Тернопіль – туристичне, а не промислове місто. Тернополяни гордяться своїм замком, Катедральним собором, озером, чудовою набережною, Кутківецьким лісом, Дальнім пляжем, Циганкою та 4-ма парками. Також в місті є багато затишних кав’ярень, декілька скверів, фонтанів та просто місць для відпочинку після робочих буднів. Ці ж місця впевнені приваблюють туристів, які часто бувають в нашому місті та його околицях під час туристичного сезону. В останні роки набув поширення тренд по прикрашанню міста, створенню в ньому цікавих родзинок, як от: металевих фігурок, оригінальних вказівників, ліхтарів. Для Тернополя такими штуками є Тристоронній годинник і мурали міста. Далі розповість про це детальніше ternopil-future.
Мурали міста
Як повідомляє видання Тернополяни, в місті існує більше 10 муралів. Не так і багато, як для міста, яке пишається своїх історичним минулим чи прагне привабити туристів. В чому справа, чому їх так мало і чому немає можливості сказати точну кількість? Справа в тому, що мурали не завжди завершуються, бо місце мешканці сьогодні за нього, а завтра проти. Були випадки і впевнені ви про них знаєте, це коли мурали термомодернізували, тобто утеплювали. Така доля спіткала найвідоміші мурали міста Портрет Кузьми Скрябіна на старому будинку по вул. Богдана Хмельницького та на нещастя митрополита Андрея Шептицького. Про це далі.
Митрополит А. Шептицький та мурал
Андре́й Шепти́цький – це патріот України, а також керівник Української греко-католицької церкви (1901-1944 рр.), тобто очільник всіх греко-католиків Галичини. Його діяльність по розбудові церкви, підтримці українського повстанського руху, порятунку єврейського населення відома всім, а тому не будемо на цьому зосереджуватись. Відзначимо лише, що за свої досягнення йому поставлено декілька пам’ятників, меморіальних дошок, названо вулиці, навчальні заклади, музеї і т.д. Не відставав від інших і Тернопіль. Тут його іменем названо велику торговельну вулицю. 2015 р. було названо Роком Андрея Шептицького. В цьому ж році в Зарваниці відбулася Всеукраїнська проща, приурочена Андрею Шептицькому. Та в Тернополі відбулася молитовна хода «Стації Митрополита Андрея». А на фасаді Тернопільської української гімназії ім. І. Франка встановлено меморіальну дошку.
В 2016 р. на вулиці Брюкнера було зображено мурал з портретом митрополита. Для цього в рамках мистецького фестивалю «АрТерВізія» творчі митці з Одеси узгодили його зображення з мешканцями сусідніх будинків. Пройшов рік і мурал було створено. Він радував око тернополян та туристів, адже його було видно з вулиці Петра Сагайдачного. Проіснував він лише 5 років. Чому так, бо на днях мешканці цього будинку №3 по вулиці Брюкнера вирішили утеплитись. А тому мурал було знищено. А тому зараз там жовтий гіпсокартон…
Питання чому ми можемо лише знищувати, а не створювати? Для чого було вкладати час та кошти, щоб зараз знищити це творіння людських рук? Питання до тернополян, до міської влади і до кожного з нас, чого ми хочемо тоді?
