Центром єврейського життя була і є синагога. Тут працювала школа-хедер, де вчитель меламед навчав дітей, тут збиралися всі члени громади для вирішення важливих громадських справ, молитви, урочистих подій, тут функції рабина почергово виконували найбільш авторитетні й релігійно грамотні члени громади. Тернопільщина, як і ряд інших регіонів України, була місцем проживання єврейського населення. В деяких населених пунктах в окремі роки чисельність євреїв становила 30-50% населення. А тому доцільно вивчати єврейські синагоги, щоб зрозуміти єврейську культуру, архітектуру, спосіб життя. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.
Микулинці
Як розповідає видання shtetlroutes Микулинці – це невелике смт. за 18 км від Тернополя. Тут є можливість побачити микулинецький замок, палац, Троїцький костел. Загалом близькість до міста зробила це містечко популярним для туристів. Але також тут є можливість споглядати єврейську культурну спадщину – синагогу. Зокрема, якщо їхати зі сторони Тернополя, то легко потрапити на вулицю Грушевського 3а, де можна побачити місцевий продуктовий магазинчик та відділення Ощадбанку. Раніше тут був хедер, тобто місце, де навчали Талмуду й Торі єврейських дітей. А далі в будинку №45, де зараз магазин будматеріалів колись була синагога. Будівля зберігає риси, які мали синагоги ХІХ ст. Всередині нічого про це не нагадує.
Струсів
За 9 км від Микулинців є село Струсів відоме своїм палацом з парком, монастирем з підземною капличкою, костелом Св. Антонія, церквою Святого Миколая, залишками замкових валів та мостом. Колись це було гамірне містечко, а сьогодні велике село, що має багато пам’яток минулого. Зараз все не так. Але біля палацу збереглася синагога з 2-х поверхів ХІХ ст. Після війни тут були господарські приміщення, бабинець був розібраний. Єврейський цвинтар заріс лісом, але зберігся навпроти християнського.
Буданів
Тут теж є велика синагога, яка втратила первісний вигляд і яка зараз стоїть пусткою на вулиці Міцкевича 4. Будівля скоро зруйнується, а тому краще поспішати і побачити її не лише на цьому фото.
Чортків
За даними єврейських авторів в Чорткові до 1705 р. євреї не жили. Лише після цього року місцевий поміщик дозволи їм поселитися в цьому містечку. Але це помилка. Євреї жили скрізь, де можна було продавати, гендлювати, займатися гуральництвом, лихварством, посередницькими послугами. Жили вони і в Чорткові. Просто в часи Хмельниччини доля в обличчі українських селян та козаків знатно їх «потрусила», а тому деякий час єврейська меншина була майже повністю відсутня в цій місцевості. Але вже на початку ХХ ст. тут мешкало 3146 євреїв з 5099 усього населення. Напередодні Другої світової тут жило 6 тис. євреїв, які залишили значний культурний слід в житті міста. Знищили ї гітлерівські солдати у вересні 1943 р. Пережили війну лише 100 євреїв. В місті було 2 синагоги. Стара на вул. Протасевича ще тримається, хоча існувати їй залишилось недовго. Вона була збудована в 1754-1771. Це була синагога оборонного типу. Всередині є настінний розпис, написи, різьблення ХІХ ст. Зараз це склад для Чортківського медичного коледжу.
Є й нова синагога на вул. Шевченка, 33. Побудована на початку ХХ ст. австрійцем Гансом Гельдкремером. Тут захоплюють погляд вежі, башти, ліплення. А тому її слід побачити власними очима. В радянський час тут існував палац творчості дітей та юнацтва, але 10 років назад його перенесли в інше приміщення, адже синагога потребувала ремонту, а коштів громада не мала. Надіємось, що вони знайдуться, адже Чортків давнє місто і може завдяки відновленню таки пам’яток привертати увагу туристів.
Також в місті є 2 кладовища, де можна побачити багато могильних каменів або як ї ще називають мацеви.
Пробіжна
Поряд з Чортковом лежить село Пробіжна. Колись це був райцентр. Тут теж була синагога ХІХ ст. Зараз є лише стіни, які активно заростають рослинністю. А на вул. Б. Хмельницького можна побачити єврейський цвинтар, який, як і в багатьох містах Галичини, місцеві називають «окописьком».
Гусятин
В Гусятині жили євреї-хасиди. Більшість населення становили саме євреї. В другій половині ХІХ ст. місцеві євреї перебудували старий замок на палац для місцевого рабина. Також було збудовано приватну божницю для нього. Але почала Перша світова війна. Обстріл росіян міста знищив цю пам’ятку архітектури, а тому залишилась лише унікальна синагога. Вона поєднує риси мавританського стилю та оборонної архітектури. Її побудували в кінці XVI століття, перебудовували та реконструйовували. В тому числі після Другої світової війни. Щоправда не для релігійних потреб, а для місцевого краєзнавчого музею. За часом музей закрили, а тому пам’ятка далі руйнується. В той же час вона цікава своїм виглядом і її слід оглянути.
Копичинці
Про життя євреїв в Копичинцях відомо, що вони тут мешкали давно і становили близько третини населення. Тут до речі мешкав єврей Яків Франк, який оголосив себе месією. Він створив нову релігійну секту свого імені, що поєднувала християнство та іудаїзм.
В селищі є синагога, що використовувалась як вокзал, а зараз це такий собі місцевий торговельний центр. Про те, що це була синагога нагадують вікна та силует будівлі. Поряд споруда хедеру. Зараз порожній.
Хоростків
Тут знаходиться старий будинок, де зараз мешкає місцевий священник і який схожий на єврейську синагогу, але чи це справді так, чи це просто єврейська божниця сказати складно.
Гримайлів
В Гримайлові збереглися руїни, а це товсті стіни, решітки на вікнах у вигляді зірки Давида, синагоги ХVII століття. Колись вона мала функцію захищати місцевий євреїв та давати можливістю молитися. Зараз дах відсутній. Поряд та всередині ростуть дерева. Є ніша для Тори. Споруда витримала натиски татар, але не зуміла справитися з варварами ХХ ст., до яких належимо і ми з вами.
Збараж
В Збаражі місцева синагога не була зруйновна, але успішно використовується підприємцями в якості приміщення для цех горілчаного заводу. Добре – це чи ні, сказати складно. Але краще так, ніж зруйновані стіни, що поросли плющем та кущами.
Серед дат спорудження цієї будівлі є інформація про 1537 рік. Її побудували біля місцевого замку, що давало можливість зберегтися в часи нападів ворогів. Тим більше, що місцева, польська влада поблажливо ставилася до євреїв, а отже, захищала їх поряд з поляками. В 1765 році в Збаражі проживало лише 910 євреїв, а вже в 1880 році вже 3768 чоловік, а це приблизно 50% містян. Завдяки своєму сьогоднішньому розташуванню її не можна оглянути зсередини, адже охорона і все таке. Але будівля збереглася і це позитив.
Фото з сайту dw.com
Сатанів (Хмельницька обл.)
Варто відвідати і це містечко на іншій стороні Збруча, бо всі перераховані будівлі синагог мають багато схожих рис із сатанівською синагогою. Побудована вона в XVI столітті. Відновлена київськими меценатами в 2013-2014 рр. та завдяки ентузіазму місцевого мешканця Бориса Слободянюка. Будівля зараз красується пластиковими вікнами, але має багато і готичних та ренесансних мотивів. Зокрема, бійниці та стіни, як спадок минулих століть, коли вона захищала місцевих євреїв.
Отже, на Тернопільщині збереглася значна кількість культових споруд єврейської меншини. Загалом по Україні таких будівель близько 1000. Сподіваємось місцева влада з часом матиме кошти і займеться реставрацією цих будівель.
