Понеділок, 15 Серпня, 2022

Що радянська влада змінила у архітектурному вигляді Тернополя?

Незначний період в історії  існування, Тернопільщина входила до складу Радянського Союзу. Це не пройшло безслідно. Післявоєнний час для міста став тим переломним моментом, під час якого почали зникати відомі культурні й архітектурні пам’ятки, а на їх місці “виростати” нові шаблонні радянські будівлі. Далі на ternopil-future.

Тернопіль до Радянського Союзу: який він?

Тривалий час значна частина Західної України, зокрема Тернопільщини, перебувала у складі Речі Посполитої. Відповідно до цього, в українській і польській традиції та культурі склався традиційний образ стосовно цього містечка, яке було наповнене неповторним колоритом. І, справді, тоді в архітектурі Тернополя був помітний симбіоз кількох культур, з домінуючими особливостями місцевої, риси якої сформувалися під впливом традицій тих країн, у складі якої перебували українські землі. 

Тернопіль нагадував непересічне європейське містечко. Витриманий і довершений стиль будинків, розкішні маєтки, цікаве стильове поєднання. На жаль, через деякі історичні умови, зараз ми не можемо насолодитися красою в тому вигляді, у якому її бачили наші предки. Все змінилося у часи Другої Світової війни. Тернопіль було вщент зруйновано, а чимало історичних і культурних пам’яток просто зникли з лиця землі. Деякі з них так і не вдалося відновити. У радянські часи місто знову зазнавало змін, багато чого з архітектури було знищено тодішньою владою, а на їх місці з’являлися нові об’єкти. Тернопіль з колоритного європейського містечка перетворився на шаблонне місто. 

Наслідки боїв у часи Другої Світової війни вражали. Тут було зруйновано щонайменше 85% будівель та архітектурних пам’яток. Остаточно визволити від німецьких фашистів його вдалося лише 15 квітня 1944 році. Потім Тернопіль називали “маленьким Сталінградом”. Внаслідок обстрілів і бомбардувань, була повністю знищена ратуша, яку до сьогодні так і не вдалося відновити, Малий замок і Домініканський костел. На жаль, зараз лише по старих фотографіях і картинах можна побачити те, як наше місто виглядало у довоєнні роки. Після тривалої та виснажливої війни розпочалася важка відбудова Тернополя.

Яке культурне надбання було знищено радянською владою?

Після Другої Світової війни Тернопіль входив до складу вже Радянського Союзу. У період з 1950 по 1960-х роки в місто активно розбудовували за планами відомих архітекторів В. Новикова та Н. Панчука. Щоправда, тоді не відновлювали втрачені історичні здобутки, а лише перебудовували їх. Це місто, на думку тодішньої влади, мало стати взірцем досягнень та успіхів радянської держави. За свою мету вони поставили ціль обірвати всі національні традиції й буржуазне минуле, натомість показати “майбутнє”. 

Пам’ятник А. Міцкевичу 

Так, як деяким історичним об’єктам внаслідок боїв вдалося чудом залишитися уцілілими, то перш за все, вони підпадали під негайне знищення. Повністю зруйнована ратуша та частково Новий замок вирішили не відновлювати, натомість, на місці колишнього магістрату радянська влада створила сквер. 

Щоправда, таки була відбудована одна із найстаріших церков Тернополя Різдва Христового, яка зараз знаходиться на вулиці Руська. Під час боїв вона отримала незначні руйнування. Проте згодом звідти було забрано її кам’яну огорожу й дзвіницю, про це йдеться у праці Сергія Гуменюка. Найбільше у Тернополі в часи радянізації було знищено або демонтовано пам’ятники українських і польських діячів. Це, наприклад, статуя Святої Теклі, монумент Ю. Підлунського, А. Міцкевича тощо. На їх місці тодішня влада встановлювала обов’язковий елемент, який був присутній у кожному радянському населеному пункті – пам’ятник В. Леніну. В Тернополі він замінив Підлунського на майдані Волі. 

Радянська влада і церква

Та не тільки пам’ятники, монументи та історичні будівлі були загрозою для  радянської влади. Атеїзм становив частину державної ідеології, тому її прихильники усіляко відкидали існування церкви й релігії вцілому. Тривалий час комуністи вели боротьбу з церквами на території України. За їх переконанням, вона відволікала трудящих від класової боротьби. На думку В. Леніна, боротьба з релігією – це одна із форм класової боротьби.

У Тернополі до початку Другої Світової війни знаходилося чимало колоритних храмів, костелів, які були перлинами історичного надбання краю. Щоправда, після “радянізації” Тернополя, влада знищила найвизначніший Тернопільський парафіяльний костел. Спочатку його намагались підірвати, але з цим нічого не виходило. Тоді  прийняли рішення щодо його розбирання. Згодом, на місці перлини галицької неоготики “виріс” центральний універмаг, що працює дотепер. 

Тернопільський парафіяльний костел

Це ж спіткало монастирську церкву  Успіння Божої Матері, що була збудована у Тернополі ще в 1836 році. Спочатку її, як і попередню, також намагалися підірвати, але зрештою, було висаджено в повітря вибухівкою. Стіни й навіть найдавніше кладовище міста зазнали нищівного руйнування. Все те, що залишилося після взриву – кістки, каміння, матеріал, з якого була побудована церква,  вивезли на смітник. А на цьому місці радянська влада збудувала нові житлові квартали. Мало хто знає, але на кладовищі знаходилися поховання учасників наполеонівських воєн, шляхтичів, представників королівських родин тощо. 

Центральний універмаг

Із релігією у Тернополі радянська влада вела тривалу боротьбу. Щось знищували, а щось перебудовували у потрібну інфраструктуру. Наприклад, найдавніший Єзуїтський монастир повністю змінили під швейну фабрику, будівля якої існує дотепер. Комуністи знесли вежу й дзвіницю, повністю перебудувавши, залишили лише вхідний портал, по якому можна дізнатися,  що колись ця споруда була храмом-костелом. 

Одним із найдавніших цвинтарів у Тернополі є Микулинецьке. За часів радянщини, він також підпав під “модернізацію”. Щоправда, його не зруйнували, але дещо таки усунули. Це, наприклад, могили бійців УГА та УСС. Поховання українських героїв розрівняли спеціальною технікою. 

Що залишилося після Радянського Союзу?

Значну частину архітектурного надбання міста радянська влада використовувала у своїх власних потребах. Наприклад, Старий замок, що знаходиться неподалік Тернопільського ставу та Домініканський костел, на Гетьмана Сагайдачного. Старий замок було частково відновлено. У його приміщенні за наказом влади розпочала діяльність спортивна школа. У костелі більше 10 років працювала картинна галерея. Після розпаду Радянського Союзу, вони припинили свою діяльність. Від 2015 році, у приміщенні Старого Замку дотепер, працює музей міста Тернополя, який  радо вітає кожного туриста. В Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ проводяться літургійні служби. 

Старий замок у Тернополі

Після війни у Тернополі, насправді, з’явилося чимало нових будівель. Зараз вони нам не здаються чимись незвичайним. Лише незначна частина архітектурного фонду міста, становлять забудови ХІХ століття.  Це, наприклад, житлові будинки ну вулиці Качали та Над Ставом, що були збудовані ще наприкінці ХVІІІ ст; архітектурний ансамбль кінця ХІХ – поч. ХХ ст. на Богдана Хмельницького, споруди ХХ століття на Гнатюка, Валовій та інші. 

Хрущовки 

Насправді, вплив радянізації на архітектуру міста й регіону вцілому не пройшов безслідно. Так, як у довоєнні роки Тернопіль був типовим європейським містечком з багатими культурними пам’ятками, то після Другої Світової війни у складі Радянського Союзу, воно перетворилося на звичайне, соціалістичне місто. Тобто, стало ще однією шаблонною забудовою тогочасної влади. 

Latest Posts

.