В Тернополі є чимало вуличних годинників, які не лише показують час, але й деякі з них є пам’ятками архітектури. Зокрема, про унікальний тристоронній годинник в центрі міста знають далеко за межами України. Далі на ternopil-future.
Перші годинники
Облік часу був проблемою для багатьох світових цивілізацій. Тому, в кожному суспільстві намагалися створити свою систему часу, яка б дозволяла вимірювати не лише години, але й дні, місяці та роки.
Першими годинниками, про які відомо історії, були сонячні, де вимірювався час за напрямком тіні. Вагомим недоліком було те, що годинник міг працювати лише при сонячній погоді та у світловий день.
Згодом в Єгипті та Межиріччі використовували водяні годинники. Перші механічні годинники з’явилися на теренах Європи у 14 столітті. Однак, в первісному вигляді вони ще не мали циферблату чи стрілок. Про годину жителів сповіщав дзвін.
Протягом 15-16 століття масивні годинники встановлювали на ринкових площах міст Європи. Але, точність механізмів була досить невисокою. Замість джерела енергії використовували воду, а згодом – гирі. Працювали годинники на основі штирьового спускового механізму.
Прототип сучасного годинника з’явився лише у 17 столітті. Він уже мав годинникову та хвилинну стрілки й вважався найточнішим годинником. Електричні годинники винайшли лише в 19 столітті. З 1918 року вони працювали за допомогою електричного струму з мережі.
Унікальний тристоронній годинник
Тернопіль може похизуватися по-справжньому оригінальним вуличним годинником, який є лише у французькому місті Ам’єн. Саме за ініціативи експертів з Франції тристоронній годинник Тернополя внесли до Світової спадщини годинникарства.
З історичних архівів відомо, що в 1894 році в місті створили Товариство прикрашування міста. Саме за кошти товариства було закуплено новий вуличний годинник, який встановили на перехресті вулиці 8 Травня та Міцкевича. Годинник облаштували на високому залізному стовпі.
Тристоронній годинник зумів пережити руйнування спричинені Першою світовою війною, однак не витримав бомбардувань міста під час Другої світової війни. Годинник скоріше всього не вцілів під час бойових дій 1944 року, тому й відповідно його неможливо було відновити.
Загалом про історію унікальної пам’ятки Тернополя збереглося досить мало інформації. Відомо, що 9 жовтня 1943 року під годинником патрульний жорстоко застрелив члена ОУН Ярослава Луцишина. Правоохоронці, щоб відвернути увагу пересічних тернополян, влаштували вибух петарди і саме в цей час пролунав постріл в активіста. Однак, всупереч трагічним подіям, тристоронній годинник був улюбленим місцем зустрічі та прогулянок жителів міста.
Точну копію тристороннього годинника встановили лише у 2014 році в центрі Тернополя. Його висота складає понад шість метрів, а діаметр циферблата – 1 метр. Загальна вага конструкції – 100 кілограмів.
Розробником проєкту виступив відомий львівський майстер-годинникар Олексій Бурнаєв. Проєкт розроблявся на основі старовинних креслень, які збереглися до наших днів.
Окрім оригінального зовнішнього вигляду тристоронній годинник має ще й вбудований унікальний механізм, що складається з чотирьох рівнів та великої кількості деталей. Ескіз майбутнього годинника розроблявся протягом тривалого часу на основі фото та креслень, що збереглися з передвоєнного періоду. Тому, зовнішньо годинник нагадує точну копію 1894 року.
Поряд з традиційним виглядом при проєктуванні тристороннього годинника використали й новітні технології. Наприклад, вночі циферблат підсвічується зсередини, виступаючи своєрідним орієнтиром для перехожих тернополян. А точний час допомагає встановити супутник.
Раритетна бруківка біля годинника
Територія довкола пам’ятки обкладена раритетною бруківкою. В міське управління житлово-комунального господарства неодноразово надходили звернення тернополян, які просили укласти біля годинника саме бруківку. Оскільки на старих світлинах радянського часу біля тристороннього годинника немає газонів. Часто телефонували й старожили Тернополя, які запевняли чиновників, що має бути лише кам’яне мощення.
В Управлінні житлово-комунального господарства прислухалися до порад тернополян та відновили історичну площу довкола тристороннього годинника. Слід зазначити, що для обкладення використовували саме старовинну бруківку, яка залишилася після капітального ремонту окремих вулиць міста.
Таким чином міська влада прагнула зберегти історичний дух популярного місця серед туристів та жителів Тернополя. Натомість дослідники історії міста вважають, що спочатку довкола тристороннього годинника знаходилася клумба, а згодом територію обмостили бруківкою.
Чому радянська влада знищувала архітектурні пам’ятки Тернополя
В березні 1944 року Червона армія розпочала звільнення Тернопільської області. Остаточно вдалося очистити місто від німецьких загарбників 15 квітня 1944 року. Масштабні бої знищили більшу частину будівель в Тернополі.
Історичні будівлі були практично знищені. Зокрема, просто нищівний вигляд мали Ратуша, Домініканський костел. Тому, протягом 1950-х років відбувалася масштабна відбудова Тернополя. Новий вигляд міста за задумом радянських архітекторів мав демонструвати усім перемогу Радянського Союзу та віднесення в забуття минулого Тернополя пов’язаного з буржуазією. Національні традиції визнавалися ворожими.
Через подібні радянські настрої всі культурні пам’ятки міста повинні були зникнути. Архітектори вирішили не відновлювати Ратушу та Новий замок. Наприклад, на місці колишнього міського магістрату розбили сквер, де висадили екзотичні рослини.
З церкви Воздвиження Чесного Хреста у первісному вигляді збереглася лише середня частина храму. На щастя, церква Різдва Христового не зазнала суттєвих руйнувань, через що була швидко відбудована. Однак, за вказівкою радянської влади знесли дзвіницю та загорожу.
Не вберегли до наших днів і хрест присвячений загиблим від пошесті холери. Активно влада взялася за демонтаж та знищення скульптурних пам’яток. Тернопіль залишився без пам’ятника маршалу Юзефу Пілсудському та статуї Святої Теклі. Натомість на їхньому місці встановили монумент «вождю пролетаріату» Леніну, який мав би вказувати жителям Тернополя шлях до комунізму.
Не обійшов комунізм і унікальний тристоронній годинник, який простояв в центрі Тернополя понад 50 років. Знищила радянська влада і пам’ятник Адаму Міцкевичу.
Тристоронній годинник у «Спадщині світового годинникарства»
Тернопільський годинник високо оцінили у Франції. Зокрема, історію створення унікального годинника опублікували на французькому сайті під назвою «Спадщина світового годинникарства». В статті можна прочитати про те як відбувалося проєктування та виготовлення годинника, як проходило офіційне відкриття відновленої пам’ятки на бульварі Тараса Шевченка.
Варто додати, що ініціював відновлення тристороннього годинника міський голова Сергій Надал. Міській владі вдалося знайти мецената для цього проєкту і таким чином за його кошти встановити унікальну пам’ятку без втрат для місцевого бюджету.
Французькі фахівці підтвердили унікальність пам’ятки Тернополя, адже годинник є другим у світі тристороннім вуличним годинником, що має відкритий циферблат.
