Середа, 17 Серпня, 2022

Залізничні «тупики» Тернопільщини

Чи знали ви, що на Тернопільщині є майже десяток станцій з яких можна поїхати лише в одному напрямі? Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

Як повідомляє видання traffic.od, кожне місто починається з вокзалу. Якщо Тернополю пощастило з ним, адже він має давню історію, не що давно вокзальну площу в черговий раз поремонтували, побудували хостели і магазини, то інші міста області не можуть похвалитися таким успіхом.

Кременець

Місто отримало залізницю в 1896 р. На той час це була територія Російської імперії. Чому сюди побудували залізницю, бо на території повіту в кінці ХІХ ст. були вугільні копальні графа Кочубея. А останній продавав вугілля залізниці. Пізніше, вже в часи Речі Посполитої (20-30 роки ХХ ст.) до Кременця ходили потяги із Здолбунова та Дубно. А загалом в це місто можна було доїхати причіпним вагоном з Варшави, Львова чи Луцька. В радянський час в Кременець їздили з Києва. Вже на початку ХХІ ст. сюди ходив дизель поїзд із Здолбунова. На жаль він зараз скасований, бо потяг належав Рівненській філії Укрзалізниці. А вокзал, який до речі 10 років назад поремонтували, Тернопільській області. В той же час на вокзалі функціонує каса і можна купити квитки на потяги далекого слідування з інших міст.

Скалат

Місто отримало залізницю в 1897 р. В це час будували залізничну гілку до Гримайлова, через Великі Бірки. Сьогодні ця частина залізниці розібрана. Останні пасажирські потяги до Скалата ходили в 2010-х роках. 100 років тому мешканці Скалата могли їздити потягами до Відня, а тепер тут лише товарняки інколи ходять.

Бережани

Це частина залізниці Львів-Підгайці. Але після Другої світової війни залізниця була зруйнована фашистами і не відновлювалась більшовиками. Залишилась лише частина цієї залізниці між Тернополем та Ходоровим. Саме тут ходили потяги до Ходоріва, до Львова. Також у місті є чудовий вокзал австрійських часів, але від недавнього часу там більше не працює квиткова каса.

Бучач

Залізнична станція в Бучачі була частиною «Галицької трансверсальної залізниці» між Гусятином та Івано-Франківськом. Тут ходили і товарні, і пасажирські потяги. Зокрема, існував потяг Відень-Гусятин. Після зруйнування ділянки залізниці Хриплін-Бучач нацистами ця залізниця теж почала занепадати. Хоча були плани розбудовувати її до Ярмолинців, Гречан (Хмельницька область). Саме біля Бучача зберігся унікальний і цікавий Бучацький тунець, який збудували італійці. На початку ХХІ ст. потяги «Бучач – Чортків – Гусятин» та «Тернопіль – Бучач» перестали ходити і місто втратило можливість долучати туристів за допомогою залізниці. В той же час каса в Бучачі працює, але щоб сісти на потяг, слід їхати до Чорткова.

Гусятин

Місто, яке було кінцевою точкою Галицької трансверсальної залізниці, сполучалося з Бучачем, Чотковим, Хмельницьким, Тернополем тепер перетворилося на ледь «живий організм». Зараз є лише потяг Тернопіль-Гусятин, який ходить вкрай рідко. Схожа ситуація на гілці Копичинці-Іване-Пусте. Потяги ходять, але рідко.

Загалом не пощастило тернополянам, хмельничанам і туристам, які жили чи подорожували по лінії залізниці Шепетівка – Копичинці – Стефанешти чи Івано-Франківськ-Шепетівка.

Чому так сталося? Приміське сполучення справа збиткова. Міста не хочуть вкладати кошти, а держава не може. В той же час в ЄС дотують приміські маршрути, таких дій потребує і українська залізниця. 

Latest Posts

.