Історія будівництва залізниці до Тернополя цікава та неоднозначна. Вивчаючи будівництво тернопільської залізниці можна зрозуміти, як розвивалося залізничне будівництво в Австрійській і Російській імперії в ХІХ ст. В цей час на цих територіях першорядну роль відігравали не державні, стратегічні, військові, а економічні інтереси. Інструментами ж впливу на рішення влади були не думки експертів, освічених чиновників, а хабарі та підкилимні домовленості. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

Як повідомляє видання irp.te.ua, завершення будівництва першої залізниці у Галичині між Львовом та Перемишлем було започатковано залізничний рух на цій території. Її довжина була 97,6 км. І вона розпочала працювати з 1861 р. Таким чином було об’єднано Галичину і залізниці Європи й створило передумови для подальшого розвитку залізниць в східному напрямку.

Причини будівництва залізниці до Тернополя

Перш за все така залізниця б сполучила промислові області імперії, як Чехія, Моравія, Австрія з сільськогосподарськими частинами держави – Галичиною. Зокрема, тут першість мали північ Бережанського, Чортківського та схід Золочівського округів. Тут було значне і працьовите населення, яке не мало вигідних транспортних інструментів, а тому не могло продавати своє зерно. Останнє зберігалося протягом 2-3 років і загалом втрачалося для кінцевого покупця. Також території сучасного центру та півдня Тернопільської області в ХІХ ст. були важливим джерелом виготовлення спирту та відгодівлі худоби. Ці промисли набули значного розвитку в Тернопільському окрузі. Також влада прагнула сполучити свої залізниці з російськими. А тому домовленостей з росіянами, які теж вели залізниці до свого західного кордону. А тому цей, тернопільський, напрям був важливішим за бродівський. А тому монархія була зацікавлена в розвитку цих територій.

В той же час вплив на будівництво залізниці до Тернополя мали росіяни, які ще з 1864 р. виступали за швидке будівництво саме подільської залізниці. Вони вважали Поділля кращим варіантом перед Бессарабією (Придністров’я, Молдова). Тим більше останні території мали річкове сполучення з Одесою, які місцем продажу зерна Європі, а Поділля цього не мало.

Перешкоди будівництва залізниці до Тернополя

Будівництво залізниці в напрямку нашого міста зіткнулося з численними труднощами політичного та географічного характеру. Перш за все про географію. Місцевість між Золочевим і Тернополем має багато боліт, горбів, ярів, а тому будівельне товариство Карла Людвіга побачивши, який тут місцевий рельєф і шукало шляхи подолання цих труднощів. А тому за першим проектом залізниці, який розробили інженери Томашек і Бретшнайдер у 1840 p., було вирішено побудувати шлях до Тернополя через містечко Глиняни на Львівщині, через Залізці по берегах річки Серет і до Тернополя.

Інша перешкода була політичного характеру. Ходили чутки, що залізниця омине наше місто, а станція буде розташована в полі за декілька кілометрів від села Біла. По-друге, було складно домовитися з росіянами, щодо будівництва мосту і відповідно залізниці між Волочиськом (Російська імперія) та Підволочиськом (Австрійська імперія). А тому дипломатам доводилося часто їздити в Петербург та Відень. Ще однією проблемою місцевого рівня був опір бродівських купців. Адже вони теж хотіли отримати залізницю і не бажали чекати другої черги. Також були плани будівництва залізниць до іншого важливого пункту на кордоні імперій – Гусятина. Але там проти виступили місцеві купці, які вважали, що наявність залізниці призведе до зменшення їх прибутків. Детальніше про це читайте тут.

Будівництво залізниці в напрямку Тернополя і загалом по Галичині викликало інтерес в інвесторів. Зокрема, бажання вкласти кошти і будувати дорогу до Тернополя мали англійці – родоначальники залізниць. В 1864 р. проектом будівництва цікавився інженер Джальс. Не відставали й інші інвестори, які бачили в нових залізницях можливість заробляти великі кошти. А тому в 1864-1865 рр. утворилося 2-ві компанії, які планували будувати залізниці до Бродів та до Тернополя. До першої належали австрійський Кредитний банк, банківський дім Тодоско і граф К. Страчевський, а до другого князь Л. Сангушко, граф А. Потоцький та В. Борковський.

Підкилимні переговори

Для росіян можливість будівництва залізниці до Волочиська і далі з’єднання у Підволочиську з австрійськими лініями набирало важливого значення. Австрійці також бажали пошвидше побудувати залізницю до Бродів і таким чином з’єднатися з російськими територіями й на півночі. І хоча здавалося, що це питання вже вирішене, але завдяки впливу громадськості Тернополя та Бродів шальки терезів, яка залізниця постане першою коливалися то в одну, то в іншу сторону. Прихильникам доводилося їздити до Відня, щоб відстоювати свою думку. І тільки їздили бродівчани, як за ними їхали тернополяни. Так, мешканці Бродів переконували урядових чиновників, що тернопільський напрям не важливий, локальний. Там прибутки залежатимуть лише від погоди і врожаю, а от в Бродах – все по іншому. Тернополяни вирішили зібрати власну делегацію до цісаря Франца-Йосифа. Для цього в 1865 р. зібрали підписи в містах та селах тернопільського округу. Далі 7 осіб (представники місцевого ділового світу, чиновники, юристи, військові, поміщики), одягнувшись урочистий польський одяг (адже саме поляки відповідали за імперську політику в Галичині) отримали зустріч у Відні. Але чіткого рішення вони не отримали. Адже і одна й інша лінії мали важливе значення. І надавати якоїсь переваги одним і забирати першочерговість в інших владі було не доцільно.

Власне будівництво

Впритул до будівництва залізниці будівельники прийшли в 1865 р. Був готовий проект. Була знайдена зручна місцевість між Гологорами та Вороняками на Львівщині, які мали вирішити попередні труднощі. Новий проект сполучав населені пункти Красне, Золочів, Зборів, Озерну і Глибочок. Загалом на створення проекту пішло 20 років. 23 липня 1865 р. цей проект було схвалено на засіданні Державної ради. Мав ще схвалити парламент, але цісар його розігнав і тому рішення про будівництво залізниці знову відклали.

Вокзал Бродів під І-світової війни

Повернулися до цього питання 18 жовтня 1865 р. Було видано концесії на будівництва залізниць – до Сучави та на лінію Львів-Броди з відгалуженням до Тернополя. Це визначило напрямки майбутніх перевезень пасажирів з Києва, Одеси, сходу України на наступне століття. 28 серпня 1868 р. питання будівництва залізниці обговорювалися на засіданні тернопільської міської мерії. Було вирішено будувати вокзал в центрі міста, оплатити вартість забраної у власників землі, а це 14 тис. золотих ринських. Всю дорогу, а це 64 км, між Золочевим і Тернополем було поділено на частини між підприємцями, які вклали в будівництво 5 мільйонів 614 тисяч 40 флоринтів і весною 1869 р. розпочали будівництво дороги одночасно. В Тернополі роботи почали в 1870 р. було споруджено залізницю, вокзал, станцію, службові будинки. 22 грудня 1870 р. все місто зібралося для зустрічі першого потяга. Погода була холодна, волога, йшов дощ. І ось зі сторони Білої почувся гудок, а далі стало видно клуби пару та диму локомотива. Так Тернопіль отримав зручне сполучення з світом. А що ж Броди запитаєте ви? Станцію там збудовано в 1869 р. А залізницю в 1867-1869 рр. А тому Броди все ж були першими. Але якщо Тернопіль отримав сполучення з Російською імперією в 1871 р., то Броди були 2 роки тупиковою станцію і отримали сполучення з підросійською Україною лише в 1873 р.