Вівторок, 18 Червня, 2024

Врятувати не можна намалювати або «зникаючий Тернопіль» Володимира Поворозника

Людська пам’ять має здатність забувати. І це чудова функція, адже якби цього не було, то б ми пам’ятали речі, які нам не потрібні: типу номерів телефонів, які вже не використовуються, імен людей, з якими більше не спілкуємось, характеристик приладів, які вийшли з вжитку, маршрутів, якими перестали користуватися. А чи така ж ситуація з історичними пам’ятками? Якщо будинок став не потрібним громаді, немає коштів його ремонтувати, підтримувати функціонал, то варто його зруйнувати і побудувати на його місці торговельний центр, який приноситиме прибутки чи ні? Складне питання з правда? Мабуть більшість бачить в старих будівлях лише цеглу, бетон, глину, але аж ніяк не мистецтво, місце проживання чи діяльності видатних людей, історичне минуле свого міста\села. А тому більшість історичної спадщини нещадно знищується. Більшості все одно, а меншість не може впливати на все і встигати за швидкістю руйнування цінних будинків. Детальніше про знищенні пам’ятки Тернополя розповість видання ternopil-future.com.ua.

Чому руйнують?

Як повідомляє видання Збруч, новини про те, що забудовники часто за допомогою молодих спортивних чоловіків (в народі тітушок) захопили, оточили парканом і розібрали стару будівлю вже не викликають подиву. Ми звикли до такого, як в столиці, так і в Тернополі. Старі будівлі не рятують, а ні вік, ні мистецька цінність, ні імена видатних людей, які там жили й творили. Цікавий випадок стався у Львові в 2016 р., коли було знищено будинок композитора Ярославенка на вулиці вулиці композитора Ярославенка. Сумно правда?

Як борються активісти?

Світ не без байдужих людей. І вони активно протистоять таким забудовникам. Зокрема, в 2022 р. захищаючи Україну від російської агресії загинув захисник Протасового яру в Києві Роман Ратушний. Чимало і в Тернополі людей, які готові сказати своє слово проти забудови. Декілька років назад партія «Свобода» в Тернополі виключила зі свого складу депутатів, які відмовились голосувати за зміни до Генерального плану міста. Також небайдужі громадяни йдуть в суд. Зокрема, таку практику використовує Українська Галицька партія. Дехто проводить пікети, публічні акції, перфоманси. Перемогти бабло рідко вдається, але шанси все є. В той же час чиновники міської ради щоразу придумують все нові і нові способи обійти закони та знищити старі будівлі.

Спосіб знищення №1

Для того, щоб знищити будинок потрібно не багато. Головне мати своїх людей при владі. І тоді можна історичну кам’яницю «поставити на реконструкцію». Підрядник обіцяє, що все буде за найвищим ґатунком, навіть ліпнину з атлантами та каріатидами відновлять… Будинок успішно оточують парканом, сіткою, розбирають дах… І все далі за декілька років свою роботу робить негода. Ніби й нічого кримінального. Просто недогледіли. А далі тут вже будують щось нове. Можна пришвидшити процес. Для цього використовують злочинців, безхатченків, осіб, що мають відношення до зловживання наркотиками. І ось результат будинок горить чи просто можна сказати, що там притон, а отже краще побудувати щось нове та світле.

Спосіб знищення №2

Інколи забудовник здійснює лише реконструкцію будинку, але в результаті знищується декор, ліпнина. Зверху на старі стіни надбудовують купу нових поверхів. Замість старих вікон та решіток ставлять металопластик, роблять утеплення, засклені балкони-«шпаківні». Не щастить перш за все старим польським та австрійським віллам, які найчастіше не мають жодного охоронного статусу. Господарі житла сміливо говорять: «Моя власність, а тому що хочу, то роблю». Получається в них дешево і сердито, адже отримуючи місце для життя вони знищують історичну пам’ятку.

Володимир Поворозник

В Тернополі є люди, які намагаються врятувати старі будівлі. І хоча не завжди це получається зробити фактично, але вони їх фотографують чи малюють, а отже намагаються передати дух епохи. Добровільним хранителем старого міста став 40-річний Володимир Поворозник. Чоловік розповів, що в Тернополі давньої архітектури не так і багато. Адже місто сильно постраждало від війни. Ті, що залишились, активно знищуються забудовниками чи байдужими громадянами. А тому в чоловіка виникла ідея рятувати пам’ять зберегти Тернопіль хоча в картинах.

Володимир Поворозник

Художник не захотів звернути увагу на будинки в центрі міста, адже вони й так перед очима, а тому ї захистити простіше. А от, ті що на околицях складніше. Тим більше, що на саме на околицях є будинки, що цікавіші, оригінальніші та фактурніші за ті, що в центрі. Кожен має свій характер. І вони більш вразливі до руйнівників, адже на їх захист на збирають мітингів, але точно часто перебудовують, утеплюють, добудовують.

Можна й зрозуміти господарів, адже ціни на газ кусаються. Реставрація та відновлення для більшості власників до чи міжвоєнної приватної забудови – не по кишені.

Техніка малювання

Малювати доводиться дуже ретельно. Всі деталі проробляються скрупульозно. А перед тим з кожного будинку робляться десятки фото. Загальні і окрема всіх деталей: дверей, вікон, декору. А вже з фотографій малюється вдома. Доводиться забирати сучасні деталі, як стовпи, тарілки, вивіски, сучасні прибудови.

Місцеві мешканці до художника ставляться без розуміння. Бувало вискакували і з кулаками каже художник. Запитували чому тут «лазиш» і чому фотографуєш. Бувало, що приймали за комунального працівника і жалілися на проблеми. Коли говорив, що художник, то не розуміли, що за дивак і для чого витрачає час. Мовляв, кому ця стара халабуда може бути цікавою?

Які будинки вдалося «врятувати»

До серії «Зникаючий Тернопіль» потрапив будинок з вулиці С. Крушельницької, 53. Будинок відверто вмирав, був весь в тріщинах. Можна сказати доживав останні дні. Згодом він сам і розвалився. Художник також згадує будинки по вул. Острозького 15 і 21.

А ще він зазначає, що з намальованого ним вже два будинки побудовані на початку ХХ ст. були знищені. Кілька будинків були перебудовані, реконструйовані так, що їх не впізнати. Художньої цінності  вони більше не несуть. Зокрема, це мова про красиві особняки з Заруддя або як його зараз називають Новий світ. В цьому випадку власник збив усю ліпнину і утеплив його пінопластом. На картині зберігся і будинок на Котляревського 29.

Також художник має намір ще намалювати не менше 10 будинків. Починатиме з тих, що зараз в аварійному стані, а отже є такими, що можуть бути знищені вже завтра.

Отже, світ не без добрих людей. Завдяки таких героям, як Володимир Поворозник вдається зберегти історичну пам’ять нашого міста. А скільки будинків, споруд було знищено і навіть не сфотографовано для майбутні поколінь. Скільки історичних матеріалів було викинуто на макулатуру. Скільки цінних джерел було знищено в горнилі війни або ж через бездіяльність чиновників. Саме тому вважаємо підхід та дії тернопільського художника та активіста В. Поворозника необхідними для порятунку історичної пам’яті Тернополя. За такими людьми майбутнє. А отже, це означає, що ми не лише побачимо картини зі старими будинками, а можливо навіть зможемо помилуватися самими будинками. А ви любите старовинний Тернопіль? Які будинки вам до вподоби? Які на вашу думку заслуговують на захист?

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.