В 1896 р. в Тернополі сталося декілька подій, які запам’яталися мешканцям міста в той час. Сьогодні ми про них теж згадуємо, захоплюємось окремими з них, а деякі навіть маємо можливість споглядати, хоча й не завжди розуміємо їх зміст. Детальніше про важливий для українців та греко-католиків рік та хто такий Іван Непомук і яке значення він має для мандрівників розповість видання ternopil-future.com.ua.
1896 р.
Як повідомляють видання Най все буде Тернопіль та 20 хв. кінець ХІХ ст. приніс Тернополю – місту, яке в цей час активно розвивалось, багато нового. По-перше, 4 березня, сталася надзвичайна подія. В Тернополі, місті, яке знаходилось в австрійській провінції Галичина, де всім заправляли поляки мером став українець-русин Володимир Лучаківський. Детальніше про українського адвоката, письменника, громадського та політичного діяча тут.
Брестська унія
По-друге, в цьому році відбулось святкування 300-річчя Берестейської унії. Якщо згадати шкільний курс з історії України за 7-8 клас, то стане зрозумілим, що це за подія і яке вона має значення для греко-католиків. А справа ось в чому. Як ви знаєте з 1054 р. церква поділилась на католицьку та православну. І з цього часу і одна, й інша шукала способи об’єднатись в колись єдину християнську віру. Початок їм було покладено в ХІІІ ст., коли учасники домовленостей майже завершили об’єднання православної церкви у Візантії та католицької в 1274 р., але угода залишилась на словах. Далі була спроба на Флорентійському соборі в 1439 р.
Не полишали ці спроби й в Україні. Зокрема, підтримували можливість об’єднання українські князі. Галицько-волинський князь Данило Романович та київський Михайло Всеволодович в 1245 р. відправили посланцем архієпископа Петра Акеровича в Рим для отримання від Заходу допомоги в боях проти татар. Унію було укладено в 1253 р. і Данило навіть став королем, але власне договір протримався недовго, адже український князь не отримав обіцяної допомоги з Риму.
В наступні роки і десятиліття до питання унії ще неодноразово зверталися. Це було 1396 році та 1418 році. Далі в 1439 р. візантійський представник Марк Ефеський виступив проти такого об’єднання і пізніше став святим, а от київський митрополит Ісидор підписав унію від Київської митрополії. З дати підписання пройшло 14 років і вона перестала діяти. Причина? Падіння Константинополя під навалою турків, а отже унія де-факто була розірвана.
До унії повернення відбулося в 16 ст. Тоді один з єпископів, а саме Гедеон Балабан із Львова запропонував повернутися до питання унії. Його підтримали Кирило Терлецький, Леонтій Пельчицький, єпископ Пинський і Туровський, Діонісій Збируйський, єпископ Холмський та Белзький. Причинами, які підштовхували православних єпископів до унії були спроба вирішити питання полонізації православних зі сторони католицької віри (вони вважали, що унії зупинить цей процес), прагнення тісніше Україну і Білорусь з Польщею і відірвати таким чином від Москви, невдоволення церковних чиновників, тим, що братства починаються відгравати все важливішу роль і духовному житті України, прагнення бути рівними католицьким кардиналам, єпископам, а також засідати в сенаті і бути як королі.
Унію було укладено 9 жовтня 1596 р. За її умовами греко-католики, визнали владу Папи Римського і прийняли основні догмати католицької церкви, проте зберегли грецький обряд та відправу церковнослов’янською мовою. Єпископи греко-католиків мали отримати сенаторські звання (обіцянка не була виконана), духівництво, як і католицьке звільнялося від податків, шляхта отримала право обіймати державні посади, як і католики, містяни греко-католики зрівнялись з католиками для виборів у міське самоврядування. Також православна віра тепер в державі оголошувалась поза законом.
Холм Унії
29 вересня 1896 р. в тернопільському міському парку, який до речі з’явився лиш в 1861 р. було відзначено 300-річчя Берестейської унії. Для цього тут насипали високий курган і поставили зверху хрест. Для цього магістрат віддав біля парку триморгове поле, що тоді мало назву «на бараках», адже тут раніше розміщувались холерні бараки для хворих, під спортивний майданчик для молоді. Земля, яку студенти накопали на майданчику пішла на зведення кургану. Чому курган, пагорб, холм? Бо це традиційний слов’янський спосіб схвалення дій якоїсь людини, відзначення свят. А тому під час насипання кургану мали б почати з висипання грудок землі, освячення, а далі вже натовпи мали звозити землю на тачках.
Після війни тут поставили пам’ятник Леніну.
Сьогодні він називається пагорб слави, адже в радянську добу. В 1970 р. радянська влада назвала парк – парком Слави і створило меморіальний комплекс центром якого став колишній Холм унії.
Такий самий пагорб, але для Люблінської унії було зведено у Львові.
Хто такий Іван Непомук?
Народився Іван Непомук в 1330 р. в Богемії – це така область в Чехії Іван став священиком. Був висвячений в Празі. Навчався в університетах Праги та Падуї (Італія). Досяг значного успіху в навчанні, а тому став придворним проповідником короля Венцеслава і духівником королеви Софії. За деякий час йому довелось стати жертвою скандалу, який мав відношення до короля та королеви. Король сам займався розпустою, але вирішив звинуватити дружину в невірності. А тому почав катувати її і вимагати зізнання в цьому. Якого разу він зажадав від о. Іоанна інформації про невірність дружини, яка сповідалася своєму священнику. Іоанн відмовив незважаючи на всі погрози. А тому король наказав втопити непокірного священника в річці Влтаві. За іншою версією його катували і він помер від болю. Його тіло скинули з мосту між шостою та сьомою опорою, де досі стоїть хрест в пам’ять про цей злочин.
Наступного дня сталося чудо. Тіло піднялося на поверхню і плавало оточене таємничим сяйвом. В людині було упізнано о. Іоанна. Місто вибухнуло протестами, адже всі зрозуміли, хто вчинив це дійство. Тіло було перенесено до церкви. Люди йшли і цілували ноги загиблого священика і просили його заступництва.
Тепер середина Карлового мосту в Чехії – місце загибелі святого – вважається магічним центром, де збуваються бажання, достатньо лише доторкнутися до пам’ятника мученика.
Пам’ятник св. Івану Непомуку
Всі тернополяни знають торгівельний комплекс «Подоляни», що на Алясці по вул. Текстильна. Але впевнені лише одиниці знають, що знаходиться на іншій стороні цієї вулиці крім низки складів та оптових магазинів. Адже якщо йти вздовж дороги Тернопіль-Львів, то можна натрапити на велику галявину біля залізниці. На цій галявині якраз стоїть пам’ятник якому 117 років. Його було встановлено в 1896 р. Це пам’ятник святому Івану, Іоанну, Яну Непомуку. Він є покровителем Чехії. Зображений святий з пальмовою гілкою в руках та вінком зірок над головою.
Цей монумент існував тут тривалий час, але був зруйнований. Було знайдено надщерблену та відбиту голову. Місце для встановлення статуї саме біля мосту і дороги символічне, адже святий Іван Непомуцький є покровителем подорожуючих через міст, та й взагалі подорожуючих, особливо біля колії. Було вирішено залишити старий постамент, але зліпити нову скульптуру. Її виготовив скульптор Іван Вільчушинський по фотографії. До постаменту додали табличку з біографією, поклали бруківку та поставили огорожу. Вартість робіт 3,5 тис. доларів. Постійних відправ біля скульптури немає, але 1 раз на рік, а саме 17 травня – день святого, біля його статуї відбувається молебень.
Отже, в 1896 р. в Тернополі відбулись цікаві події відголоски яких дійшли і до нас. А ви бачили скульптуру о. Іоанну Непомуку?
