На території України знаходиться близько три сотні костелів. Це враховуючи з руїнами. Костели служать місцем для богослужінь римо-католиків. Найвизначніші споруди знаходяться на території Київської. Львівської та Волинської області. На Тернопільщині костели також є. У Бучачі розташована культова споруда та пам’ятка архітектури національного значення Костел Успіння Божої Матері. Він – один із найбільших туристичних архітектурних об’єктів заходу України. Далі на ternopil-future.
Історія будівництва костелу в Бучачі
Костел Успіння Божої Матері приваблює туристів з усієї України і не тільки! Цей особливий архітектурний об’єкт з’явився у Бучачі ще на початку XVIII століття. Костел Успіння Божої Матері німий свідок подій. Він бачив і пережив чимало жахіть. Сьогодні культова споруда відіграє важливу роль у національному значенні Бучача.
Джерело: фото buchachtravel.org
Костел Успіння Божої Матері бере свій початок набагато раніше XVIII століття. Є свідчення про те, що ще у 1379 році в місті з’явилася Львівська архідієцезія латинська парафія. Тоді ж було споруджено перший костел, ймовірно з дерева. Згодом його замінили мурованим. У XVII столітті культова споруду зазнала руйнувань внаслідок турецької навали.
Джерело: фото buchachtravel.org
На початку XVIII століття відбулося відновлення костелу. Його реконструювали. Через деякий час святиню розібрали за дозволом львівського латинського архієпископа Вацлава Героніма Сераковського. На місці старого храму дуже скоро розпочалося будівництво нового. Цьому сприяв місцевий землевласник і канівський староста Микола Потоцький. У березні 1761 року Потоцький отримав фундаційну грамоту на будівництво святині. Він виділив власні кошти на спорудження нового барокового костелу.
Джерело: фото buchachtravel.org
Польський вчений та історик Збігнєв Горнунг припускає, що план, за яким зводилася споруда належала архітектору та будівничому Мартину Урбаніку. Він також допускає і те, що головним творцем міг бути Бернард Меретин. Думки і припущення різних науковців і дослідників щодо цього значно різняться. На сьогодні немає точної відповіді, хто ж насправді був автором проєкту.
Костел Успіння Діви Марії у ХІХ столітті
Новозбудований храм було освячено у 1763 році. Його провів львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський. До костелу неодноразово здійснювали різного роду візити. Наприклад, канонічні візити здійснювали львівські архієпископи РКЦ. У 1856 році для костелу Успіння Божої Матері виготовили 14 стаційних ікон. Над його інтер’єром працював сам Георг Пінзель. Скульптор польсько-німецького походження, що на той час мешкав у Бучачі. Примітно, що досить скромний зовні храм вражає своїм розкішним внутрішнім оздобленням відвідувачів.
Костел Успіння Діви Марії у ХХ столітті
У роки Першої Світової війни костел Успіння Божої Матері пошкодили російські війська. На щастя, його вдалося відремонтувати. З приходом радянської влади на західноукраїнські землі, святиню закрили. З 1945 по 1991 роки її використовували не за призначенням. Спочатку в храмі діяв магазин. Там продавалися усілякі речі для господарства. Через деякий час приміщення використовували як склад, а згодом – міська котельня.
Політика радянської влади скеровувалася на викорені з українських земель релігійного життя. Тому частенько культові споруди використовували взагалі не за призначенням, руйнували або перебудовували у потрібні державі установи.
Зліва – зруйнована більшовиками дзвіниця
Деяке важливе історичне і культурне надбання святині було навіки втрачене, наприклад головний вівтар скульптора Георга Пінзеля. Вцілілі речі вивезли до Польщі.У 1991 році, за участі ксьондза, костел повернувся громаді бучацьких римо-католиків. Його освятив 24 серпня того ж року єпископ Маркіян Трофим’як.
Архітектурні особливості костелу Успіння Діви Марії
Костел Успіння Божої Матері не схожий на будь-яку іншу культову споруду в Україні. Споруда є досить лаконічною ззовні, суворою та позбавленою будь-яких прикрас. Проте завітавши всередину, вас вразить її вишуканість та пишність.
Нинішній храм побудований із каменю. Головний фасад оздоблений 4 парами подвоєних пілястр. Костел обгороджений високим муром. Деякі його риси вказують на епоху бароко. Піднявшись гвинтовими сходами ви потрапите на оглядовий майданчик. З нього відкривається мальовнича панорама на Бучач.
Джерело: фото buchach-info.com
А зайшовши до храму – не зможете не помилуватися величним вівтарем і дивовижними скульптурами Пінзеля. Навідатися до святині можна у зручний для вас день. Двері цього храму завжди відчинені для відвідувачів.
То хто ж автор вівтаря?
Основною окрасою костелу Успіння Божої Матері є її головний вівтар. І на щастя, він таки зберігся до наших днів та не був знищений чи вивезений за кордон. Цей вівтар є одним із найкращих на теренах сучасної України. Він є багатобарвним, однак домінуюють зелені кольори. Прикрашений білими статуями.
Щодо основного вівтаря, то польський дослідник Адам Бохнак вважав його творцем львівського архітектора Петра Полейовського. Такий висновок він зробив виходячи зі схожості його з вівтарем у костелі святої Марії Магдалини у Перемишлі. Що цікаво, так вважав не лише Адам Бохнак, але й і деякі інші польські дослідники.
Головний вівтар костелу Успіння Діви Марії. Джерело: фото buchach-info.com
Ян Островський також долучився до цієї мистецької дискусії. Він не виключав того, що автором вівтаря може бути українець Петро Полейовський через схожість деяких рис. Він також вважав, що автором фігурного декору вівтаря може бути якийсь близький приятель або співробітник самого Георга Пінзеля.
Джерело: фото buchach-info.com
Авторство головного вівтаря тривалий час хибно приписували й іншим українським скульпторам.Це питання цікаво дослідників. То хто ж насправді був автором вівтаря? Вважають, що різьблення вівтарів у костелі Успіння Божої Матері виконав Георг Пінзель разом із своїми учнями. Вони до сьогодні зберігаються у приміщенні храму.
Втрачені культові предмети
На жаль не всі предмети культу, що знаходилися у костелі Успіння Божої Матері від початку його заснування зберігаються й надалі у святині. У роки радянської окупації частина важливого надбання була вивезена до Польщі. Дещо залишилося у Бучачі. Костел містить у собі вівтарі. Один головний вівтар і 4 бічні. Бічні вівтарі присвячені святому Миколаю, святому Тадею святому Антонію та Матері Божій Святого Скапулярію.
Вівтар святого Антонія знаходиться справа в трансепті, а Матері Божій Святого Скапулярію – зліва.
Джерело: фото expedicia.org
У Польщі зберігається декілька ікон, феретрони та келих. У місті Олава, в парафіяльному костелі зберігаються ікони святих Тадея і Миколая з відповідних бічних вівтарів. Ікона Матері Божої з дитятком, з головного вівтаря, перебуває у плебанії парафіяльного костелу Тшемешна- Любуського. У цьому місці також знаходяться феретрони й келих.
Джерело: фото ishchuk.net
Деякі культові предмети перебувають у Олеську. Це, наприклад: Архангел Рафаїл з вівтаря святого Тадея, святий Вінцентій Пауло з вівтаря Святого Миколая та інші. Безвісті зникло чимало цінних ікон та антепендії. У 1990 року у Польщі, в місті Олава, було викрадено ікону Оплакування Христа. Зникли також антепедії “Таємна вечеря”, “Сцена життя святого Тадея”, “Історична сцена” тощо. Що цікаво, всі ці антепедії відносять до здобутків галицького скульптора Пінзеля. Роботи датувалися 1760 роком.
Склеп Потоцьких
У крипті костелу Успіння Божої Матері були поховані представники роду Потоцьких. У родинному склепі в підземеллі за наказом радянської влади їх рештки винесли. У цьому місці облаштували котельню. А рештки тіл Потоцьких перепоховали на міський цвинтар, на пагорбі “Федір”.
