Субота, 24 Лютого, 2024

Костел для імператора в Великому Ходачкові

До окупації Галичини та Волині Червоною армією в 1939 та 1944 рр. на цих землях проживала значна кількість поляків, євреїв, українців. Якщо останні так і залишились тут жити, євреї загинули в полум’ї Другої світової або ж виїхали в Ізраїль, то поляки були переселені з цих земель в Польщу або ж в Казахстан, на північ Росії чи просто знищенні. В той же час після них залишився значний пласт матеріальної культури. Однією з них є костел в селі Великий Ходачків. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

фото з сайту landmarks

Великий Ходачків

Як зазначає видання terminovo на одному з сайтів поселення з такою назвою вперше згадується в 1504 р. А отже, воно було старшим за Тернопіль. Втім на сайті Вікіпедія вказана інша дата заснування села, а саме 1758 рік. Яка з них вірна не вдалося дізнатися. Але тим не менше зрозуміло, що поселення не вчора засноване. Його статус був настільки вагомим, що в громада мала свою печатку. На ній було зображено хату, біля якої стоять селянин з палицею та вояк, озброєний рушницею. Можливо це зображення символізує переказ про поселення біля корчми, що розташована біля роздоріжжя або ж це просто свідчення, що тут жили селяни, які за нагоди могли і захистити себе.

Власником Великого Ходачкова і Козови був дідич Казімеж Шеліг Шеліський учасник національно-визвольного повстання поляків і литовців проти Російської імперії 1830-1831 років. Зважаючи на поразку повстання та участь в ньому йому довелось емігрувати до Австрійської імперії та придбати в пана Мошинського містечко Козову та Великий Ходачків. Шеліг Шеліський був активною людиною і тричі обирався до Галицького сейму від сіл, що біля Тернополя.

Містечко в плані релігії належало до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові і не мало свого храму. В 1880 р. тут проживало півтори тисячі католиків, півтори сотні греко-католиків та 21 єврей. А вже на кінець ХІХ ст. населення становило 2130 мешканців. Діяла читальня українського товариства «Просвіта», а також поштове відділення.

фото з сайту landmarks

Будівництво костелу

В населеному пунктів проживали переважно поляки-католики, а тому коли виникла необхідність будівництво нового костелу, то власник села Генрик Шеліський подарував громаді земельну ділянку. Це сталося в 1870 р. А вже 24 квітня 1879 р. закладено наріжний камінь храму. А в наступному році будівництво завершено. Консекрація (освячення ) храму відбулась 1890 року. В 1899-1900 рр. храм ще добудовували. В 1907 р. тут почала діяти парафіяльна експозитура (представництво).

фото з сайту landmarks

Все загалом стандартно. Закладення каменю, будівництво, освячення, добудова і т.д. Тільки є одне але. Мова про те, що цей костел було побудовано для австрійського імператора. Точніше до 25-річчя його одруження. Детальніше читайте далі.

Костел для імператора

Як свідчать старші мешканці села Великий Ходачків костел будували на лише для людей, а й щоб догодити, присвятити його імператору. Справа в тому, що в 1879 р. імперія готувалася до свята. Планувалось святкування 25-річчя одруження імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І та Єлизавети Баварської. У Відні карбували монети, нагороди з цісарем та його дружиною, друкували листівки з імператрицею Сісі (пестливе ім’я, як її називали друзі та родичі), міста і села велетенської держави навипередки шукали можливість показати себе з кращого боку і презентувати імператорській родині щось цікаве. Святкування пам’ятної дати мало відбутися 24 квітня. У Тернополі, наприклад, міський магістрат під час засідання 18 березня 1879 р. називаючи сім’ю імператора «Найяснішим Паньством» вирішив встановити в центрі міста святкову ілюмінацію. Вона мала так би мовити срібним сяйвом покрити весь центр міста.

Сісі. Фото з сайту Вікіпедія

Саме тому у Великому Ходачкові його власник вирішив показати свою відданість імператору і відзначити їх срібне весілля тим, що було вирішено закласти наріжний камінь нового костелу 24 квітня, якраз в 25-річчя одруження імператора.

Пан Казімеж не дожив до освячення костелу і помер в 1885 р. Над його могилою було поставлено обеліск з написом, хто він, що зробив, коли народився і помер. Обеліск стоїть поряд з костелом, який він і заклав.

фото з сайту landmarks

Костел в ХХ ст.

Храм повністю почав діяти вже в ХХ ст. Коли почалася І-світова війна і тут палахкотіли бойові дії, то костел став спостережним пунктом для солдатів російської армії, а тому його й знищили німецькій військові. Така історія першого костелу цього населеного пункту. 

Війна закінчилась. Місцеві католики відвідували греко-католицьку церкву. Син Казімежа, Генріх дарує громаді ще одну ділянку для будівництва нового храму. За якийсь час тут виросла капличка. Спочатку дерев’яна. В 1925 р. було засновано парафію та закладено храм на новій земельній ділянці. Автор проекту Тадей Шнейдер. Проект нового храму для Великого Ходачкова затверджено в Перемишлі 20 вересня 1927 р. План входу, центральної частини, абсиди, прибудов схожі на храм у Великому Ходачкові. Щоправда тут були деталі, яких насправді костел не мав. А також написи були українською мовою, що в цей час було неможливим. Костел був весь з цегли. Будівництво йшло 8 років. Поряд зводили школу, яка знаходиться через дорогу. Завершено обидва будівництва в 1935 р.

Друга світова війна

Події світової війни болісною та трагічною хвилею пройшли крізь село. В квітні 1944 р. за неперевіреними даними частина села та його мешканців була знищена військовими. Хто нищив поляків у Великому Ходачкові варто розібратися історикам. Відомо лише одне, що в цей на цьому напрямку йшли важкі бої радянських армій з німцями, які проривалися на допомогу своєму заблокованому з’єднанню в Тернополі, а тому можливо саме це зіткнення спричинило руйнування в селі та жертви.

фото з сайту ukrainaincognita.com

Як виглядає костел сьогодні

Костел має вигляд неготичного та пізнього бароко. Вхід складається з великого заокругленого порталу. По боках колони з кам’яними вазами. Зверху напис-абревіатура INRI(«IESVSNAZARENVSREXIVDÆORVM» – лат.), розміром 1,5 метра. Базиліка має бокові аркади, позаду них каплиці, що мають вигляд невеликих веж. Праворуч збудовано різницю. А біля храму клебальню. Зараз там розміщена шкільна столова та бібліотека.

фото з сайту ukrainaincognita.com

На момент завершення Другої світової війни костел не був всередині розмальований. На фасаді була скульптура Діви Марії, але її знищили радянські вандали. Також тут були бічні вівтарі, декілька скульптур святих. Був орган та ікона Марії Божої Ченстоховської (ікону тривалий час потім переховували люди і передали в церкву лише після 1991 р. ) .

Частину скульптур з храму теж врятували люди. Це статуї Святого Йосифа, Діви Марії та фігура «Серце пана Ісуса». В часи незалежності їх передали польській громаді Тернополя.

Далі в радянську добу храм використовувався як навчальний заклад для навчання трактористів, далі як майстерня, складе для зерна, склад мінеральних добрив. В 70-ті роки тут сталася пожежа. Пожежники їхали так довго, що залишились лише стіни. Була навіть думка знищити костел і для цього в село приїздили підривники, але справа тільки й задумами завершилася.

А тому відновити храм чи хоча б внести його до списку пам’яток архітектури місцевого чи національного значення складно. Багато руйнувань. Не має інвестора, який би був готовий класти сюди кошти. Можливо ви знаєте, як це можна зробити, щоб костел Великого Ходачкова знову був величний та прекрасний!

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.