Понеділок, 15 Серпня, 2022

Історія Старого замку від найдавнішого періоду і дотепер

Одним із прадавніх символом нашого міста є Старий замок. Він відомий майже всім тернополянам, адже розміщується на гербі Тернополя. Протягом століть, ця споруда виконувала важливу функцію- оборонну. Переживши турецько-татарську навалу, дві Світові війни та Радянський Союз, замок досі є однією з основних історичних пам’яток й окрас міста. Далі на ternopil-future.

Як з’явився замок у Тернополі?

Поява легендарного замку пов’язана з непересічною фігурою в житті Тернополя Яном Амором Тарновським. Цей польський шляхтич, державний та політичний діяч став засновником нашого міста у 1540 році. Відтоді і до кінця своїх днів, займався розвитком культури, архітектури й промисловості у рідному краї. 

Перш за все виділився як хороший будівничий. За часів Яна Тарновського, у Тернополі було засновано й збудовано храми, невелике городище Топільче, Тернопільський став, Старий замок тощо. Навіть попри те, що основне завдання шляхтича полягало в  укріплені кордонів, а також споруджені міцної фортеці, яка б блокувала шлях до Європи турецько-татарським загарбникам, Тарновський думав і про своїх людей. 

Будівництво Старого замку у Тернополі тривало близько 8 років. Його зводило місцеве населення – русичі, під пильним наглядом короля. Саме тому будівлі притаманні риси староруської архітектури. Лише у 1948 році будівництво завершилося. Окрім величезного замку-фортеці на невеличкому схилі, було створено ще дамбу та греблю-міст. Річка Серет розлилася й утворила  став, який також виконував захисну функцію від кочових набігів. 

На зведення замку було витрачено чималі кошти, через це на деякий час Тернопіль звільнили від сплати податків. Прогулюючись цим місцем кожного дня багато тернополян і не замислюються, що саме вдалося пережити будівлі за часи свого існування. Сучасна будівля Старого замку кардинально відрізняється від споруди у XVI столітті. Тоді це був не просто палац, а справжнісінька оборонна фортеця. Це було зумовлено частими набігами турецько-татарської орди, яка грабувала, вбивала та нищила все на своєму шляху. Бусурмани часто здійснювали напади й на Тернопілля.

Проте їм дуже важко було просунутися дальше Тернополя. На заваді стояв Старий замок разом із величезним ставом. Успіхами не увінчалися їхні “походи” у 1549,1575 та 1589 роках. Звичайні мешканці могли вже трішки розслабитися й продовжувати займатися своїми справами. У 1544 році, у ті часи, коли замок ще був недобудований, татари знову здійснили набіг. На захист міста стали шляхтичі Бернард Претвич, Ян Гербурт, Сенявські та інші. Для загарбників і цей напад не увінчався успіхом. 

Кожний такий похід кочівників завдавав значних пошкоджень будівлі. У 1605 році фортецю взяли в облогу, проте їй вдалося вистояти. Це неабияк лютило нападників, тому вони палили й грабували місто. Але це все було даремно. 

Звісно, що були й випадки, коли замок вдавалося захопити. Наприклад у 1675 році. Під час одного з набігів на Тернопіль турецько-татарських військ, фортецю штурмували кілька тижнів. Звісно, що ніхто не був до такого готовий. Запаси їжі та води закінчувались, а кількість поранених зростало. Тоді бусурманам таки вдалося здобути омріяний трофей. Вони одразу ж спалили споруду разом із містом, пограбувавши його. Після такого набігу, більше десятка літ Тернопіль не міг оговтатись, а його оборонна фортеця нагадувала суцільну руїну. 

Куди зникла оборонна споруда?

Тривалий час місто належало руському князю, магнату, військовому й політичному діячу Костянтину Острозькому. Після його смерті, у 1608 році, всі землі, зокрема Тернопіль із замком, перейшов у спадок сину, Олександру Острозькому. Він продовжив розвивати й дбати про місто так, як це робив його батько. Кожен новий власник щось додавав свого у зовнішній вигляд Старого замку. У 1621 році, Томаш Замойський повністю реставрував будівлю. У ній, свого часу, відбувався прийом короля польського і Великого князя Литовського Владислава IV Вази. У приміщенні час від час влаштовували розкішні бали, а у 1810 році навіть організували танцювальне казино.

Проте найбільша перебудова відбулася лише у XIX. До цього часу фортецю змінювали, але не так кардинально. Тоді новим власником Тернополя став польський шляхтич Францішек Коритовський. Він повністю перебудував Старий замок, позбавився оборонних споруд. Тепер його не оточували вали, їх замінив мур, який виготовили з тесаного каменю. Дещо нового було додано і на вхідну браму. Починаючи з XIX колишня оборонна споруда перестала існувати. 

Старий замок у воєнні роки

Останній власник Тернополя Т. Туркулл продав колишню фортецю міській громаді. Згодом її було передано австрійському війську під казарми. У місті вже існувала нова будівля, яку йменували Новим замком, відповідно інший- Старим. Кілька століть він був типовою фортифікаційною спорудою, та вже згодом став просто історичною пам’яткою. 

На початку ХХ столітті у світі проходила Перша Світова війна, вона неабияк вплинула на подальшу діяльність Тернополя. У липні 1917 року, російські війська відступали з міста. На своєму шляху вони спалили вщент будівлю Старого замку. У 1921 році Тернопіль, як і значна частина західноукраїнських земель знову опинилася у складі Польщі. Місто стало центром воєводства. 

Для відновлення замку навіть влаштували збір коштів, а реставраційні роботи тривало близько 5 років. У 1931 році відбулося посвячення будівлі. У ті часи там працювала спеціальна Піхотна школа підхорунжих, згодом діяв науковий комітет імені Баворовських. Він містив дуже цінну підбірку усіляких рукописів і документів. 

.

Дуже постраждав Тернопіль у часи Другої Світової війни. У 1944 році на територію українських земель увійшов Третій рейх, який офіційно оголосив війну Радянському Союзу. Тоді найстрашніші події в місті відбувалися впродовж березня-квітня того ж року. Ця війна стала найважчим випробуванням для Тернополя. Внаслідок бомбардувань і обстрілів було зруйновано щонайменше 85% усіх будівель. Вціліти вдалося лише незначній частині центру. На жаль, у квітні 1944 року, Старий замок був захоплений гітлерівцям. Він був одним із останніх оборонних пунктів. Як внаслідок, його зруйнували війська Червоної армії. За словами деяких істориків, на місці зруйнованого замку розміщувалася таблиця, на якій містився напис російською мовою “Тут был город Тарнополь”. 

Діяльність замку у повоєнний час 

За часів радянської влади будівлю відновили у 1956 році. Відтоді вона працювала як Палац спорту. Там діяла обласна спортивна установа, а з 1969 року- ДЮСШ олімпійського резерву з греко-римської боротьби. Що цікаво, у 50-ті роки минулого століття, нижній ярус підземних казематів старої будівлі було замуровано й затоплено. 

Він колишнього Старого замку мало що залишилося. Про минуле нагадує лише цокольна частина, товщина стін якої сягає у 2,5 а то й 4,5 метра. Те, що ми бачимо зараз, це сучасний варіант замку, результат кількох перебудов. Змінений повністю його зовнішній вигляд та інтер’єр. Зовнішній фасад будівлі виконаний в одному стилі мінімалізму, але в різній кольоровій гамі.Периметр замку утворює центральний корпус, він гармонійно і симетрично прибудований бічними крилами з обох боків. До них, в свою чергу, прибудовано бічні флігелі. Основною кольоровою гамою Старого тернопільського замку є жовтий і білий колір. 

У 2009 році було розглянуте питання щодо перебування у приміщенні замку спортивної школи, так як це є історичною спорудою. Будівля розміщена за адресою місто Тернопіль, вулиця Замкова 12. 

Latest Posts

.