Субота, 24 Лютого, 2024

Як радянська окупація торкнулась архітектури Заліщиків 

Заліщики, Українська, або Польська Рив’єра, перлина на Дністрі – саме так в основному називають це подільське містечко, яке з давніх-давен славилося своєю природою, архітектурою, вмілими майстрами. Але це все вмить пропало після приходу радянських військ, або як кажуть люди «совітів». Розпочались репресії, руйнація пам’яток архітектури, повсякденного укладу життя. Детальніше, як вплинула радянська окупація на архітектурне обличчя Заліщиків розповість видання ternopil-future.com.ua.

Фото з сайту Локальна історія

Початок світової війни і Заліщики

Як розповідає видання Локальна історія, історик Сергій Гуменний та автори праці “Історично-мемуарний збірник Чортківської округи”, напад Німеччини на Польщу 1 вересня спричинив паніку та втечу цивільного населення. Поляки втікали переважно в напрямку південно-східних кордонів. Вже на третій день війни, після нападу добре озброєної та навченої німецької армії чиї війська одночасно бомбардували великі польські міста і важливі стратегічні та вузлові пункти, на Тернопільщині з’явились перші біженці. Рухались вони трасою Львів-Золочів-Тернопіль-Чортків-Заліщики і почали з’являтись великими групами рухаючись особистими авто в напрямі Заліщиків, щоб далі потрапити в Румунію. Між втікачами було багато родин вищих рангом військових, урядовців, які володіли чи розпоряджались державними чи власними автівками. Також було багато приватних власників, які за допомогою втечі хотіли забезпечити себе та свої родини теплом і затишком під час війни. З кожним днем колони зростали і зростали. В Чорткові більшість авто залишались на узбіччі, бо в них закінчився бензин, а місцева автозаправна станція з перших днів війни продала свої скромні запаси, стояла зачиненою. Стомлені дорогою та такою ситуацією втікачі кидали машини, де прийдеться і далі рухались пішки, наймали підводи або жидівськими фіакри, якщо взагалі могли їх дістати намагаючись добратись до Заліщиків. Ще частина залишилася в Чорткові та його околицях. А тому вулиці цих міста були заповненні авто нещасних втікачів, які тут же стояли, сиділи, йшли колонами дітвори та жіноцтва намагаючись пробитися на Заліщики. Втікачі лякливо дивилися в небо очікуючи німецьких літаків. І вони періодично з’являлися викликаючи паніку в місцевого населення та польських біженців. Літаки щоправда жодного разу не атакували людей, а тому втеча проходила хаотично, але тут було спокійно.

Життя в Заліщиках та Чорткові в цей час незважаючи на війну, паніку, втікачів тривало, як і раніше. В суді йшли розписані судові справи. Під час нальотів авіації всі присутні з суддями, прокурорами, адвокатами бігли до примітивних схованок в підвалі сусіднього будинку, а сміливіші на городи, що були поряд, щоб спостерігати за низько літаючими німецькими літаками. Польські військові не стріляли по них і загалом були подавленому стані.

З перших днів війни влада розпочала здійснювати масові арешти серед місцевого громадського активу, арештовуючи поголовно кооператорів, культурно-освітніх та рідношкільних діячів і українських вчителів в Заліщиках, Чорткові та окрузі. Арештованих відправляли в місцеві в’язниці, а далі староство намагалось відправити їх залізницею в табір інтернованих Березі Картузькій. Таких транспортів виїхало з воєводства декілька, але лише деякі з них доїхали до пункту призначення. Далі через безлад на залізничному транспорті всіх арештованих почали розміщувати в місцевих в’язницях. Отже, бачимо, що незважаючи на напад Німеччини польська влада продовжувала нищити український національний рух вважаючи його не менш небезпечним, ніж німці чи більшовики.

Протягом перших днів війни населення Тернопільщини сиділо біля приймачів намагаючись почути новини про просування німецьких армій в напрямі до західноукраїнських земель та про реакцію зацікавлених держав на ті події. Зокрема, цікавились позицією Москви, Києва, Берліна, Відня.

Напад СРСР

З 16 на 17 вересня розпочався напад СРСР на Польщу. Після окупації Заліщиків тут було припинено функціонування всі громадських та політичних організацій. Багато студентів-євреїв міста вступили до новоствореної школи їдишу та брали участь в заходах, які організовували комуністи. Всі магазини було закрито, фабрики націоналізовано, а ремісників почали запрошувати об’єднуватись в кооперативи.

Фото з сайту Локальна історія

Стан міста перед війною

Трагічною була доля архітектурних пам’яток міста. Місто має давню історію, а отже й значні історичні будівлі. За польських часів тут була відома курортна зона, а тому ця місцевість була знана в країні, як найвідоміше у міжвоєнній Польщі місце відпочинку. Тим більше, що й транспортне сполучення з Варшавою було відповідним. Тут їздив так званий швидкісний залізничний автобус «Люксторпеда». Детальніше про це тут

Фото з сайту Локальна історія

Існував навіть маршрут – Заліщики-Тернопіль-Варшава, долав відстань від Тернополя до Заліщик за 2,5 години. В місті були збудовані пансіонати, будинки відпочинку, ресторани. Тут проводилося свято вина «winobranie w Zaleszczykach».

Фото з праці Сергія Гуменного “ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ
І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.”

Руйнація архітектурних пам’яток

Місто втратило від окупації Радянським Союзом ряд пам’яток. Найбільш болючим було руйнування адміністративного центру – ратуші, побудованої у середині XVIII ст. Її особливість полягала в тому, що це колишній, перебудований мисливський замок Станіслава Понятовського, батька останнього короля Речі Посполитої.

Ратуша була прямокутною у плані (колишня мисливська фортеця, побудована за проектом барона Діцке), двоповерхова і складалася з двох корпусів, між якими простягалося невелике подвір’я. На кутах розміщувались оригінальні сигнатурки зі шпилями. Перший поверх будівлі було віддано під торгівлю різним крамницям та складам, а на другому знаходились кабінети чиновників, тобто магістрат Заліщиків.

Фото з праці Сергія Гуменного “ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ
І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.”

Восени 1968 р. голова райвиконкому Д. Слободян наказав розібрати ратушу. Нагляд за виконанням наказу було покладено на заступника Хащинського. Причина руйнації? Аварійний стан будівлі й аргумент, бажання розширити площу для парадів та мітингів. Місцеві мешканці намагалися врятувати ратушу, писали листи, але все дарма, адже комуністична верхівка мала манію руйнувати все, що збудовано до них.

Очевидці руйнації Данилюк П.М. та Боднар І.Р. мали можливість спостерігати за руйнацією, адже їх як вихованців садочка водили на це «дійство».

Учасником руйнації був Погорецький Є.І., який працював водієм авто, яка була задіяна в знищенні пам’ятки архітектури. Він розповів, що «розбирали будівлю 2 тижні. Зняли дах, далі прийшла черга стін другого поверху. Потім вежу обв’язали тросом, а кінець прив’язали до машини, яка спеціально була обладнана для цього. Це була машина-цистерна для води вагою 12 тонн. Машина тягнула, але ратуша трималася. Машина ставала дибки, вежа хиталася, але не падала. Двобій тривав довго. Машина ставала на задні колеса, падала на передні і потроху змогла зрушити з місця камінь. Далі залишки стін розібрали. Залишилися лише обширні підземелля, які й були загорнуті бульдозерами». За іншими даними руйнували ратушу вночі двома тракторами.

Фото з сайту замки та храми України

Ініціатори руйнації потім говорили: «Зараз в нас немає ратуші, зате гляньте, яка чудова площа». А тому тепер ратуша збереглася на гербі міста та в історичних описах. А отже, ратуша була знищена в 1968 р. На місці встановили пам’ятник Леніну.

Також в місті можна оглянути палац, колишню резиденцію власників Заліщиків – Бруніцьких-Турнау. Побудований в 1831 р. в стилі ампір. В радянський час тут був будинок відпочинку. Далі з 80-х рр. лікарня. Така ж доля в заліщицьких віллах, які коли приймали сотні і сотні гостей. Зараз про них нагадують тільки їхні назви: «Ballada», «Morela», «Helenowka», «Maria», «Naddniestrzanka», «Neapol», «Bajka», «Vita», «Kresowianka», «Irena», «Riwier».

Фото з сайту замки та храми України

Збереженні пам’ятки

Серед збережених пам’яток міста слід відзначити церкву Покрови Пресвятої Богородиці 1873 р. будівництва, костел святого Станіслава 1763 року, єврейську синагогу, цісарсько-королівську казарму, де зараз розташувалось місцеве училище, будинок староства та суду. Зараз тут працює готель. А також приміщення польського товариства «Сокіл», де зараз функціонує кінотеатр. Варто також згадати «Народний дім» збудований в 1908 р., який сьогодні виконує функції пошти.

Фото з сайту discover.ua

Отже, Заліщики, як і Тернопіль  в радянську добу втратили ратушу, але зберегли значну кількість пам’яток архітектури. А ви були в цьому тернопільському містечку?

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.