Понеділок, 17 Червня, 2024

Привиди Микулинецького замку: які таємниці приховує історична споруда?

До наших днів на Тернопільщині збереглося чимало цікавих історичних споруд. Найцікавішими та найвідвідуванішими у цьому краї є палаци, фортеці, замки і маєтки відомих родів. До унікальних пам’яток слід віднести й Микулинецький замок. Далі на ternopil-future.

 Цей німий свідок подій пам’ятає набіги турків і татар, польське панство, турецьку навалу, Першу і Другу Світову війну та ще багато інших, невідомих нам, історичних подій. А сьогодні він служить домівкою для Стефи, що отримала його у спадок від матері Анни, яка працювала покоївкою в графині. 

Історія початку будівництва замку та перші власники 

Микулинці – це мальовничий край, що славиться своїм простим і працелюбним народом, традиціями, архітектурою та багатовіковою історією. Щодо заснування міста, то вперше “Микулинці” згадуються ще у 1096 році великим князем київським Володимиром Мономахом у книзі “Повчання дітям”. Спочатку це було невеличке село, що згодом стало одним із основних міст у Тернопільському краї. Містом Микулинці стали перебуваючи під владою Польщі. Тоді ж розпочалося й будівництво замку.

Микулинецький замок розпочали зводити ще у 1550 році. Це було наказом тодішньої власниці містечка Анни з Йорданів. Жінка походила із шляхетського польського роду, представниками якого були лише військові та державні діячі Королівства Ягеллонів та Речі Посполитої. Вона була дружиною польського шляхтича і магната Спитека Йордана. У середині  XVI століття вирішила перетворити замок на могутню кам’яну фортецю. 

Час був неспокійним. Постійні набіги турецько-татарських військ змушували зводити оборонні споруди навколо міст. Це було єдиною можливістю хоч якось захистити себе і близьких. Замок розташувався на вершині пагорба. З трьох боків він був оточений водою, що робило його ще більш неприступним. 

Після Анни з Йорданів новою власницею замку стала її дочка Зофія. Фортеця деякий час належала польській шляхетній родині Зборовських. Син Зофії створив у цих мурах справжній лицарський табір. Теребовлянський замок насправді припав до душі молодому магнату. Олександр Зборовський неабияк укріпив цю споруду. У стінах замку зорганізував власну військову школу. Насправді шляхтичам Зборовським замок належав не так багато часу. У 1637 році він переходить у власність польського шляхетського магнатського роду Конецпольських. 

Тоді фактично споруда зазнає змін. Новий власник повністю перебудовує укріплення. Руїни, що до сьогодні збереглися, є результатом перебудови Станіслава Конецпольського. Його було забудовано житловими та господарськими приміщеннями. На кутах споруди розмістилися башти. У будівництві використали пісковик з теребовлянських родовищ – червоний камінь. До замку вела брама зі звідним мостом. Він перекидався через глибокий рів.

 У мурах по всьому периметру знаходилися бійниці для ведення вогню із приміщень. Товщина цих кам’яних мурів сягала від 1,5 до 3 метрів. До кінця XVII століття замок став одним із найголовніших фортів Речі Посполитої. 

Облога Микулинецького замку 

Микулинецький замок овіяний цікавим переказом про героїчне протистояння місцевих жителів із турецьким військом. У XVII столітті турки і татари неодноразово здійснювали набіги на територію сучасного Тернопілля. Вони грабували селян, вбивали і брали в полон українських дівчат. Після себе залишали лише руїни. У 1675 році місцеві жителі протистояло загарбникам. Військо, що переважало їх у декілька разів не злякало мешканців Микулинців. Кілька сотень людей змогли втримати 15 днів облоги замку.

У замку не вистачало пороху та зброї. Їм навіть запропонували здати споруду, на що завойовники отримали відмову. Отримавши таку відповідь, турки ще більше почали обстрілювати замок. Вони також вирішили підкопатися під споруду і підірвати її. Турецькому війську вдалося знищити лише одну із веж. Проте вона завдала шкоди не оборонцям, а нападникам. У облозі замку неабияк відзначився Орхийовський і три його сини. 

На жаль витримати цю облогу оборонцям так і не вдалося. Незначні запаси зброї, продуктів, пороху та великі людські втрати змусили їх піти на пропозицію турків. Мешканці Микулинців втратили віру на будь-яку допомогу. Сюди додалися й страшні чутки про знищені околичні замки. Турки пообіцяли всім, що за добровільну капітуляцію вони відпустять усіх, хто знаходився у фортеці. Проте своє слово таки порушили. 

Коли замок було здано, турки одразу ж повбивали усіх чоловіків. Щодо дітей і жінок, то їх османи забрали до рабства. Так, фактично від того часу Микулинці дуже занепали. Свою військову та оборонну значущість споруда втратила після відбиття Кам’янця. 

Хто володів замком у XVIII столітті?

У XVIII століття замком володіли кілька польських шляхетських родів. Найвизначнішим є магнатський рід Потоцьких. Однак замок не відновлювали. Він так і залишався у занепаді. Потоцькі перетворили його на власне помешкання, власним коштом збудували палацовий комплекс. А вже у  ХІХ столітті замок повністю позбувся свого минулого. 

Його придбав австрійський барон і підприємець Ян Конопка для свого бізнесу. У приміщенні відкрив власну суконну фабрику. Однак її відкриття змусило здійснити повну перебудову колишньої оборонної споруди. Довго підприємство не пропрацювало. Виробництво збанкрутіло, а згодом й взагалі занепало. Замок знову залишився порожнім. 

Роль споруди у ХХ столітті 

У 20-х роках ХХ століття Теребовлянський замок перебував у власності графині Юзефи Реї. Її служниця, Анна, стала повноправною володаркою цього комплексу після смерті графині. Війна забрала у Юзефи Реї найдорожчих людей в житті. А тому окрім Анни не було більше в графині жодного спадкоємця. 

Остання власниця Микулинецького замку Юзефа Рей. Джерело: фото castles.com.ua

Після окупування Микулинців німецькими військами, у замкових стінах розмістилися танки. Там проживали німецькі солдати. Радянські солдати організували шпиталь. З утверженням радянської влади на території Тернопілля, Микулинецький замок увійшов до реєстру пам’яток архітектури. Однак варто зауважити, що у ньому на той час проживали люди. Їх вирішили не проганяти. Ось таку цікаву і непросту історію має замок у Микулинцях. 

Привид жінки у Микулинецькому замку 

Микулинецький замок є важливим історичним комплексом Микулинців. До сьогодні деякі місцеві жителі вірять, що у ньому поселилися привиди. Ця легенда з’явилася ще у ХІХ столітті. Вона оповідає, що колись у підвалі під помешканням сучасних мешканців споруди жив коваль. У коваля була донька. Вона вчинила найстрашніший гріх у ті часи – родила позашлюбну дитину. Ганьба, яка оповила сім’ю коваля була нестерпною. Родина не могла з цим змиритися і постійно дорікала цим свою дочку.

 Невдовзі вона не витримала, тяжко захворіла і померла. Позашлюбне немовля залишилося без матері. Батьки поховали дочку, як того потребує звичай у білій сукні. Однак місцеві переконують, що неодноразово бачили якусь дівчину в білій сукні. Вона заглядає у вікна нижніх поверхів цього замку. Моторошна легенда про привида-жінку насправді приваблює туристів. 

На сьогодні Микулинецький замок є недооціненим цікавим комплексом Микулинців. Залишки оборонних мурів та наріжних башт дозволяють нам уявити, яким вигляд насправді колись мала фортеця в минулому. Тим не менш, історичний комплекс архітектурних споруд у місті вартий уваги. Безумовно, ця пам’ятка потребує зосередження уваги зі сторони держави та громадськості на відбудові та повній реставрації комплексу. Однак якщо ви любите усілякі цікаві історичні будівлі з багатим минулим, тоді вам точно у Микулинці!

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.