Середа, 18 Травня, 2022

Тернопільський фарфоровий завод: історія, монографія та вироби

Чимало тернополян пам’ятають з дитинства порцеляновий посуд та сувеніри виготовлені на  Тернопільському фарфоровому заводі, який був єдиним в області. Тоді це підприємство вважалося найкращим на заході України та конкурентувало з іноземними виробниками. У 2022 році він  міг би відзначати свою 59 річницю, проте з 2006 року завод закрили. Більше на ternopil-future.com.ua.

Історія створення єдиного в Тернополі фарфорового заводу

Тернопільський порцеляновий завод був заснований ще за часів Радянського Союзу,  в 1964 році та розміщувався на вулиці Текстильній 22. До сьогодні там знаходяться залишки підприємства. На той час це був потужний промисловий центр в області. Започаткував його роботу Дмитро Павлусик, про це повідомляє сайт Тернопільщина.

На заводі працювало чимало талановитих людей, які тоді створювали  найкращу порцеляну.  Художником став Петро Тарасенко, на думку інших митців, саме його роботи були найкращими в цій галузі. Свої майстерні на заводі мали художник- декоравіст Віктор Колісник та Євген Овчарик. Посуд який декорував Колісник, завжди оздоблювався різноманітними квітами та птахами. Його використовували в масовому вжитку, а також в дитячих садочках. Спеціалізація заводу була досить широкою, адже тут виготовляли чайні та столові сервізи, горнятка, сувенірну продукцію тощо.

Світлана Вольська повідомила про те, що на початку свого виробництва порцеляна, яку виготовляв завод була чисто білою, проте згодом, через погіршення економіки мала сіруватий відтінок. Але незважаючи на це, майстри намагались всіляко прикрасити цю “сірість” та оздоблювали посуд різноманітними візерунками. Працювати на цьому промисловому підприємстві колись вважалось дуже престижно, а зарплата була досить непоганою.

Фарфоровий завод пропрацював недовго, аж 42 роки. Проблеми на підприємстві почались ще на початку 2000-х років. Тоді з 1500 працівників заводу залишилось лише 360, і це були переважно люди пенсійного віку. Згодом у 2006 році завод припинив свою діяльність та всіх працівників було відправлено у відпустки за власний рахунок, а через рік його й зовсім  закрили без попереджень. 

Продукцію, яку виготовляли на заводі, задовольняла потреби не лише заходу України, але й інших регіонів. Зокрема була виготовлена сувенірна продукція на подарунок президенту Казахстана Нурсултану Назарбаєву, покупцями були не лише українці, але й англійці, італійці, болгари тощо.

Посуд, який виготовляли на Тернопільському фарфоровому заводі колись  вважався найкращим на території нашої держави, а продукція довго не затримувалась на прилавках магазину.

Зараз завод – це суцільні руїни, тут наразі не функціонує жодне підприємство. Проте вже неодноразово були спроби відновити діяльність заводу, так,  у 2014 році це намагався зробити мешканець Донецької області Богдан Петрів.

Вцілілі вироби наразі знаходяться у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Неодноразову влаштовували виставки, на яких був присутній посуд й інші речі, які виготовляли на цьому заводі. В якійсь мірі це вважається гордістю Тернополя.

Монографія, яка присвячена фарфоровому заводу 

Так як історія фарфорового заводу та його виробництва була недовгою, проте досить цікавою, у 2022 році було створено монографію. Її презентація відбулась в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, про це повідомляє Суспільне.

Автором її став громадський діяч та краєзнавець Михайло Тимошик, а співватором мистецтвознавець та доцент однієї із кафедр ТНПУ Світланаа Волоська. Така робота зайняла  3 роки. За цей час було опрацьовано чимало джерел, музеїв та наукових праць. 

Наразі монографія видана лише тиражом у 300 примірників, проте ще буде створена його інтернет версія. Праця містить в собі не тільки історію 

створення та функціонування заводу, але й  інформацію про майстрів і художників, які були задіяні у створенні продукції, а також – вироби. Все це супроводжується чудовими ілюстраціями. Фарфору, технології його виготовлення, різноманіттю продукції  відведено чимало уваги в праці. 

“Над цією книгою я працював понад три роки. В її основі: архіви та фонди Тернопільського обласного краєзнавчого музею, особиста колекція, частина дисертацій, наукових праць, інформація від майстрів, котрі працювали на Тернопільському фарфоровому заводі”, – зазначає Михайло Тимошик.

Latest Posts