Тернопіль здавна був релігійним центром. Тут мешкали представники різних релігійних течій: поляки – римо-католики, українці – православні та греко-католики, євреї – іудеї та багато інших. Місто багате храмами, монументами релігійним діячам, унікальними сакральними скульптурами.
Про 15 із них – на сайті ternopil-future.
До слова, історія тернопільських пам’ятників розпочалася саме з релігійних скульптур. Перші з них, на жаль, не збереглися. Присвячені вони були католицьким святим. Так, в кінці XVIIІ в центрі Домініканської площі (сучасний Майдан волі) було встановлено пам’ятник святого Вінцентія з Феррари. В зв’язку з реконструкцією площі, фігуру в 1827-му було перенесено до Домініканського костелу (сучасний Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ) та розташовано зліва від входу. Святий вважався покровителем храму. Йому також присвятили й основний вівтар. Знищено фігуру під час Другої Світової війни.
А в 1843-му на колоні посеред вулиці Верхня Панська (початок сучасного бульвару Тараса Шевченка) було встановлено фігуру святої Теклі.
Поруч покровительки міста розташовувалася одна з громадських криниць. Статую часто пов’язують з іменем ксьондза-єзуїта Антона Рейхенберга. Священик опікувався міською біднотою, оберігаючи її від голоду і холоду. Зруйновано скульптуру під час боїв за Тернопіль у 1944-му.
1.Пам’ятник святому Вікентію де Полю
Пам’ятник покровителю вбогих і дітей-сиріт святому Вікентію де Полю встановили у жовтні 2016-го на території благодійного фонду «Карітас Тернопіль» з нагоди початку нового пасторального року.
Вінсент де Поль (Венсан де Поль, Вікентій де Поль) – католицький священик, що жив у Франції (13 серпня 1729-го – 24 квітня 1581 рр.), засновник згромаджень «Отців Лазаристів» і «Сестер милосердя», канонізований 16 червня 1737-го папою Климентом ХІІ.
Фігуру святого у Тернополі встановили за кошти благодійників.
2. Пам’ятник святому Івану Непомуку (Іоану Непомуцкому)
Пам’ятник покровителю доброї сповіді, закоханих та охоронцю тих, хто переходить через залізничну колію, святому Івану Непомуку (1350 -1393 рр.) височить неподалік ТРЦ «Подоляни», в районі залізничної колії. Встановлено його в 1896-му, а відновлено в 2008-му за сприяння парафії св. Апостола Петра (УГКЦ) та монастиря ЧБМ.
Святий, який також вважається покровителем Чехії, зображений на скульптурі в сутані, з пальмовою гілкою у руках та вінком зірок над головою.
За переказами, чеський католицький священик-мученик Іоан (Ян, Іван) Непомуцкий (Непомук) був придворним проповідником короля Венцеслава і духівником королеви Яни. Якось розпусний монарх зажадав, щоб о. Іоан відкрив йому тайну сповіді королеви. Священик відмовився й попри всі погрози зостався непохитним. Тоді король наказав втопити його у річці Молдові. Духівника кинули у воду, а вранці наступного дня біля берега люди побачили тіло мученика, оточене сяйвом. Ридаючи, вони перенесли його до церкви св. Хреста.
3. Пам’ятник святому Роху
Пам’ятник захиснику від епідемій, пошестей, чуми, інфекційних та вірусних захворювань встановили у серпні 2019-го перед входом в інфекційне відділення «Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги», що на вул. Пирогова, 16.
Французький святий, що жив у 1295-1327 роках, зображений у довгому плащі, з посохом та хлібом у руках. На його нозі – рана, а поруч нього – пес.
За переказами, Рох (Рок) Монпельєський народився з особливим знаком хреста на грудях. Батьків втратив у 12 років. Спадок, що отримав, – роздав убогим та пішки рушив до Риму. Дорогою потрапив у місто, де лютувала чума, зайшов до місцевого шпиталю та зцілив недужих дотиком руки. Коли ж заразився чумою у П’яченци, люди вигнали його з міста. Відправили помирати до покинутої лісової хатини. В голоді й муках. І тільки собака на ім’я Готхард принесла недужому хліба. Невдовзі святий одужав, а чотирилапий назавжди став його вірним помічником.
Помер Рох Монпельєський після п’ятирічного ув’язнення. Офіційно не канонізований, але папою Григорієм XIV зарахований до Римського мартиролога.
Монумент святому в Тернополі встановлено за кошти меценатів.
4. Пам’ятник патріарху Йосифу Сліпому
Розташований зліва від головного входу до Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (УГКЦ). Про встановлення, авторів та жертводавців оповідає інформаційна таблиця, припасована на стіні святині. Колись, до речі, перед входом в храм (тоді – Домініканський костел Тернополя) стояла статуя його покровителя – святого Вінцента.
Встановлений пам’ятник з нагоди 110-річчя від дня народження Митрополита. Автори монумента – скульптор Роман Вільгушинський та архітектор Анатолій Водоп’ян.
Тернопіль і Тернопільщина для Предстоятеля УГКЦ Йосипа Сліпого були рідними. Народився майбутній патріарх 17 лютого 1892-го в Заздрості, що на Тернопільщині. Навчався в Українській гімназії. Трохи квартирував у польської родини Райс на вул. Стрілецькій (сучасна – вул. Коперника), а згодом – мешкав на «Зарудді» (сучасний «Новий Світ») у вдови Бачинської.
5. Погруддя митрополита Андрея Шептицького
Встановлене у сквері ім. митрополита Андрея Шептицького (між вулицею Січових Стрільців та бульваром Тараса Шевченка) навпроти управління Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ в жовтні 2001-го. Оповідають, що, саме цю землю Предстоятель УГКЦ Андрей Шептицький колись викупив для будівництва храму. Зберігся навіть ескіз святині, проте звести її завадили історичні події.
За рядянських часів на цьому місці стояв пам’ятник Максимові Горькому.
Встановлено погруддя на честь 100–річчя інтронізації Андрея Шептицького на митрополичий престол. Автори пам’ятки – скульптор Петро Головчак та архітектор Олег Головчак.
4. Пам’ятник митрополитові Василю Липківському
Апостола українського релігійно-національного відродження Василя Липківського одним із перших увіковічнили в Тернополі.
Пам’ятник за ініціативи митрополита Мефодія встановили в 2000-му до 2000-ліття Різдва Христового ісповідникам і новомученикам УАПЦ. Буквально вмурували його в стіну церкви Різдва Христового, що на вул. Руській. Кошти на монумент збирали всією громадою. Автор творіння невідомий.
Педагога, письменника і перекладача, першого митрополита Київського і всієї України відродженої в 1921-му УАПЦ Василія було розстріляно за вироком «трійки» НКВС. Йому було 73 роки. Точне місце поховання проповідника невідоме. В листопаді 1997-го ІІІ помісний собор УАПЦ канонізував Василя Липківського як святого в лику священномучеників.
5. Пам’ятник о. Володимиру Громницькому
Встановлений у жовтні 2020-го на території історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.
Автор погруддя – скульптор Роман Вільгушинський.
Греко-католицького священика та благодійника (1862 – 1938 рр.) називали «Тернопільським Шептицьким». Майже півсторіччя він був парохом Тернополя. Його ймення серед засновників «Міщанського братства», тернопільського банку, шпиталю та організації для емігрантів. Допомагав «Просвіті», ЗУНР, студентській бурсі, дівочій гімназії, Руському та Педагогічному товариствам, створював Марійські дружини. У 1911-му освятив приміщення першої у місті державної української гімназії, а в 1914-му очолив «Організацію українців міста Тернополя». Був арештований. За рік до смерті очолив комітет будівництва інфекційного відділу при шпиталі-притулку для старців на вул. Медовій. Похоронений на Микулинецькому кладовищі.
До речі, вулиця, на якій встановлено погруддя, носить ім’я о. Володимира Громницького.
6. Пам’ятник Папі Римському Іоану Павлу ІІ
Більш, ніж двометрову фігуру понтифіка, встановлено в одній із зовнішніх ніш Римо-Католицькому Костелу Божого Милосердя і Матері Божої Неустанної Помочі в липні 2010-го. До речі, Папа в 1999-му поблагословив наріжний камінь для цього храму.
Скульптуру святині подарував поляк Єжи Пордик. Вона не металева, а просто пофарбована в такий спосіб, що має вигляд бронзової. Іоанн Павло II – эдиний Папа украънець – зображений у повний зріст, в одній руці він тримає жезл-розп’яття, іншою, немов благословляє.
Встановлено фігуру з нагоди десятиріччя перебування понтифіка в Україні.
10. Скульптура «Святий Онуфрій»
Встановлена в листопаді 2021-го на вул. Йосипа Сліпого, 7 (біля «Атріуму»). Є копією оригіналу творіння галицького скульптура середини XVIII ст. Іоанна-Георга Пінзеля. Кам’яна скульптура вважається останньою роботою геніального українського «Мікеланджело», датована кінцем 1750-го. Віднайти її вдалося у 2004-му.
Святого скульптор зобразив зі здійнятими руками, розпущеним волоссям та бородою до колін, поруч – зламане дерево, а біля ніг – лев.
Виготовив копію тернопільський скульптор Роман Вільгушинський. Фундатором та ініціатором встановлення став підприємець і меценат Тарас Демкура.
11. Ікона Матері Божої Неустанної Помочі
Пам’ятний знак, встановлений у 2003-му на подвір’ї церкви Матері Божої Неустанної Помочі (УГКЦ), що на бульварі Данила галицького, 1а.
12. Ангел-хоронитель
Встановлений пам’ятник у жовтні 2001-го у скверику, що біля будинку обласної ради профспілок на вулиці Григорія Танцорова, з нагоди 75-ї річниці утворення міжспілкового об’єднання Тернопільщини.
Постать Ангела заввишки з людський зріст. У високо піднятих руках він тримає лаврову гілку з латуні. Стоїть на круглій триметровій стелі.
13. Статуя Матері Божої
Встановлена в липні 2012-го на території Тернопільської обласної дитячої лікарні родиною Барилко.
Оповідають, у цій родині довго не було дітей. Якось Володимир Барилко дав обітницю Всевишньому: якщо в нього знайдеться дитя, то поставить скульптуру Богородиці. Невдовзі до оселі Барилків завітали лелеки. Будні закрутили новоспечених батьків. Про обіцянку Володимир згадав, коли донечці виповнився …21 рік. Слова дотримав. А місце розташування скульптури йому у вві сні, переповідають, вказала …сама Пречиста.
Автор фігури з білого штучного мармуру – місцевий скульптор Іван Сонсядло.
14. Скульптура Ангела-охоронця
Встановлено скульптуру на подвір’ї Тернопільського обласного навчально-реабілітаційного центру в червні 2011-го.
Її автор – тернопільський скульптор Богдан Гриненко.
Споруда два метри заввишки, виготовлена з міді. У руках ангела – символічна лампадка, вогник якої уособлює собою віру на краще.
15. Монумент «Свята Покрова – опікунка українського війська»
Встановлено біля «Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини», що на вул. Медовій, 5, у серпні 2020-го.
Фундатором пам’ятки, згідно із заповітом, є уродженець Тернопільщини, колишній громадський діяч і член Видавничого Комітету «Літопис УПА» в Канаді Степан Шпак.
Автор монументу – скульптор Петро Кулик, творець встановлених в Україні, Канаді, США пам’ятників. Після його смерті проєкт завершував Володимир Цісарик.
У бронзі автори увіковічили Святу Покрову, яка своїм омофором вкриває всю Україну. З її покрови постає кетяг калини, на якому міцно тримається козацький хрест.
16. Пам’ятник Біблії
Встановлено в квітні 2019-го в унікальному Біблійному саду Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. У монумент студенти спільно з викладачами й духовенством заклали капсулу часу для прийдешніх поколінь.
Над проєктом пам’ятника працювали заслужений художник України Роман Вільгушинський, а також студенти університету.
17 і 18 Бронзові макети Тернопільського Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі та Велика синагога
Мініатюрні макети встановлені в рамках проєкту «Бронзовий Тернопіль» (ще одна назва – «Тернопіль у бронзі»), що має на меті повернути тернополянам найвідоміші архітектурні споруди минулого та зберегти історію про втрачену архітектурну спадщину міста.
Макет тернопільського Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі встановлено у вересні 2017-го навпроти Центрального універмагу. Раніше замість ЦУМУ там височіла римо-католицька святиня. У 1954-му храм підірвала радянська влада.
Бронзовий макет Великої синагоги й Старого Ринку встановлено в листопаді 2019-го на вул. Руська поблизу морфологічного корпусу Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Велика, або стара синагога на Подолі, була споруджена в 1662—1668-их на вул. Паращука. Знищена в 1944-му. Після війни залишки стін знесли. На фундаменті синагоги спорудили нову будівлю, в якій розмістилися котельня та художній комбінат, що вже також не діють. Старий Ринок був зруйнований під час боїв за Тернопіль.
Над створенням та встановленням мініатюрних бронзових моделей працювала ціла команда талановитих і знаних тернополян: художник, скульптор Дмитро Мулярчук, архітектор, 3-D моделювальник Володимир Кріса, різьбяр, художник Володимир Дусан, архітектор Борис Солонін, тернополезнавець Тарас Циклиняк.
Фото з відкритих джерел.
