Субота, 24 Лютого, 2024

Тернопіль радянський: основні напрямки розвитку архітектури у складі СРСР

У дослідників чималий інтерес викликає тема дослідження напрямів розвитку архітектури Тернополя у складі Радянського Союзу. Вона стала провідною для таких науковців, як І. Дуда, Я.Пелехатий та інших. У післявоєнні роки, за сприянням тодішньої роки, у Тернополі відбулася велика розбудова. Далі на ternopil-future.

Хто в Тернополі був головним архітектором у повоєнні роки?

У квітні 1944 року, радянській владі вдалося остаточно вибити нацистів з Тернополя. Місто повністю зруйноване, близько 85% важливої інфраструктури, житлових кварталів більше не існувало. Перед радянською владою повстало важливе завдання – повністю відбудувати місто. Щоправда, тут виникали деякі проблеми. У післявоєнні часи для такої масштабної відбудови, бракувало хороших і кваліфікованих спеціалістів. Окрім цього в місті не було ніяких умов проживання й праці, тому сюди майже ніхто не хотів приїжджати. Зазначимо, що “Облпроект” переселявся декілька раз у зруйновані приміщення, у яких було відсутнє опалення та умови праці. Тому працювати в таких умовах було насправді дуже важко.

Для цього було розроблено спеціальний план по великій розбудові міста. У його складанні взяли участь українські радянські архітектори Наталія Панчук і Володимир Новиков. Що цікаво, Наталія була уродженкою Кишинева, що у Молдові, але її вважають українським архітектором, і це не дивно. За проєктами Панчук було розбудовано чимало міст в УРСР, зокрема відбудова та реконструкція Тернополя, Вінниці та Чернігова. 

Тернопіль у післявоєнні роки

Володимир Новиков є уродженцем села Дудіно, Калузької області, проте майже все своє життя створював проєкти для розбудови міст і сіл УРСР.  

Наприклад, для Кам’янця-Подільського, Запоріжжя, Луганська, Кривого Рогу, Ужгорода і Тернополя. З 1965 року він обіймав пост очільника управління сільського будівництва Держбуду Української РСР. Згодом у своїй статті “Яким буде відроджений Тернопіль”, український архітектор описав місто та його недоліки. Зазначив, що там все надто тісне: вузькі вулиці, коротке їх сполучення тощо. Усі будинки розміщуються поряд один з одним і надто притиснуті, а квартали є досить маленькими. Тому опрацювавши детально вигляд і план міста, разом із колегою, створив  масштабний проєкт щодо забудови центру Тернополя. Основний акцент зробили саме на новій площі з проспектом. Там повинні були  розміщуватися новозбудовані будинки Рад і драматичний театр. 

Що найперше з’явилося у місті?

У період з 1950 по 1960-ті роки місто Тернопіль було не впізнати. На мапі міста з’явилося чимало нових об’єктів, не тільки державної, але й культурної інфраструктури. Спершу, у 1951 році, неподалік Тернопільського ставу з’явився новий парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка. Територію очистили від відходів і розбитих будівель, а вже згодом на цьому місці було висаджено дерева. Задля цього, люди подекуди працювали в 2 а то й у 3 зміни. А паралельно з цим, мешканці міста займалися відновленням Тернопільського озера. Відбулися реконструкції, внаслідок яких площа водойми неабияк збільшилася. У новому відпочинковому парку за сприянням тодішньої влади було створено танцювальний та дитячий майданчик, літню естраду, містки тощо. 

Не оминула реконструкція й Тернопільський залізничний вокзал. Його залізнична колія, що проходила перед вокзалом, була гостро розкритикована радянськими архітекторами. Сучасний вигляд вокзалу це те, що вдалося побудувати згідно плану ще у 1952 році. 

Щодо центральної частини міста, то тут, на бульварі Т.Г. Шевченка, колишній вулиці Сталіна, було відновлено близько 14 зруйнованих будинків. У той час  на місці руїн житлового будинку з’явився кінотеатр “Перемога”, де зараз щорічно проводяться ярмарки та вистави. Він був першим і найбільшим кінотеатром в місті, розрахований на 500 місць. 

Тернопіль почав змінювати свою стилістичну спрямованість. Поступово з’явилися нові громадські споруди, фасади з додаванням класичних форм. Усій архітектурі того часу притаманна урочистість, а фасадам симетричність. Таким стилем був наділений і кінотеатр “Перемога”. Що цікаво, він поєднував у собі елементи неокласицизму. Його завжди відвідувало чимало люду, у будівлі знаходилося просторе фойє з читальним залом. 

Що було збудовано за проєктами архітекторів?

До 1956 року головним архітектором Тернополя був Геннадій Карасьов. Уродженець Харкова брав участь у німецько-радянській війні, за що отримав орден Червоної зірки та Трудового Червоного Прапора. У рідному місті закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва. З 1946 року працював у Тернополі, де обіймав посаду інструктора відділу будівництва Тернопільської ОК КПУ. 

Там згодом був обраний головним архітектором і депутатом міської ради. До кінця свого життя Геннадій мешкав у Тернополі. В останні роки працював головним спеціалістом і начальником технічного відділу Тернопільського філіалу проєктного інституту “Діпроцивільпромбуд”. Чимало будівель були створені за ініціативи цього українського архітектора. У післявоєнні роки, він створив плани забудови та благоустрою зруйнованого міста та районних центрів області. 

Майдан Волі сучасний вигляд

Після Карасьова, посаду головного архітектора міста обіймав Едуард Гронський. Він народився на Вінниччині. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті, після чого тривалий час працював в організаціях “Облпроект”, “Дніпроцивільпромбуді” тощо.

Фонтан Каскад

Мав пряме відношення до розбудови Тернополя. За його проєктом було відбудовано готель “Україна”, майдан Волі, монумент Слави та інші. Відомий фонтан “Каскад” також був створений з ініціативи цього архітектора. Вночі він освітлювався завдяки ліхтарям. 

Зміни в архітектурі міста 

Чимало архітектурного надбання попередників радянська влада використовувала у своїх цілях. Наприклад, славнозвісний Старий замок, який було відбудовано, проте приміщення використовували як Палац спорту. Тут регулярно проводили заняття з боротьби.

Старий замок сучасний вигляд

На місці зруйнованого Парафіяльного костелу у 1956 році за ініціативи тогочасної влади було зведено перший в місті центральний універмаг. Що цікаво, він досі працює. Згодом у центрі збудували обласну лікарню та кооперативний коледж. 

ЦУМ

Важливим архітектурним надбанням стало будівництво Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. У післявоєнні роки їх почали активно зводити на території усієї України. Його архітекторами у Тернополі стали В. Новиков, Ф. Чорновол та І. Михайленко. Зараз він знаходиться на місці колишнього Польского державного банку. Дотепер там щотижня влаштовуються вистави. Стиль будівлі-неокласицизм. 

Змін зазнав і сучасний вигляд центральної вулиці у Тернополі – Руська. Там вдалося добряче попрацювати українському архітектору Володимиру Новикову. Так, як його не влаштовувала вузькість вуличок, він запропонував  зробити її широкою. Окрім цього, за мету було поставлено вдосконалити зв’язок мікрорайонів із центральною частиною міста. Для цього було розширено магістраль.  

Вулиця Руська

Мало хто знає, але колись посередині вулиці Руської розміщувалася пішохідна зона, а згідно проєкту радянського архітектора у Тернополі потрібно було створити ще один сквер просто в центрі. Для виконання задуму знесли чимало старих будівель. Звісно, що це є одним із негативних явищ. Проте у післявоєнний час радянській владі вдалося повністю відновити Тернопіль і його зруйновану інфраструктуру, збудувати нові житлові комплекси й культурні заклади, здійснити озеленення парків тощо. 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.