Потоцький прагнув збудувати ратушу, яка б за висотою та красою перевершувала знамениту Львівську ратушу.

Втілювати свій задум він запросив архітектора Бернарда Меретина, якому належало авторство собору Святого Юра у Львові. Перед архітектором Микола Потоцький поставив ультиматум, що не дозволить скульптуру Іоанну Пінзелю одружитися поки не завершать будівництво ратуші.

Вказівки Миколи Потоцького були виконані й незабаром в центрі міста височіла ратуша. Лише після завершення будівельних робіт Іоанну Пінзелю вдалося одружитися.

Графу Миколі Потоцькому настільки припала до вподоби робота майстрів, що він закрив їх нагорі будівлі, зазначивши, що такі генії зможуть і самі вибратися з ратуші. Майстрам вдалося спорудити собі крила.

Для першого майстра спроба полетіти виявилася невдалою: він впав посеред площі й розбився. Другому вдалося долетіти до ріки Стрипи, однак він також не вижив. Лише третій наймолодший Федір перелетів річку і приземлився на горі. Згодом гору назвали його ім’ям та спорудили на ній монастир отців василіан.

Архітектура Бучацької ратуші

Бучацька ратуша вважається однією з найкращих архітектурних пам’яток в Європі. Архітектором проєкту виступив Бернард Меретин. За історичними джерелами, для спорудження ратуші в центрі міста було занадто мало місця, тому автор проєкту вирішив зробити акцент на висоту споруди.

Ратуша має квадратну форму висотою 35 метрів. За своїм виглядом споруда нагадує двоповерховий куб на який спирається двоярусна вежа. На сьогодні ратушу увінчує купол.

Західний фасад ратуші прикрашений п’ятьма балконами. Кожен з фасадів оздоблений пілястрами. Особливістю архітектури є картуш, на якому зображений родинний герб Потоцьких. На фігурному щиті знаходиться напис «Микола Потоцький – староста Канівський».

Найбільш вагомими в архітектурі Бучацької ратуші є скульптури Пінзеля. Історичні джерела стверджують, що їхня кількість могла становити від 17 до 24. В скульптурах простежувалася головна тематика – перемога добра над злом. Зокрема, на Бучацькій ратуші можна було побачити такі скульптури як «Давид вбиває Голіафа», «Самсон роздирає пащу левові», «Феміда», «Геракл перемагає гідру» та інші.

Не всі скульптури змогли побачити сучасники, адже частину знищила велика пожежа в 1965 році. Зазнали пошкоджень скульптури й під час Першої світової війни, оскільки солдати заради забави полюбляли стріляти по них.

До наших часів збереглася лише невелика частина скульптур, які сьогодні знаходяться в музеї Пінзеля у Львові.

Реставрації Бучацької ратуші

Неодноразово на пам’ятці архітектури проходили реставрації. Зокрема, в 1985 році за відновлення ратуші взялися працівники Кам’янець-Подільської реставраційної майстерні під керівництвом С.А. Токаря.

За цей час було добудовано дерев’яну вежу в стилі бароко. Добудова більш відповідала загальному стилю архітектури, оскільки за часів Радянського Союзу на місці вежі знаходився шпиль, який увінчувала п’ятикутна зірка – символ СРСР.

На початку 2000-х років реставрація Бучацької ратуші знову була відновлена, проте через недостатнє фінансування вона так і завершилася. Державні кошти були виділені лише у 2007-2008 роках.

Допомогти у відновленні архітектурної пам’ятки мали намір австрійські архітектори. Проте, вони поставили обов’язкову умову – перенесення пам’ятника Тарасу Шевченку, оскільки він не вписувався в стиль ратуші.

В 2016 році провели реставрацію східного фасаду нижньої частини ратуші. Протягом 2015-2016 років Бучацька міська рада виділила один мільйон гривень на відновлення пам’ятки архітектури.

Бучацька ратуша сьогодні

В 2002 році на ратушу повернули годинник, який і до сьогодні відраховує час. Нова сторінка в історії архітектурної пам’ятки розпочалася в 2000-х роках.

Так, працівники Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва під керівництвом Крвавича Дмитра Петровича створили копії скульптур, які прикрашали Бучацьку ратушу, а оригінали передали музею на зберігання.

Нині ж споруда є безсумнівною прикрасою міста, яка постійно манить десятки туристів. І хоча нові скульптури нічим не відрізняються від оригіналів та й зовнішній фасад змогли відновити лише у відповідності з інформацією, яка міститься в історичних документах, безсумнівно Бучацька ратуша є архітектурним шедевром не тільки Тернопільської області, але й всієї України.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.