Тернопіль невелике місто порівняно з Києвом, Харковом чи навіть Львовом, але тут є те, чого немає в інших містах. А саме знань про майже все в місті. Наприклад, кожен знає, які парки є місті, як проїхати туди чи туди, де горбатий міст, а також де краще прогулятися в неділю. Тобто таке місто, як Тернопіль має свої переваги. Тут є торговельні центри, басейни, різноманітні гуртки, але до них не треба їхати 2 години. Все близько, рукою подати, в межах кількох кілометрів чи пари десятків хвилин. Так само більшість з нас знає відомі і не дуже відомі будівлі Тернополя, а це Катедра, міськрада, театр, школа №3 чи 4 чи 5 і так далі. А якщо ж ви призабули історію якоїсь будівлі, то це легко надолужити, адже видання ternopil-future.com.ua публікує коротку історію будинків та споруд міста.
Про Тернопіль і його відомі будівлі
Як повідомляє видання tourclub.com та краєзнавця Л. Бойцун, сучасний Тернопіль це така собі синергія, вдале поєднання старих та нових будівель міста (інколи це відбувається гармонійно, а інколи через зловживання забудовників). А тому й в нашому місті сусідують будівлі ХІХ та споруди ХХ ст. Недаремно говорять, що в кожному помешканні живе дух перших господарів. А тому пропонуємо вам прогулятися стародавніми вулицями міста, щоб зазирнути в минуле і побачити як зводилися найвідоміші будівлі міста.
Зокрема, тернопільський медичний університет стоїть на руїнах синагоги та вулиці, яка колись носила ім’я видатного тернопільського просвітителя та благодійника, єврейського меценату Й. Перля. В будівлі прокуратури був навчальний заклад, де гризли граніт науки сестри-йосафатки, далі там було польське воєводство, а музичному училищі опікувалися безхатченками, а тому вони там ночували. Нову будівлі для училища так і не збудували. А планували на сучасній площі Героїв Євромайдану спорудити. Не судилося.
Державні установи
Цікаво вивчати історію державних установ, де зараз знаходяться різні державні установи. Так, в тій же самій міськраді знаходилося командування місцевої дивізії за польських часів. Там же існувало казино, яке поляки навіть освятили в 1927 р. А тому там були танці, чаювання, читання газет, книг, а ще грали в азартні ігри.
А взагалі міськрада міста перебувала в красивому будинку, який знаходився в сквері на вулиці Чорновола, там де тривалий час стояв пам’ятник «великому руському поету» А.С. Пушкіну. До цього вона працювала спочатку в так званій «Старій ратуші», яка не збереглася, далі в будинку, кам’яниці В.Стахевича на Торговиці (Майдан Волі). А з 1872 р. міська адміністрація переїхала на ріг Міцкевича (нині бульвар Тараса Шевченка) та Аґенора Ґолуховського (нині В’ячеслава Чорновола), у якому досі діяла кінна пошта. Ця будівля була зруйнована під час останньої війни і радянська влада вирішила її не відновлювати. А взагалі історія цього будинку цікава, адже до міських чиновників там діяла стара пошта. А пізніше функціонували міський архів, аптека, редакція міської газети, галантерейний магазин та перукарня.
Будівля прокуратури
Перейдемо до обласної прокуратури. Вона знаходиться по вул. Листопадовій 4 і там раніше знаходився ліцей сестер-йосафаток. Хто це такі запитаєте ви? Це члени чернечого ордену святого Йосифа, що прибули з Франції до Тернополя в 1904 р. Свій навчальний заклад вони називали пансіоном. Ліцей став популярним, престижним адже давав жінкам можливість пільгового вступу до університету. Хто там навчався? Переважно діти багатої міської верхівки і поміщиків з околиць Тернопільського повіту. В
Приміщення поліції
Обласне управління поліції розташоване на місці першої реальної школи, яка була побудована в 1859 р. З 1901-1911 рр. тут працювала перша українська гімназія. Далі 4-ри класна школа імені Ю.Словацького. А після другої світової війни Обласний краєзнавчий музей. А от далі приміщення вже стало аварійним і його демонтували. Обласний музей переїхав на площу Мистецтв, а на цьому місці виросло обласне управління поліції.
Фінансові установи
У будівлі Нацбанку в Тернополі, що по вулиці Грушевського раніше існував австро-угорський банк, далі тут працювали фінансисти Польського державного банку.
А от в будинку №3 на Листопадовій діяв іпотечний банк, який заклали ще в 1867 р. Він зокрема здійснював різноманітні фінансові операції та надав кредити під заставу майна та землі
Одноповерхова будівля на вул. Качали лише зараза є приміщенням для «Укрсоцбанку». Раніше, а саме в кінці ХІХ та на початку ХХ ст., там діяла Руська бурса, а далі «Рідна школа». Бурса створена в 1872 р. Вже через рік заклад купив це приміщення. Під час визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр. поляки зайняли це приміщення і розмістили тут епідемічний шпиталь, а далі вже з 1925 р. тут запрацювала гімназія «Рідна школа». Що цікаво тут під час навчання жив Лесь Курбас якому встановлено монумент на Алясці. А одному з крил будинку проживав Олександр Барвінський – батько композитора Василя Барвінського і сам відомий історик, педагог, політик. В цьому приміщення до нього в гості приїздили гості. Серед низ Пантелеймон Куліш, який не мав де ночувати якоїсь ночі і провів ніч в казино. Також в приміщенні бурси була школа №16, далі вечірня школа, філіал Чортківського медучилища.
Школи
Школа №3 з’явилася не на пустому місці. Там, де зараз знаходиться вона існувало товариства «Зірка», збудоване у 1906 році. Датою його заснування є 1870 р., воно мало ремісниче спрямування, але діяльність в ньому проводила й інтелігенція. Члени товариства поширювали культуру та освіту серед ремісників. Також тут працював кінотеатр з такою ж назвою. А за польських часів тут ще й діяло польське фахове об’єднання купців.
У приміщенні ЗОШ №4, існувала ІІ-польська гімназія, а також приватна жіноча гімназія. Під час першої світової війни тут розміщувались військові частини, далі російський госпіталь. У вересні 1916 року в гімназії розташувався Севастопольський госпіталь Червоного Хреста. Під час Другої світової війни будівля зазнала сильних руйнацій, адже тут розмістилася німецьке підприємство по ремонту військової техніки. Далі сюди переїхав Тернопільський облвиконком, а з 1986 року – будівлю передали сфері освіти і виникла нинішня ЗОШ №4.
На місці пам’ятника І. Франку існувала будівля Першої тернопільської гімназії або гімназії єзуїтів. Навчали в ній отці-єзуїти з ордену Ігнатія Лойоли. Будівля була знищена під час війни і її не відновлювали.
В будівлі, де зараз ЗОШ №5 планувався заклад для душевнохворих. Будували його довго. Років з 20-ть. Гроші збирали всім містом. А далі вирішили розмітити спочатку жіночу школу святої Ядвіги, засновником якої була міська рада. Далі жіночу школа імені Гофманової. А в радянські часи вже просто школу.
Цікава історія Української державної гімназії. Спочатку там існувала Вища реальна школа. Під час першої світової тут розмістили госпіталь, далі розмістили казарми жандармерії та фабрику взуття для воїнів УПА «Основа», друкарня, редакція газети «Українські вісті». З 1922 р. знову запрацювала школа. З цього часу перетворилась на 8-класну математично-природничу гімназію,а з 1938 році дворічний математично-природничий ліцей.
Отже, історія тернопільських будівель цікава та неповторна і щоб їх описати потрібна книга, а не коротка стаття.
