Тернопільщина завжди приваблювала туристів своїм різноманіттям замків, печер, інших красивих місць відпочинку. Пропонуємо вам дізнатися більше про перлину золотої галицької провінції і місто на Тернопільщині – Бережани. Детальніше про архітектуру Бережан розповість видання ternopil-future.com.ua.
Основні пам’ятки Бережан
Як повідомляє видання landmarks.in.ua та дослідник Рибчинський О. Бережани давнє місто. Перша згадка про нього 1375 р. Зокрема, історія вказує, що місто було передано князем Владиславом Опольським. Тільки не зрозуміло кому. Вже пізніша інформація про місто 15 ст. Зокрема, повідомляється, що король Ягайло передав місто (насправді тоді село) бояринові Васькові Тептуховичу, синові Васька Тептуха з Тисмениці (рік не відомий). Є також інформація з 1445 р., що вже не той час власником Бережан був Петро Цебровський. І саме він свідчив в львівському суді у справі про злочин, який вчинили його селяни.
Якби там не було, але в 1530 р. Бережани стають власністю родини Синявських. Саме Микола Синявський – гетьман, руський воєвода отримує з рук короля Сигізмунда І це село з побажанням перетворити його на місто. В цьому році населений пункт отримує магдебурзьке право. А отже право на проведення ярмарків, торгів. В це час місто починає активно забудовуватися. Так, в 1554 р. тут завершується будівництво замку. Тут були стіни та 3 – башти. Ім’я архітектора залишилось невідомим, але внутрішнє оздоблення, аркадні галереї, аркатурні стіни нагадують італійське палаццо. Протягом наступних років замок постійно добудовувався і покращувався. Тут містилася картинна галерея, портрети польських та російських царів й королів, гетьмана Івана Мазепи і родини Сенявських. З часом замок почав занепадати і тому його тодішній власник О. Потоцький вивіз частину речей в свій маєток в селі Рай, що біля Бережан, а інші продав. В ХІХ ст. тут розміщувались військові казарми та броварня. Перед І світовою війною замок був далеким від руйнування, але пограбований був достатньо. Під час війни снаряд влучив в одну з стін і замок почав руйнуватися.
Замковий костел св. Трійці та монастир бернардинців
Також в місті вражає своєю красою замковий костел св. Трійці, який розташований на подвір’ї замку і побудований у стилі італійського ренесансу. Побудований в 1554 р., а каплиці в 1624 та 1640 рр. В них були саркофаги та надгробки родини Синявських. Виготовлялись вони майстрами Яном Пфістером, Генріхом Горстом й Германом Гутте, що навчались в Італії та Голландії. Всього надгробків було п’ять.
Монастир бернардинців наразі перетворився на велику та занедбану в’язницю. Побудований був в 30-ті роки 17 ст. з ініціативи Урсули Зофії з Кротоських Сенявської – дружини ратненського старости Миколая Сенявського, невістки Адама Героніма Сенявського, тодішнього власника міста. Будівництво йшло нерівномірно. Бувало, що якісь роки вони затихало і продовжувалось знову. Зокрема, продовження відбулось в 80-х роках 17 ст. А завершено в 1683 р. Ця споруда стала ще одним оборонним місцем Бережан і тепер захищало місто з північного заходу. Центральним місцем монастиря став бароковий костел святого Миколая, який добудовувався в першій половині 18 ст. В 1742 р. монастир отримав кам’яний мур.
Синагога
Міська синагога, яку може бачити і сьогодні була побудована в 1718 р. біля міської стіни. Храм має вигляд прямокутника з квадратним молитовним залом без колон. Стиль ренесансо-бароковий. До молитовної зали добудовано двоповерхові молитовні галереї для жінок. Стеля має геометричний орнамент. Фасад з пілястрами та карнизом. Вікна круглі. Дахи вальмові.
Австрійські документи про будівництво і Бережани
Будівельні споруди описані в попередньому розділі будувалися за часів Речі Посполитої без будь-яких дозвільних документів. Цьому було покладено край після приходу сюди австрійців, які видали «Акт будівельного нагляду в Галичині» 1772-1913 рр. Документ повідомляв, що починає здійснюватися будівельний нагляд зі сторони держави. Це було покладено на Департамент поліції Постійної ради та Департамент поліції Обидвох народів, або ці справи вирішував великий коронний маршалок у столиці держави. Будівельники мали виконувати свою роботу після отримання патенту від влади. Контролювали процес будівництва Губернія, Дирекція публічних будівель, потім намісництво, яке мало окремий департамент Будівництва, та повітові уряди, що мали закріплених повітових будівничих.
Дороги і їх значення
Для розвитку міст Галичини в тому числі й Бережан важливе значення мали головні чи локальні шляхи. Якщо місто було розміщене на головних шляхах ХІХ ст., то в приринкових кварталах будували заїжджі двори (Жовква, Рава Руська, Яворів, Дрогобич, Бережани).
Ринкова площа Бережан
Ринкова площа Бережан спланована завдяки перетину головних локальних доріг від Сільче – Адамівка – Замок. Завдяки певному ухилу рельєфу в сторону річки Золота Липа дав змогу відводити стічні води з площі. Важливим для формування площі стали зв’язки міста з сусідніми містами, містечками та селами. А тому площа формувалася в 4-ри етапи. На першому для ринкової площі характерним є трикутна форма, де східний кут орієнтований на замок. На другій на площі було побудовано новий квартал, який поділив її на трапецевидну і трикутну частини. На третій фазі на площі було збудовано ратушу. А на 4-й було забудовано трикутну частину.
Спочатку площа трикутної форми мала західну сторону 125, 4 м, а довжина двох бічних сторін була приблизно 250 м. Після поділу площі її стіни становили вже такі розміри: північна становила 105,26 м, східна – 92 м, південна – 121 м. Такі зміни мали вплив на розташування ратуші, яка була побудована в 1705 р.
Ратуша, як Бережанах є класичною для волинських та подільських містечок. Вона двохповерхова, має внутрішнє подвір’я, декорована пілястрами, карнизами, віконним та дверним обрамленням та ордерними порталами в’їзних брам. Ратуша була розташована так, щоб її західна частина збігалася з бічною стіною однієї з кам’яниць. План ратуші зумовила форма площі. Тобто площа була видовжена із заходу на схід, а тому й ратуша розташовувалась відповідно. При видовженні з півночі на південь ратуша стояла б попере площі і заважала б руху людей, возів, коней.
Крім, будинків та ратушу на площі розташована церква святої Трійці. Церква віссю орієнтована на замок. А це пов’язано з планувальними закономірностями міст, які володіли руським правом. Такі ж площі є в Бучачі, Товстому та містах Словаччини.
Важливою частиною ринку є його забудова. Складно встановити кількість будинків при його трикутній формі. Але в 1846 р. тут вже було 37 будинків. З них на заході 11 будинків, на півночі – 9, на сході – 8, і на півдні – 9. Деякі будинки не відповідали нормам рядової забудови. Карта середини XIX ст. свідчить, що процес формування східної сторони ринкової площі Бережан продовжувався і в наступні періоди. Такі розміри будинків та ї розташування вказують на важливість вулиці, яка була спрямована в до Адамівки.
Отже, Бережани – це місто, що може похвалитися привабним, але зруйнованим замком, численними релігійними спорудами, деякі з них щоправда вимагають реконструкції, а також ринковою площею, яка відповідає численним архітектурним нормам.
