Понеділок, 29 Квітня, 2024

Скала-Подільська – місто над Збручем та згубний вплив радянізації на її архітектуру

Україна і Росія протягом усієї своєї історії протистояли одне одному. Це відбувалось на різних фронтах: культурному, політичному, воєнному, релігійному. Результати цієї боротьби яскраво видно в тому числі на Тернопільщині, де десятки населених пунктів постраждали від цього протистояння. Це проявилося в тому, що вони під впливом колективізації, індустріалізації, стандартизації втратили свою самотність, красу, неповторність й перетворились на звичайні радянські, штатні районні центри чи малоцікаві селища міського типу в яких не комфортно жити і які не мають жодної туристичної цінності. Така історія Скали-Подільської, містечка, яке було власністю родини Голуховських – польських шляхтичів, політиків, аристократів. Детальніше про це розповість видання ternopil-future.com.ua.

Історія Скали над Збручем

Як зазначає дослідник Сергій Гуменний селище міського типу Скала Подільська має давнє походження. На думку польських вчених-археологів, які досліджували населений пункт тут жили слов’яни з 8 ст. н.е. Можливо й раніше, адже знайдений жертовний майданчик та речі, які мешканці поселення приносили в дар богам говорить, що це місце було важливим релігійним центром.

В 14 ст. на скелях Товтрового кряжу було побудовано замок. І 1395 р. є перша згадка про поселення. Надалі містечко воно зазнавало частих нападів татар, волохів, турків, трансільванців, козаків. Також належало спочатку почергово литовським князям, польській державі, османській імперії і знову полякам. Сюди неодноразово приходили хвороби та руйнування внаслідок нападів ворогів. Але місто вистояло. Зміцнилося. За австрійських часів воно вже мало статус заштатного містечка, тобто такого, що не було центром повіту чи не містило органів управління. Це як в наш час міста в складі районів, які не є районними центрами.

У 1815 р. власником містечка став шляхтич Войцєх Ґолуховський. Він вирішив не відновлювати старий замок, а отже резиденцію власників містечка, а побудував нову на протилежній частині міста. Поряд було розбито парк на 26 гектарів, який існує і сьогодні. Далі містечком володіли молодші Голуховські: Аґенор Ромуальд Ґолуховський – цісарський намісник в Галичині та Аґенор Адам Ґолуховський – міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Їх власністю Скала була до 1939 р.

Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Радянська влада на початку світової війни

Більшовики вдруге прийшли на територію Західної України 17 вересня 1939 р. Вони в коротких боях знищили польські підрозділи, які фактично і не опиралися, бо не розуміли, як можна воювати на два фронти і ще й проти таких потужних противників, і захопили цю частину України. Надалі почалася радянізація. Вона негативно відбилася на маленьких населених пунктах області. За роки до початку німецько-радянської війни Скала фактично не змінилася. Але змінилася її назва. Рішенням Верховної ради УРСР містечко почало називатися Скала-Подільська і воно перейшло в розряд сіл.

Скала-Подільська. Фото з сайту Tenews

Радянська влада і містечко в 1944 р.

24 березня 1944 р. відбулось чергове «визволення» Скали. Цього разу радянські визволителі «звільнили» населений пункт від німецьких військ. 25 березня радянці відступили, адже містечко мало знаходилось серед складного рельєфу і їм протистояло сильне німецьке угрупування. Так тривало до 6 квітня, коли й радянські війська закріпилися тут. Загалом за часи боїв загинуло 299 військових Червоної армії.

В грудні 1944 р. містечко стало ареною боїв між радянськими військами та військами УПА. Лише завдяки перекиданню підрозділів з інших регіонів вдалося деблокувати районний центр. Розпочались страти представників підпілля.

9 березня 1950 р. поблизу містечка, на лівому березі р. Збруч співробітники МДБ УРСР спалили тіло генерала-хорунжого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки) та скинули прах у річку.

Архітектура містечка в радянський час

Радянська влада суттєво вплинула на все, що було в містечку. Так, пам’ятник польському королю Яну ІІІ Собеському замінили на вождя світового пролетаріату В. Леніна. Зараз там меморіальна стела М. Грушевському, який в 1896 р. одружився в містечку з Марією Вояківською, сестрою дружини пароха Скали о. Олександра Левицького. Одного пам’ятника на таке маленьке містечко більшовикам було мало, а тому вони вирішили поставити ще один. Цього разу монумент В. Леніну і Й. Сталіну. Його встановили на площі перед усипальницею Голуховських та входом до асфальтного заводу. Демонтували – цей «шедевр» мистецтва в 1956 р. в рамках хрущовської відлиги і десталінізації.

Пам’ятник Леніна і Сталіна у Скалі, 1950-ті роки (із особистого фотоархіву Мелимуки Зиновія).
Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Але встановлення цих монументів було лише першими кроками, адже далі нова влада вирішила взятися серйозніше до нівелювання, руйнування та нищення архітектури містечка. Дві вулиці міста, синагога 18 ст. і нова синагога були знищені. Запитаєте для чого? Щоб побудувати новий овочеконсервний завод.

Центр міста до СРСР і після. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Далі більше. В парафіяльному костелі поставили дизельні генератори, які вібрували так сильно, що обвалився шпиль споруди. Усипальницю Голуховських було підірвано вибухівкою. Щоправда в минулому будували на совість і споруда виявилась міцнішою, ніж собі уявляли руйнівники. Залишилась одна стіна. Коли спробували, щоб повністю зруйнувати будівлю, кинути і її зачепивши металевим тросом, то загинув монтажник.

Усипальниця Голуховських. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

В радянський час в місті працювали дві школи, садки, туристична база «Збруч». Щодо останньої, то вона розмістилася саме на місці знищеного «доблесною» Червоною армією палацу Голуховських. Знищила правда не все. З конюшні зробили районну лікарню.

Палац Голуховських. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Монумент «Пагурок»

Ще одна пам’ятка яка була знищена більшовицькими вандалами – це монумент, що знаходився біля міста з боку фортеці. В 1840 р. Граф Агенор Голуховський споруджує обеліск, який символізує припинення турецького панування над містом і повернення до польської держави (це сталося в 17 ст. і тривало майже 30 років). Називався обеліск по народному «Пагурок». Під обеліском знаходилася кам’яна гільза, яка розмістили пергамент з родоводом графа та зображенням гербів родини та фортеці з містечком, графським палацом, будівлею фільварку. Також тут знаходились портрети графа Войцеха-Станіслава Ґолуховського та його дружини Кароліни Баворовської. Про одного з представників родини Баворовських, а саме Віктора Боваровського читайте тут. Сьогодні оригінали цих артефактів можна побачити в Тернополі, в музеї. Але сам обеліск був зруйнований в 1976 р.

Спрощення декору будівель. Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ
НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Зміни торкнулися польського дому «Сокола», який став будинком культури, будинок «Просвіти» було перебудовано під кінотеатр. Значна частина будинків міста зазнають спрощення декору. Особливо це стосуються центру міста. В той же час країну Рад необхідно було розбудовувати, а питання культури, мистецтва, краси відкладались до кращих часів. З цією метою тут побудували асфальтний завод (фактично в центрі міста), щебеневий, ракетну частину та військове містечко. Мабуть розташування містечка та можливості його скель були високо оцінені радянськими військовими.

Успенський костел і пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Фото з статті С. Гуменного ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Скала-Подільська і незалежна Україна

За незалежності в місті було відновлено Успенський собор, який надасть можливість католикам та греко-католикам відвідувати храм. Було впорядковано єврейське кладовище. Але старі будівлі сучасної Скали-Подільської і далі зазнають спрощення, руйнування через «халтурні», не фахові ремонти їх приватними власниками.

Від радянського перебування зазнала втрат не лише Скала-Подільська, а й інші міста й села Тернопільщини. Про знищення архітектури Тернополя читайте тут, архітектури Заліщиків тут.

Отже, Скала-Подільська перетворилась на потужний промисловий вузол, але от старовинною архітектурою тут майже не «пахне». А як вам Скала-Подільська?

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.