Вівторок, 28 Червня, 2022

ТОП-10 містичних пам’ятників Тернополя

У Тернополі – десятки монументів і скульптурних композицій. Від серйозних – до кумедних. Декотрі з них навіть …оповиті містикою.

Подейкують, якщо загадати бажання й доторкнутися до них, – воно обов’язково здійсниться. Так це чи ні – перевіряйте самі. Підбірка пам’ятників, з якими в тернополян пов’язані різноманітні повір’я, на сайті ternopil-future.

1. Стілець Остапа Бендера

Належить до комплексу пам’ятників сантехнікові та людині-невидимці, встановленому біля входу в ТЦ «Атріум» в серпні 2010-го. Автор композицій – скульптор Дмитро Мулярчук.

Пам’ятник стільцю створено у вигляді крісла з гарнітуру тещі Кіси Вороб’янінова, одного з героїв роману «Дванадцять стільців». За словами ініціатора встановлення скульптури, колекціонера й мецената Тараса Демкури, то жартівлива відповідь усім цікавим на питання «звідки взялися кошти на будівництво «Атріуму». Знайшли, мовляв, у стільці діаманти, звели торговий центр, а стілець увіковічнили у бронзі перед дверима.

Хочете вірте, а хочете ні, але …стілець той, оповідають тернополяни, направду не простий. Багато-хто давно помітив: якщо посидіти на ньому бодай кілька хвилин, то проблеми з фінансами згодом розсмоктуються якось самі по собі.

2. Пам’ятник вчителю

Встановлений в грудні 2019-го біля Тернопільської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №3, що на вул. Грушевського.

На постаменті – дві бронзові фігури: старшокласник із книжкою в руках та першокласниця з абеткою. Обоє вдивляються в арку, котру тернополяни охрестили своєрідним порталом між поколіннями. За повір’ям, він повертає дорослих у дитинство. 

Над учнями – журавлі, що злітають у небо. Як роки, плин яких, не спинити.

Автори композиції – скульптори Сергій Гора й Тарас Цюпа.

Проєкт «Пам’ятник вчителю» – один із переможців Громадського бюджету, вартістю майже мільйон гривень. У 2017-му за нього проголосували 1003 тернополян.

3.«Випадкова зустріч» 

Скульптурну композицію місту подарував американський меценат Джон Звожек. Автор роботи – американський скульптор Стюард Джонсон.

Встановили дарунок у 2002-му на бульварі Тараса Шевченка під кроною розлогих дерев. Дві панянки на лавочці гомоніли про життя зовсім не довго. Одну з металевих подруг якоїсь ночі поцупили невідомі. Пошуки успіхом не увінчалися. Оповідають, скульптор дуже засмутився. Адже це вперше його роботу, представлену в Європі, викрали.

Панянка в елегантному синьому костюмі зосталася на самоті… Та сумувати їй ніколи. Компанію галантній пані складають …пересічні тернополяни й гості міста. Частенько вони просто мовчки сидять поруч, а інколи й виливають душу. Зате в народі композицію й прозвали «пам’ятником психотерапевту». Кажуть, після «спілкування» зі самотньою панею на душі стає легше. Чоловіки ж навіть інколи дарують красуні квіти, а й то чмокають в ручку.

4. Пам’ятник Ігорю Гереті

Пам’ятник українському археологу, краєзнавцю, почесному громадянину Тернополя Ігорю Гереті встановлено на вул. Валовій у вересні 2016-го.

Знаний історик, наче завмер у бронзі, прямуючи до обласного краєзнавчого музею, в якому колись працював. На плечі мистецтвознавця – сумка, з якою він ніколи не розлучався.

Частенько можна побачити, як дітлахи, поспішаючи до школи, …натхненно труть ту сумку вченого. Вони певні, що такий ритуал забезпечить того дня їм високі оцінки.

5. Якір «Холла»

Фото Антона Марчевського

Пам’ятник встановлено на набережній Тернопільського ставу в серпні 2016-го. Двометровий якір «Холла» є дарунком моряків судна «Корвет «Тернопіль» тернополянам на знак вдячності за багатолітню співпрацю з ВМС. Оповідають, його виловили в Чорному морі.

Подейкують, якщо, збираючись у далеку дорогу, потерти якір, то обов’язково повернешся до рідного місто, туди, де тиха гавань твого серця.

6. «Дерево щастя» 

Металеву скульптуру Тернополю в 2009-му подарували ковалі з Івано– Франківська. Висота «дерева» – 2,7 метрів, а вага – 350 кілограм.

Гілки прикрашають ковані пташки, равлик, гніздечко. А в листі – виточені дірочки, щоб відразу після вінчання молодята могли повісити замки з власними іменами. Ключик закохані або забирають зі собою, або …викидають у Тернопільський став, на набережній якого й «розрослося» «дерево». Вважається, що тоді кохання житиме вічно в серцях пари, і ніхто їх не зможе розлучити.

Загалом гілля може витримати до 150 кілограмів замків. «Дерево» оброблене спеціальним розчином, аби залізо не піддавалося корозії. Зрештою, як і почуття пар. Адже за задумом творців скульптура символізує вічні щастя й любов.

7. «Пара лелек»  

Скульптурну композицію в 2010-му встановили в сквері між Тернопільським замком і майданом Волі, неподалік – Тернопільський обласний перинатальний центр матері і дитини. На ній зображено двох лелек, що сплелися над гніздом. У гнізді – сповите немовля.

Автор триметрової бронзової пам’ятки – київський архітектор Сергій Лебединський.  

«Пара лелек» вважається символом родини, молодості, добра й щастя. За повір’ям, якщо пара, котра мріє про маля, торкнеться згортка в гнізді, то бузьки обов’язково невдовзі навідаються до її хати.

8.«Пам’ятник шарі»

Кулі, що стоять перед входом до Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, в народі називають «пам’ятником шарі».

Подейкують, вони наділені особливою магічною силою. Якщо потрібна «халява», то варто просто …потерти їх, зосередившись на бажанні, й шари обов’язково подарують «шару». Ритуал, схоже, діє, бо біля куль частенько можна взріти студентів, які, тручи їх, стирають долоні до мозолів.

9. «Лісова пісня»

Мавку й Лукаша із «Лісової пісні» Лесі України можна стріти біля центрального корпусу Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.

Скульптурна композиція з бетону є дипломною роботою студентів вишу Павла Гавраса та Христини Конь. Встановлена в червні 2018-го.

Для студентів композиція вже стала символом романтичного побачення. Оскільки ж має форму лавочки, то з’явилося повір’я: котра пара присяде на неї, то обов’язково буде разом.

10.«Бджілка-трудівниця»

Встановлена скульптура на бульварі Тараса Шевченка (з боку драмтеатру) в жовтні 2010-го. Ініціатор створення – відомий у  Тернопільській області пасічник Омелян Мандзюк.

Висота бронзового пам’ятника близько 2, 5 метрів. На ньому зображено медові соти, на яких сидить бджола.

Тернополяни подейкують, якщо загадати бажання й потерти крильце бджоли, то кар’єра піде вгору. Головне, щоправда, не тільки терти, а ще й трудитися, як бджола.

Фото з відкритих джерел.

Latest Posts