Одним із найдавніших храмів Тернополя, безумовно, є Надставна, або Воздвиженська церква, що розміщується на невеличкому підвищенні неподалік озера. Вона становить вагому цінність в історичному розвитку міста.На своєму давньому віку, цій церкві вдалося стати свідком визначних світових подій та процесів. Далі на ternopil-future.
Де міститься згадка про Воздвиженську церкву?
Про те, що Надставна церква є одним із найдавніших храмів Тернополя, існують свідчення у документах, що зберігаються в приміщенні державного архіву Тернопільської області. Точна дата її будівництва невідома, проте дослідники стверджують, що вона існувала ще у XIV – XV столітті. Але тут думки дослідників розійшлися. “Творець” Тернополя, Ян Амор Тарновський заснував місто ще у 1540 році, та за народними переказами, цей храм існував ще задовго до його основоположника, у період князювання Данила Романовича. Це наводить на думку про те, що ще до заснування замку й міста, тут вже вирувало життя, можливо були якісь поселення.
Історія створення церкви
Сучасна Надставна церква побудована з каменю, але колись матеріалом для її будівництва послугувалася звичайна деревина. У минулому, під час турецько-татарської навали на українські землі, церква виконувала важливу оборонну функцію. У переказах йдеться про те, що вона була оснащена гарматами.
За свідченнями науковців, там колись знаходилася Львівська брама. Протягом усього існування, церква зазнавала чималих змін і руйнувань. У XVII столітті до її фасаду прибудовали оборонну вежу-дзвіницю, а основним стилем будівлі став ренесансний. Вхід прикрасили таблицею, на якій розміщується напис слов’янською в’яззю.
Та дуже скоро церкву занедбали. Приміщення використовували не за призначенням, тривалий час там там знаходилися склади. Відродження храму відбулося за сприянням Хелени Потоцької. Тоді ж, на тому ж пагорбі, неподалік церкви з’явилося перше християнське кладовище в місті. Щоправда, за указом тодішнього цісаря Йозефа ІІ, згодом такі поховання при костьолах і церквах були заборонені на території. Виключення зробили лише для представників духовенства.
Колись у Воздвиженській церкві зберігалися важливі реліквії та історичні пам’ятки, що становили величезну цінність для духовенства. Наприклад, Євангелія, яке було надруковане ще в середині XVII століття й оздоблене тернопільським майстром; чудотворний образ Пречистої Діви, який згодом перенесли до Середньої церкви та інші.
Історія створення цієї ікони оповита таємницями. Згідно переказу, під час одного із турецько-татарського навалу на Тернопільщину, козаки разом із міщанами мужньо відбивалися від загарбників. Проте маючи опору тільки в церкві, люди зібралися на спільну молитву до Божої Матері. Тоді ж усі почули крик чоловіка, який побачив у повітрі жінку, що стелила над храмом полотно. Вбігши в церкву він зрозумів, що це була Божа Матір, яку у молитві люди просили про допомогу. Всі, хто був присутній у храмі, стали свідками справжнього чуда.
Стріли, які летіли на українських захисників, почали повертатися назад, до загарбників. Після побаченого, кочівники тікали хто куди. Так Богородиці вдалося врятувати Тернопіль від нападників. У різні часи чимало загарбників намагалися знищити Надставна Церкву. Вона зазнавала руйнацій, проте досі, вже близько 6 століть знаходиться на своєму колишньому місці. На початку ХХ століття, там жили й працювали лише два монахи василіяни. Завдяки їхній праці, серед людей вдалося здобути прихильність. Проте через деякі непорозуміння з парохом, змушені були покинути храм.
Надставна церква у воєнні та післявоєнні роки
Незначних руйнувань храм зазнав у Першій Світовій війні та його швидко відбудували. Але, на жаль, у часи Другої- церква була повністю зруйнованою. Під час вуличних боїв було знищено дзвіницю, іконостас та всі цінні розписи інтер’єру. У післявоєнний період, історичну споруду накрили. Церква не працювала, а приміщення використовували як склад для будівельних матеріалів. Згодом тут зберігала своє майно водна станція.У 1954 році відбулася реставрація, внаслідок якої Воздвиженська церква набула сучасного вигляду. Відновленням її іконостасу та розпису втраченого інтер’єру займався тернополянин Богдан Ткачик.
На початку 1980-х років тодішні працівники компартій довідалися про багате історичне минуле Надставної церкви. А саме те, що колись це місце вдалося відвідати українському гетьману Богдану Хмельницькому. Тоді ще там відбувалися богослужіння, на одному з яких був присутній ватажок, перед проведенням Зборівської битви. Після цього радянська влада надала дозвіл на відновлення храму.
Тривалий час ніхто не брався за відновлення цінної історичної пам’ятки. Лише у 1990 році храм перейшов під Українську автокефальну православну конфесію. Це й зумовило його відродження. Значні зусилля в реставрації приклали талановиті українські майстри Петро Балущак, Богдан Ткачик, Ігор Зілінко та інші. Тернополянину Богдану Ткачику вдалося створити складні розписи на стелях, іконостас. Дмитро Лисак займався посадкою фруктового саду біля Надставної церкви. Тут зростали плодовиті яблуні, черешні, сливи.
Богдан Хмельницький у Надставній церкві
Важливою в історичному плані Надставна церква є і тому, що колись у ній, за переказами перебував гетьман Богдан Хмельницький. У часи Гетьманщини в XVII столітті, до Тернополя приїздило султанське посольство. Відомо, що тоді становище гетьмана було не найкращим, він потребував союзників. Турецькі посли запропонували свою допомогу, натомість Хмельницький повинен стати підданцем турецького султана. Таке важливе для всього українського народу гетьман не прийняв одразу. Він дуже довго радився з ватажками народного повстання, після чого оголосили своє рішення послам.
Український гетьман відповів відмовою на пропозицію турецького султана. Не бажав і Богдан Хмельницький надалі підпорядковуватися й польській державі. Тому було прийнято рішення щодо союзу з російською імперією та царем Олексієм Михайловичем. Він пообіцяв полководцю захистити український народ від турецької навали й польської окупації. Така велика козацька рада, що проходила у Тернополі, завершилася богослужінням у Надставній церкві. На жаль, Богдан Хмельницький тоді ще не підозрював про підступність російського царя. Через декілька місяців українські землі сколихнула сумна звістка про Переяславську раду, яка у подальшому мала трагічні наслідки для нашого народу.
Іконостас
У радянський період було знищено цінне майно Надставної церкви. Це іконостас, дзвіниця та розпис інтер’єру. Завдяки художнику Богдану Ткачику, будівля поступово почала відновлювати свій вигляд. Митцю вдалося повернути втрачений іконостас. Це така стіна з ікон, що відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Вона символізує межу між небом і землею.
Структура іконостасу в Воздвиженській церкві є дещо традиційною. Посередині розміщені царські врата, з боку-диякони, а в першому ряді знаходяться цокольники. Іконографічний сюжет зображає найвидатнішу подію в християнському житті – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
У другому ряді знаходяться 4 намісні ікони, а третій заповнений 9 невеликими “празничними” іконами, на яких зображені найважливіші свята. Іконостас є важливою частиною літургійного процесу в Надставній церкві. Він служить відокремленням цього світу, “земного” та “ божественного”. Окрім важливої духовної цінності, виконує й мистецьку, адже створює особливий сакральний простір у храмі.
