Понеділок, 17 Червня, 2024

Як змінилось архітектурне обличчя Тернополя за радянських часів

Тернопіль і Тернопільщина зазнали суттєвого впливу за п’ятдесят десятиліть радянської окупації. Населення ув’язнювалось, переселялось, винищувалось, українська культура замінювалась російською, європейські цінності –комуністичною ідеологією, матеріальні пам’ятки знищувались або ж отримували нові вивіски і відповідно нове значення. Спробуємо розглянути як це відбувалося. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

Початок змін

Як зазначає тернопільський історик Сергій Гуменний початок урбаністичним змінам галицької, подільської української архітектури було покладено 17 вересня 1939 р., коли війська 10 танкової бригади Червоної армії увійшли до Тарнополя (до 1944 р. місто називало Тарнополь, а не Тернопіль). Ще за декілька днів Річ Посполита припинила своє існування.

Вже 4 грудня 1939 р. утворюється Тарнопольська область, яка увійшла до складу УРСР. Розпочинається процес запровадження радянського ладу в області, що супроводжувався відкриття навчальних, професійних закладів. В Тернополі в приміщенні польського «Сокола» виникає театр імені Івана Франка (після війни сама будівля зазнає спрощення декору), розпочинається видання українських газет.

Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Паралельно з цим розпочались репресії проти української та польської національної інтелігенції, інакодумців. Ліквідовуються українські громадські установи «Пласт», «Просвіта», «Рідна школа», «Січ», «Сільський господар».

«Визволителі» майже одразу кинулись змінювати архітектурне обличчя міста. 19 вересня радянські військові використавши як причину «обстріл зі сторони храму» розмістили гармати перед собором Отців Домініканців (сучасний Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ і почали обстрілювати його. Почалася пожежа. Пожежна команда була теж обстріляна. Керівник був поранений. Паралельно з обстрілом радянські військові кинулися грабувати монастир домініканців. Під час обстрілу було майже знищено барокові фрески Станіслава Строїнського, орган і бічні вівтарі. Розпочалась реквізиція та конфіскація майна в євреїв міста. Детальніше про євреїв міста тут.

Радянсько-німецька війна

1939-1941 рр. пройшли в атмосфері репресій, страху та зневіри. З початком німецько-радянської війни Тернопіль було бомбардовано німецькою авіацією. Розпочинається розстріл ув’язнених у в’язницях Бережан, Тернополя конвоювання ще сотень інших з Чорткова, Заліщиків в Умань. 5 липня 1941 р. Радянська армія підірвала міст через Дністер біля Заліщиків, а також потяг з 14-ма вагонами ув’язнених. Всі загинули, сполучення між Тернополем та Чернівцями було розірвано.

Прийшли нацисти. Розпочалося створення гетто, тобто району міста, де примусово мала проживати єврейська громада міста. В Тернополі гетто охоплювало частину вулиці Львівської, сучасну Руську, Шептицького, частину Ринку, Срібну. Загалом тут проживало близько 12,5 тис. євреїв міста та околиць. Більшість з них загинули протягом 2 років окупації (близько 5 тис.), а інших було вивезено до табору смерті Белжець. Тернополяни активно рятували євреїв. Зокрема, це відомий подвиг сім’ї Саїк. Детальніше читайте тут. Гетто створювали й в інших містах. Про це згодом.

Радянська влада після «звільнення Тернополя»

В березні 1944 р. почався наступ Червоної армії і німецькі війська після запеклих боїв були змушені залишити місто. Ціна за це «визволення» була висока. Адже бої, які відбулися в місті назвали «малим Сталінград» через їх руйнівну дію для міської архітектури. Артилерія та авіація знищили 85 % будівель міста. І це все завдяки радянській тактиці, коли артилерійська підготовка знищувала все на своєму шляху, а лише після цього вперед йшла піхота. Для штурму міста було задіяно самохідні артилерійські установки СУ-152 важкого самохідного артилерійського полку. Саме вони знищували укріпленні вогневі точки. Але гармата цієї установки була настільки потужна, що будинки просто розліталися на каміння. Деякі з будинків «врятувались» лише завдяки вузькості тернопільських вулиць, куди радянська зброя не змогла заїхати. Детальніше про боротьбу більшовиків та німців із залученням собак на вулицях міста читайте тут.

Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

В місті було зруйновано ратушу, замок, домініканський костел. Саме тут тривалий час висіла табличка з написом російською мовою: «Тут було місто Тернопіль». Після боїв трупи валялись на вулицях ще декілька днів. В місті було складно перебувати адже тут все було в диму. Після такого «звільнення» державні установи переїхали в Чортків та Збараж. Така ситуація тривала до серпня 1946 р. Але на цьому відбудова міста не закінчилась. Вона лише розпочиналась. 9 серпня 1944 р. місто отримало нову назву Тернопіль.

Перебудова міста

Протягом 1950-1960 рр. місто було перебудоване фактично наново за планом архітекторів В. Новикова та Н. Панчука (1945-1954). Як і все в СРСР мало засвідчити успіх радянського переможного ладу, порвати з колишнім польським та австрійським минулим, націоналістичними та релігійними традиціями. А тому все, що вижило у війні мало зникнути. Деякі споруди, навіть якщо вони були частково зруйновані, такі як Новий замок і Ратуша, розібрали. Замість замку побудували готель «Тернопіль», а замість ратуші у 1957 р. сквер з екзотичними рослинами.

Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Зникла будівля першої української гімназії на вулиці Камінній. Вона була зруйнована, але могла бути відновлена. Детальніше про це тут. 

Перша Українська гімназія

Схожа доля в І-Тернопільської гімназії Вінцента Поля, що на вулиці Сагайдачного. Тут був військовий шпиталь, а тому його зруйнували радянські війська. Будівлю не відновлювали. Детальніше про це тут.

І-Тернопільська гімназія. Фото з книги Л.Бойцун

Зазнала руйнувань і отже й змін Надставна церква (вона ж церква Воздвиження Чесного Хреста). Її центральна, оригінальна частина була залишена. Церква Різдва Христового, що на Руській 22 майже не зазнала руйнувань і тому була відбудована. Але в 1958 р. втратила свою кам’яну огорожу та дзвіницю. Було знищено хрест жертвам пошесті холери (1770 р.). Зазнали змін різноманітні пам’ятники, як статуя св. Теклі, маршалу Юзефу Пілсудському (його замінив вождь світового пролетаріату В. Ленін), тристоронній годинник, пам’ятник А. Міцкевичу.

В 1954 р. було зруйновано пам’ятку галицької неоготики Тернопільський парафіяльний костел побудований в 1908 р. за проектом арх. Т.-М. Тальовського. Його намагались підірвати, а коли не вийшло, то просто розібрали. Тепер там центральний універмаг.

Парафіяльний костел. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

В 1962 р. було знищено Монастирську церкву на Рогатці або інша назва монастирську церкву Успіння Божої Матері. Вона була збудована в 1836-1837 р. на місці старого храму 1636 р. Але це не зупинило вандалів і її висадили в повітря 19 листопада 1962 р. Знищено було також одне з найстаріших кладовищ міста (тут поховані учасники наполеонівських воєн, члени королівських родин, відомі міщани міста). Залишки храму було вивезено на сміття, а на місці збудовано будинки.

Монастирська церква на Рогатці. Фото з сайту Погляд

Змін зазнав, але вцілів єзуїтський монастир. Його було частково розібрано і перетворено в Тернопільську швейну фабрику. В 1976 р. зазнали знищення бульдозерами могили учасників національно-визвольної боротьби у 1917–1921 рр. (бійців УСС, УГА, армії УНР), що розташовувались на Микулинецькому цвинтарі.

Було змінено фасад залізничного вокзалу міста 1870 р. Його відбудували в 1952 р., але свій ошатний вигляд він втратив.

Залізничний вокзал Тернополя. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Старий замок 1540 р. створення перестав бути місцем для казино, балів, розваг і перетворився на школу греко-римської боротьби. Ні радянська влада, ні сучасна українська не бачать в ньому музею, а лише приміщення для будь-чого. Домініканський костел став картинною галереєю, а монастир місцем зберігання архівних фондів.

вілла Грабовського на І. Франка. Фото з сайту 20 хв.

Збережені архітектурні пам’ятки

Збереглися «вілла Маліцького» на вул. Я. Головацького 5, що на Зарудді (за податковою), будинки по вул. Качали 4, Над ставом 3, 19, 7а, будівля фундації Костянтина Острозького відповідно на вулиці Острозького, будівлі на Січинського та Й. Сліпого. Також збереженні будинки на вул. Богдана Хмельницького 29, 33, 34, вілла Грабовського на І. Франка (де зараз бібліотека), по В. Чорновола 3, 5, бульварі Шевченка 23 та гімназія імені І. Франка на Коперника. Також є можливість споглядати будинки на вулицях Валовій, Гнатюка, Кульчицької 3 та 5, Руській й Сагайдачного. А також на Замковій 10, Доли 4, Довгій 5, Грушевського 4.

Фундація князя Костянтина Острозького

Отже, за радянської влади місто зазнало суттєвих архітектурних змін. А за якою будівлею міста ви жалієте? Пишіть в коментарях.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.