Неділя, 25 Лютого, 2024

Пам’ятки історії та культури містечка Микулинці

Коли ми згадуємо міста, містечка, села Тернопільщини, то переважно в контексті їх розташування, приналежності до певних районів чи господарських особливостей. В той же час кожне з них має свою неповторну і цікаву історію, яка залишається невідомою більшості. Он Микулинці згадуються тільки тоді, коли говориться про пиво та відпочинок. Але крім цього Микулинці мають давнє походження та прекрасну архітектуру, а тому заслуговують на визнання та відвідини як місцевими, так і іноземними туристами. Ви до речі були в Микулинцях? Якщо ж ні, то радимо прочитати огляд його архітектури від видання ternopil-future.com.ua.

Фото з дослідження Зоряни Лукомської

Заснування поселення

Як зазначає дослідниця Зоряна Лукомська, сьогоднішнє селище Микулиці колись було одним з найдавніших міст України. Археологія вказує, що тут було знайдено знахідки доби мезоліту, а це близько 10 тис. років тому, по сусідству з Микулином було знайдено пам’ятки Трипілля (культура 4-3 тис. до н.е. відома своїм посудом, 3-х поверховими будівлями та землеробством), потім тут жили племена, які сусідили із скіфами (пам’ятаєте Золоту пектораль), далі вже пам’ятки давньоруської культури, власне літописного Микулина. А тому перша згадка про цей населений пункт зустрічається в такому давньому документі, як «Повчання Володимира Мономаха» (вивчався в школі, думаю пам’ятаєте цей документ), і датується 1096 роком (християнство було засновано на Русі лише 100 років назад від цієї дати).

Назва, як це часто буває, має походження від прізвища місцевого князя, воєводи Василька Микули. Але є ще й інша версія. Вона говорить, що назва має походження від давньої церкви святого Миколая, яку збудували тут монахи. Загалом населений пункт згадується в літописах тричі, переважно в контексті міжкнязівської боротьби. В ХІ ст. Микулин належав до Теребовельського князівства, далі в ХІІ до – Галицького, на початку ХІІІ – це вже Галицько-Волинське князівство. На цей час поселення стало важливим торговельним пунктом. Тут проходив шлях між Києвом та Галичем. Також це поселення було місцем, де можна було сховатися від ворогів.

Католицький («польський») цвинтар біля костелу на околиці містечка. Фото з Вікіпедії

Розбудова Микулинців в період середньовіччя та нового часу

З 1387 р. містечко потрапило під владу Польщі і стало називатися Микулинці. Його розташування на винятково мальовничій місцевості Поділля, близькість до ріки Серет, залісненість раніше сусідніх пагорбів, головного татарського шляху зумовили побудову на мисі, оточеному півколом ріки, в середині XVI ст. укріпленого замку поряд із яким, згодом розвинулось середмістя.

Взагалі Микулинці є яскравим прикладом застосування практичного містобудування, у якому реалізовано нові принципи забудови у вже сформованому середньовічному місті. Так у Микулинцях було створено, у відносно аморфному міському середовищі, композицію, яка стала згодом осередком міського ансамблю. Використовуючи пейзаж в якості одного з головних компонентів міського ансамблю, було сформовано новий міський центр. Звивисті повороти ріки Серет утворили природне середовище, яке виявилось зручним для зведення могутнього замку у XVI ст., а використання стрімких перепадів рельєфу – для розпланування середмістя за регулярним принципом у низині ріки у період XVII ст. – XVIII ст. Поруч із замком на мисі, оточеному півколом ріки Серет, було розташовано бароковий палац із парком та бароковий костел із монастирем.

Також цікавим є те, що головні міські будівлі споруджено вздовж єдиної осі сприйняття. Зокрема, мова про споруду костелу та споруди палацу. Також вздовж неї розташовано площу ринок із ринковою забудовою, сакральні споруди, палацові споруди з бароковим садом, який також мав чітке розпланування, а замикає цю вісь споруда костелу. А тому можемо говорити, що складний рельєф місцевості був врахований будівельниками міста і тут було створено живописну і водночас чітку композицію міста, у якій вдало розташовуються головні домінанти, а інші планувальні елементи підсилюють їх значення. Також цікавим тут є те, що найцікавішим і найдовершенішим періодом у його розвитку був період XVII – XVIII ст.. Адже риси цього періоду, а саме бароко, тут добре простежуються і сьогодні вирізняють архітектуру Микулинець з-поміж інших міст Західної України.

Взагалі Микулинці на час виникнення ділилось на замок власників та нерегулярного середмістя, які розташовувались на певній відстані на протилежних берегах ріки Серет. Структурною одиницею історичного середмістя були і залишились земельні ділянки – парцелі. Їх величину і характер поділу також можемо простежити і сьогодні у центральній частині міста. В 17-18 ст. середмістя починає розвиватися вздовж торгового шляху, а також тут з’являються нові елементи міської композиції: палацово-парковий ансамбль та монастирський комплекс із бароковим костелом. У цей період первісний оборонний замок втрачає своє значення, а з часом зовсім занепадає.

Замок. Фото з Вікіпедії

Основні пам’ятки Микулинців

Взагалі якщо розглядати, де розташоване історичне ядро міста, то його можна поділити на дві частини: ансамбль палацово-паркового комплексу із костелом та регулярне середмістя. Тут залишились для нас цінні елементи історичного міста: ринкова квартальна забудова із чітко відображеною первісною парцеляцією; палац XVIII ст. (частково перебудований); палацовий парк XVIII ст.; костел XVIII ст.; монастирська дзвіниця XVIII ст.; будівля монастиря XVIII ст.; замок XVI ст. (частково збережений).

Палац. Фото з Вікіпедії

Міський палац та замок

Микулинецький палац із парком мав традиційне для періоду бароко об’ємно-просторове вирішення. Майже у повному об’ємі палацовий комплекс збережений і в наш час. До його складу входять: центральний двоповерховий корпус, два флігелі та дві півкруглі у плані галереї, що утворюють просторий курдонер перед головним входом до палацу. Вагомою складовою ансамблю є колишній бароковий сад, який на цей час збережений у видозміненому вигляді.

А от як подивитися кадастрову карту Микулинців 1861 року, то стає зрозумілим, що партерний сад при замку також було розплановано за принципами європейських садів XVII – XVIII ст. Тут головними прийомами його розміщення були: симетричне планування вздовж головної осі; підкорення всіх частин ансамблю єдиному художньому задуму; активне залучення природного середовища; використання рельєфу місцевості, лісових масивів, рослинності.

Костел св. Трійці. Фото з Вікіпедії

Костел св. Трійці

Ще однією видатною спорудою Микулинців є Костел св. Трійці, який є яскравим взірцем епохи пізнього бароко, а на Тернопіллі Микулинецькому костелу немає рівних за величчю. Дослідники його архітектури схиляються до думки, що автор проекту надихався архітектурою Дрезденського катедрального собору Св. Трійці та вбачають багато спільних рис у об’ємно-просторових вирішеннях цих споруд. Упродовж XVIII-XX ст. костел зазнав пошкоджень від природних стихій та неодноразово був ремонтований, на цей час споруда відреставрована та виконує свою первісну функцію. У 1780 році при костелі було створено монастир отців-місіонерів ордену Св. Вінцента.

Загалом, хоча сьогодні історичне місто Микулинці й втратило статус міста, але воно продовжує входити до списку історичних населених місць України. Його архітектура позбавлена охоронних статусів, палац і сад використовуються під лікувальний заклад, що не дозволяє оглядати їх туристам, а костел Святої Трійці XVIII ст. із монастирем тільки нещодавно відреставровано, а тому місто все ж необхідно краще оберігати.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.