З появою інтернету звичайні листи давно втратили свою актуальність. Однак, з 17 по 20 століття саме листи були основним засобом спілкування між рідними та знайомими, які проживали на далекій відстані один від одного. Повідомляє «Ternopil-future».
Коли з’явилося поштове обслуговування в Тернополі
Фактично перші поштові відправлення були організовані в Тернополі у 17 столітті. Як перевізники листів, посилок та інших видів відправлень використовували запряжені курсори, які були посланцями на конях. Оплата їхньої роботи залежала від кількості листів та відстані, яку потрібно було подолати.
Кінну пошту з конюшнями відкрили в Тернополі на тому місці, де зараз знаходиться перехрестя вулиць В’ячеслава Чорновола та Тараса Шевченка. Вкінці 19 століття пошту дещо модернізували. Нове приміщення розташовувалося навпроти старої пошти. Тут приймали й віддавали відправлення до будівництва нового поштомату.
Варто додати, що в 17 столітті через Тернопіль до Львова ходив один поштовий диліжанс, який на той час був практично єдиним способом дістатися з Тернополя до інших міст. Курсував поштовий диліжанс тричі на тиждень. Хоча, подорож до Тернополя тривала більш як 13 годин, однак подолання відстані за такий час вважалося досить швидким.
Поштовий диліжанс був багатомісним, тому міг перевозити як пасажирів, так і листи та посилки. Обслуговувало перевезення поштове відомство, біля якого зазвичай розташовувалися і конюшні. Очолював пошту поштмейстер, який був поважною та відомою людиною в місті.
Спочатку посаду поштмейстера в Тернополі паралельно займав бургомістр Володимир Мандль. Саме його вважають засновником Старого парку в місті.
В 1870 році збудували нове приміщення поштового відомства, в той самий час в Тернополі з’явилася залізнична лінія. Натомість в приміщенні старої пошти облаштували магістрат.
Як виглядало приміщення кінної пошти
В 19 столітті кінна пошта розміщувалася в приміщенні міської ратуші, куди згодом перемістили й магістрат. З 1884 року до ратуші добудували вежу, де знаходився пожежний оглядовий майданчик. Щоправда, з 1908 року пожежний пост перенесли до Тернопільського парафіяльного костелу.
Крім бургомістра та пошти, в приміщенні тернопільської ратуші розміщувалися також головний лікар, інспектор поліції, керівник пожежної охорони, торговий інспектор та медичні акушерки.
Коли помер головний поштмейстер та бургомістр Тернополя Володимир Мандль, на будівлі ратуші в знак жалоби вивісили чорну хоругву.
Слід зазначити, що саме на приміщенні міської ратуші в листопаді 1918 року вперше замайорів синьо-жовтий прапор на честь створення Західноукраїнської народної республіки. Після проголошення незалежної республіки декілька днів в приміщенні тернопільської ратуші тривали переговори з представниками польської громади міста щодо правил співжиття з українською владою. На жаль, під час Другої світової війни будівлю повністю знищили.
Як змінювався Тернопіль під керівництвом поштмейстера Володимира Мандля
В 1855 році тернополяни обрали бургомістром міста Володимира Мандля. Паралельно з розбудовою поштового сполучення, він взявся за покращення й іншої інфраструктури Тернополя.
Зокрема, саме під його головуванням розпочалося будівництво міського шпиталю. В місцевій скарбниці не було достатньо коштів, щоб збудувати медичну установу, тому до справи активно долучалися прості тернополяни, які збирали кошти та влаштовували благодійні заходи для цієї мети. До 1857 року було збудовано два поверхи міського шпиталю. Заклад зберігся і до наших часів – тут знаходиться приймальне відділення та травматологічний пункт лікарні швидкої допомоги.
Ще одним нововведенням для Тернополя стало закладення Старого парку. За сприяння досвідченого фахівця з садового господарства вдалося створити надзвичайно красивий парк, який одразу став місцем улюбленого відпочинку тернополян. Наприклад, на старих фотознімках, які вдалося вберегти, можна побачити в Старому парку пальми, різноманітні скульптури та павільйони. Тут часто проходили вистави просто неба.
Володимир Мендль мав ще багато планів як розвивати інфраструктуру Тернополя, проте не встиг їх втілити в життя. Бургомістр мав намір провести залізничну колію до міста. Так, в 1867 році міська рада випустила 20 тисяч акцій, виручені кошти від яких мали піти на будівництво залізничної гілки “Золочів- Тернопіль”. Перший потяг прибув на станцію «Тернопіль» в грудні 1870 року.
Перші поштові марки
З червня 1850 року в Тернополі активно почали користуватися поштовими марками. Спочатку їх випускали у місцевих фото салонах, згодом – друкували. На поштових марках, що збереглися для сучасників, можна побачити як виглядали вулиці міста в 17 столітті, а саме вулиці Міцкевича, Гімназійна, Ринок, Вокзал. Окрім зображення на марках містився підпис «Поздоровлення з Тернополя».
Експерти вважають поштові марки цінним надбанням історії, адже на них можна побачити будівлі та місця Тернополя, які на жаль не збереглися.
Цікаво, що перша поштова марка з’явилася в Європі у 1869 році: її надрукували у Відні. Згодом практика випуску поштових марок поширилася по всій Європі. Наприклад, в Парижі на листівках малювали французьку зброю та підписували листівки патріотичними висловами. Своєю чергою в Німеччині на листівках найчастіше зображували німецького солдата.
З часом випуск поштових марок став прерогативою держави. Перші марки випущені Українською державою в 1918 році. В цьому ж році світ побачила перша партія марок, які одночасно виконували роль грошей.
В молодої Української держави не було достатньо коштів на повноцінний оббіг поштових марок, тому частково використовувалися марки Російської імперії. Однак, наплив російських марок був досить великим, через що український уряд вирішив вживати заходів. Запаси марок Російської Федерації передруковували з державним гербом – Тризубом Святого Володимира, без передруку вони вважалися недійсними.
В 1919 році світ побачила марка Директорії УНР за проєктом гетьмана Павла Скоропадського. На ній було зображено орнамент в стилі бароко, а у верхній частині знаходився тризуб. Поштова марка здебільшого використовувалася на Волині та Поділлі.
Українці масово скуповували поштові марки Російської федерації з набитим тризубом. Тому, швидко вони стали дефіцитом і до того ж стрімко зросли в ціні. Марки з тризубом активно використовувалися до середини 1920-х років.
Найвідоміша поштова марка Тернополя
Декілька років тому Укрпошта презентувала нову марку з зображенням однієї з місцевих пам’яток – Плебанівського віадуку. Він знаходиться в селі Плебанівка неподалік Тернополя.
Поштова марка отримала назву «Віадук. Село Плебанівка». Одночасно з нею Укрпошта ввела і новий поштовий штемпель «Мости України. Перший день». Варто додати, що марку високо оцінили філантропи й вона брала участь в конкурсі на кращу марку Європи.
Плебанівський віадук має довгу та захопливу історію. Його збудували в 1896 році під час перебування Тернопільщини у складі Австро-Угорської імперії. Авторами проєкту були італійські та австрійські архітектори. Протяжність віадука складає 120 метрів. Багато хто порівнює міст у Плебанівці з легендарним мостом до Хогвартсу у серії фільмів про Гаррі Поттера.
