Тернопіль славиться музеями. Нині тут діє близько двох десятків збірок. Чимало з них функціонують при різноманітних підприємствах,установах, вишах, громадських закладах, оповідаючи про особливості й розвиток галузей.
Про п’ятірку таких – на сайті ternopil-future.
1. Музей пожежно-рятувальної справи
Від вересня 2021-го діє в Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Створений на базі пожежно-технічної виставки, що функціонувала ще з 1988-го.
За допомогою різноманітних історичних експонатів, макетів і світлин відвідувачі можуть поринути в історію пожежництва, ознайомитися з цікавими історичними фактами, деталями зародження й становлення пожежно-рятувальної служби краю.
Особливе місце в експозиції займає копія Микулинецької фігури святого Флоріана, котрий вважається покровителем вогнеборців та захисником від вогненної стихії.
Його культ був поширений на території Австрії, Польщі, Чехії, Німеччини та Західної України. Деякий час образ св. Флоріана був зображений на символіці Тернополя.
2. Музей водопровідно-каналізаційної системи Тернополя
Скансер розташований на території комунального підприємства «Тернопільводоканал», що на вул. Танцорова, 7. Діє від липня 2015-го.
В експозиції просто неба – елементи водопровідно-каналізаційної системи міста, яким десятки літ й котрі вже відслужили своє. Побачити тут можна давні водорозбірні колонки й колонки–качалки, люки, водопровідні та каналізаційні насоси, труби: від сталевих – до поліетиленових, засувки тощо.
Під час екскурсії відвідувачі, наче мандрують шляхом води, що потрапляє в їхні домівки, й опісля – на каналізаційні очисні споруди; дізнаються історію водоканалу та цікаві факти про акву.
3. Музей ексклюзивних ретро-автомобілів «Ретро-кортеж»
Створений на базі колекції ретро-автомобілів, яку впродовж двадцяти років збирав тернополянин Тарас Демкура. Розташований біля ТРЦ «Подоляни», що на вул. Текстильна, 28. Діє з травня 2016-го.
В експозиції – понад 20 автомобілів. Близько десяти – досі справні. Найстаріші – 1936 та 1939 років. Деякі не мають аналогів в світі.
«Родзинкою» колекції є «Ягуар XJ6» 1970-го, що свого часу обслуговував американського президента Річарда Ніксона. Згодом його подарували Леоніду Брежнєву, останній передарував авто Володимиру Щербицькому, той — голові колгоспу з Борщівського району.
Є тут й «Майбах» зі ставки Гітлера «Вервольф», яка під час Другої Світової війни розташовувалася за 8 км на північ від Вінниці біля селища Стрижавка. А ще – «Опель Капітан» 1933 року випуску, «Опель Супер 6» (1937-го) та БМВ (1934-го). «Москвич–401» майстри переробили під кабріолет, а ЗАЗ «Хаммер 6Х6» зроблений зі шести «Запорожців».
Побачити в музеї можна й колекції мотоциклів, техніки Другої Світової війни, міні-машинок. Вони розставлені по стилях, країнах, роках. А ще – відреставровані мотоцикли, стару радіотехніку, й ретро-світлини про розвиток та становлення автотехніки.
При музеї функціонують реставраційні майстерні для ремонту й реставрації старих авто. Автомобілі музею залучаються до різних проєктів, зокрема й благодійних, а також зйомок у кіно. Ретро-авто можна замовити і для особливої події в житті.
При музеї також створено Центр національно-патріотичного виховання «Підкова».
4. Геологічний музей
Діє на географічному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Створений завдяки багаторічній наполегливій праці професора Йосипа Свинка в 1960-му.
У музеї – шість відділів: «Історія геологічного розвитку Землі», «Мінералогія», «Корисні копалини», «Гірські породи», «Палеонтологія», «Травертини».
В експозиції – понад 1200 зразків мінералів, гірських порід та скам’янілих решток рослинного і тваринного світу, що населяли нашу планету тисячі і мільйони років тому, унікальна колекція мушель і коралів.
Побачити тут можна мармур з Греції, мінерали з Єгипту, Перу, Канади, Казахстану, Середньої Азії, Уралу, Кавказу, Мадагаскару, Танзанії, Кенії, вулканічні туфи і лаву з Везувію… А ще – почути Індійський, Тихий та Атлантичний океани завдяки 300 рідкісним мушлям. Їх музею передала Дарія-Оксана Наконечна. Збирала мушлі майже 25 років.
В одній із шаф музею — пудовий чорний камінь із відбитком змії. Його привезли з Карпат. Можна побачити тут і найдавніші наземні рослини-псилофіти. Їхні залишки, до слова, було знайдено біля села Дзвенигород, що на Борщівщині.
Колекція музею постійно поповнюється новими зразками та експонатами. Їх привозять студенти, викладачі, мандрівники.
Інтер’єр музею прикрашає велика кількість екзотичних видів кімнатних рослин. Найбільша – 50-літня фінікова пальма.
На стінах – 14 картин українських вчених-геологів і географів. На них – природа Тернопілля: від найдавніших часів до появи перших людей у наших краях.
5. Музей самогоноваріння «Вагон-самогон»
Створений в листопаді 2013-го на базі ресторану «Старий млин», що на вул. Бродівська, 1а. Розташований у вагоні часів Австро-Угорської імперії. Звідси й назва – «Вагон-самогон».
Ініціатор створення музею – Михайло Гросуляк. В експозиції – діючі та старовинні самогонні апарати, мініатюрні моделі та величезні апарати з різних куточків світу. Загалом, – майже 20 експонатів. Колекцію місцевий ресторатор збирав кілька років.
Серед її родзинок – самогонні апарати зроблені з турбіни літака, чайників, нержавійок, чобота, мідної духової труби, дерев’яного корита.
При вході у вагон висить кілька дзвіночків. Такі колись попереджали любителів домашнього натурального продукту про наближення непроханих гостей.
У центрі виставкової зали – найбільший дистилятор, який самостійно змайстрували люди. Складається зі старого котла, так званого «випарника», в якому колись кип’ятили молоко, та мідного чана зі скрученою у спіраль мідною трубкою, що слугував «охолоджувачем».
Усюди по вагоні розміщені анекдоти й картинки на тему самогоноваріння.
На одній зі стін – інформація про те, з чого можна гнати самогон. Є й невелика колекція зразків самогону з Мексики, Чилі, Грузії, Німеччини, Вірменії, Чехії та інших країн.
