Субота, 24 Лютого, 2024

Єврейська архітектура Кременця

Кременець – це місто на Волині, а сьогодні районний центр в Тернопільській області. Місто має давню історію, а отже не менш стародавню архітектуру. В значній мірі вона сформувалась завдяки населенню, яке проживало в цьому місті. Переважно воно було єврейське, а тому й подивимось, що будували євреї проживаючи поряд з українцями, поляками, вірменами в Кременці. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

Корчма. Фото з сайту shtetlroutes.eu

Історія: початок

Як повідомляє видання shtetlroutes, дослідниці Тетяна Яцечко-Блаженко та Світлана Яцечко, Кременець розташований біля підніжжя Кременецьких гір. А тому ця місцевість чудово підходить для оборони. Про це свідчить наявність Замкової гори. За даними вчених укріплення існували тут і в дохристиянські часи. Але перша письмова згадка про місто 1227 р., коли Данило Романович зіткнувся тут в лютій січі з угорським королем Андраш ІІ. Місто встояло проти татар Батия в 1240 р., але підкорилося полякам в 1366 р., угорцям і далі стало власністю литовських князів. В 1438 р. литовці надали місту Магдебурзьке право. В документі сказано таке: що воно стосується «і русина, і ляха, і німця, і волошина, і вірменина, і жидовина, і татарина».

Єврейська вулиця. Фото з сайту shtetlroutes.eu

Євреї Кременця і житлове будівництво

Надання Магдебурзького права сприяло поселенню тут євреїв. Переселялися вони з Польщі та Німеччини. За даними дослідників поява перших євреїв тут датується серединою 1438 р. На Волинь приїздили переважно ашкеназі – європейські євреї, які розмовляли на ідиш та сефарди (євреї з Піренеїв). В 1495 р. князь Великого князівства Литовського Александр Ягеллон наказав всім євреям держави покинути її землі. Євреї були змушені виїхати в Польщу і Крим прожити там 8 років, адже в 1503 р. указ було відмінено. Щоправда до цього часу частині з них довелось прийняти католицизм, адже поляки в цей час дуже ревно ставилися до своєї релігії і прагнули усіх окатоличити. Також їх ставлення до євреїв було двояке. Вони воліли співпрацювати з ними, як посередниками в господарських справах, банкірами, торговцями, але також зневажали за релігію, згуртованість, консерватизм, культуру.

Повернення євреїв на місця свого поселення в Кременці сприяло розбудові цього волинського міста. Його єврейська частина була центральною. Більшість єврейського житла була дерев’яним. Траплялись правда і кам’яні. Основним заняттям була економічна діяльність. Працювали вони ролі тримачів державців мит і різних державних доходів.

Єврейське населення об’єднувалося в особливі судово-адміністративні одиниці – «збори», якими управляли старші євреї, «школярі», «ребеї». В середині єврейських общин суд відбувався по законах іудаїзму.

Життєдіяльність єврейського населення в місті можна спостерігати за існування кладовища ХV-ХVІ ст., яке до сьогодні носить назву «Окописько». Воно розташоване на одному з схилів Кременецьких гір. Звідси добре видно будівлі центральної частини міста. Поховання розміщенні згідно історичних періодів. Нові могили вище, старі нижче. Пам’ятники зроблені з кам’яних плит, надписи на івриті.

В 1536 р. євреї міста отримали від короля Польщі Сигізмунда І Старого привілей, який дозволяв їм користуватися таким ж права, як і іншим громадянам. Тобто, вони отримали можливість працювати і займатися ремеслом та торгівлею. В 1551 р. євреї отримали можливість більше не сплачувати данину – серебщини (кошти на військові цілі).

Якщо розглянути описи міста за 1563 р., то видно 3-тя вулиця міста – Жидівська (Єврейська). Вона мала протяжність через все місто двома паралельними лініями. 1-ша від ринку до паркану по праву руку, 2-га з ринку до паркану по ліву руку. Тут же знаходився шпиталь, тобто притулок (не зрозуміло чи це єврейський чи загальноміський). Але вказано, що на цій вулиці проживали представники єврейського етносу, які займались такими професіями: митник, кравець, швець, корчмар, проскурник, кушнір та лікар.

На вулиці було 144 наділи (мабуть кількість будинків). З них 50 єврейських. Також існував кагальний дім.

В 1572 р. права євреїв займатися торгівлею були підтвердженні новим королівським привілеєм. А тому в місті й далі зростає житлове будівництво. В 1629 р. тут вже нараховувалось 1224 будинки, в тому числі і єврейських. Останні складали 15% населення міста.

Кременець. Фото з сайту shtetlroutes.eu

Хмельниччина і єврейське населення

Далі прийшла Хмельниччина. Євреї до цього багато працювали в посередницькій сфері, а це значить виконували були управляючими маєтків, збирали податки, керували підприємствами. А тому такі їх дії справедливо викликали гнів селян, ремісників. З початком Української національної революції під керівництвом Богдана Хмельницького в 1648 р. козацтво почало нищити свої гнобителів. Часто ними разом з поляками ставали й євреї. Навіть замок Кременця був знищений. Як повідомляє Хроніка Мейєра з Щебржежина (місто в Люблінському воєводстві, що у Польщі) «Славная община Кременец была разрушена и тамошние евреи перебиты безжалостно». Схожі речі відбувались й в інших волинських та подільських містах. У Почаєві друкували антисемітську літературу, а в Кременці проходили судову процеси на яких євреїв звинувачували в ритуальних смертях та використанні крові християн для маци.

18-початок ХХ ст. в житті євреїв Кременця

Але євреї Кременця все ж пережили ці складні часи. І в 1795 р. їх кількість в місті знову почала зростати. Щоправда це вже була Російська імперія, яка створила так звану «смугу осілості» євреїв, а отже забороняла останнім поселятися в глибині держави та сільській місцевості. Євреї в Кременці проживали в центральному кварталі, де зараз Центральний парк м. Кременця, а також в передмісті Вишнівецькому та Дубенському.

В місті на початку ХХ ст. існувало кілька навчальних закладів для євреїв, а саме: хедери, талмуд-тори, державне чоловіче училище, приватне жіноче училище. Також в цей євреї мали свою лікарню, 5 готелів, 4 типографії, 6 фабрик та заводів, 8 крамниць, 2 майстерні (дані мабуть не повні).

Фото з сайту shtetlroutes.eu

Синагоги Кременця

Де є євреї, там є й синагоги. Взагалі про старі синагоги міста відомо мало. Вже в 1563 р. ї було дві невеликі. Перша велика збудована в 1703 р. в нижній частині міста. В 1857 р. їх вже було 9-ть, а в 1889 – 10-ть. 4-ри кам’яні та 6 мурованих. В 1910 р. ї стало 13-ть. А напередодні ІІ-світової війни 18-ть (щоправда сюди входять синагоги Дубно та Вишнівця)! В 1942 р. велика синагога була спалена та частково зруйнована. Далі була відбудова та реконструкція, а тому тепер це місцева автостанція.

Синагога сьогодні. Фото з сайту shtetlroutes.eu

Перелік синагог:

  1. Передмістя Вишнівця будинок Файвеля Фельдмана.
  2. Синагога Ісраеля
  3. Менділя Рохеля, що по вулиці Словацького
  4. На вулиці Широка
  5.  Kloyz у Янкеля на вулиці Кладкова
  6. Бедрик на Кравецькій.
  7. Teilors синагога знову ж таки на Кравецькій.
  8. Дім молитви на Кравецькій
  9. Навчальний зал на Широкій.
  10. Синагога для м’ясників на Butcher Shop Street.
  11. Розін-Хасiдiм
  12. Хасидська синагога
  13. Магід Синагога в дворі великої синагоги.
  14. Власне велика або Центральна Синагога на Жидівській вулиці. Тепер Шевченка. Була прямокутна в плані, мала повздовжнє розташування, дев’ятипільну молитовну залу та двосхилий дах.
  15. Суспільна синагога.
  16. Синагога кравців
  17. Синагога в передмісті Дубно.
  18. Синагога Мошкеле.
Фото з сайту shtetlroutes.eu

Нацистський режим і євреї Кременця

В липня 1941 р. місто було зайнято німецькими військами. Почали розстріли євреїв. Створено гетто. Підірвали головну синагогу. Підпалено ще дві. Зруйновано кладовище та єврейську бібліотеку.

Фото з сайту shtetlroutes.eu

Після війни залишки кладовища використовувались для господарських потреб. А місцевий голова міста навіть наказав зробити сходи з надгробків єврейського цвинтаря.

Отже, євреї Кременця становили важливу частину населення міста. Їх діяльність була спрямована на отримання прибутку та розвиток міста.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.