Вівторок, 18 Червня, 2024

Вітражі неоготичного костелу Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі до Першої світової війни

Надіємось, що ви знаєте про знищенні пам’ятки Тернополя і щиро жалкуєте за ними, як і ми. Детальніше про цінні архітектурні шедеври нашого міста, які зруйнувала радянська влада читайте тут, а про найкращу з них, а це неоготичний костел Матері Божої Неустанної Помочі, який був на місці універмагу читайте тут. Костел радував слух своїм органом, очі шпилями та вітражами. Саме про вітражі цього храму детальніше розповість видання ternopil-future.com.ua.

Про будівництво костелу

Як повідомляє видання barwyszkla.pl, неоготичний костел Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі був зведений у 1903-1908 роках за проектом архітектора Теодора Теофіла Таловського. Одним з цих проектів був костел св. Єлизавети у Львові. Стильно та багатьма елементами своєї конструкції тернопільський костел був двійником Львова.

Інтер’єр храму. Фото з сайту Тернополяни

Історик мистецтва Марцін Бірнат із Кракова вважає, що будівництво цього костелу було «поруч з костелом св. Єлизавети у Львові, наймонументальнішим починання в галузі сакрального мистецтва Галичини початку ХХ століття». Костел у Тернополі високо оцінили сучасні мистецтвознавці та широка громадськість, а також католицька преса. Деякі автори ставлять і ставлять його навіть вище за шанований львівський храм. Ймовірно, проект для Тернополя був обраний під час львівського конкурсу, а відбір робив тодішній парох і декан Тернополя о. Болеслав Твардовський, архієпископ Львівський у 1924-1944 рр. Він також рішуче провів будівництво, опорядження та оздоблення нового храму. Вже через п’ять років, 11 жовтня 1908 року костел урочисто освятив архієпископ Юзеф Більчевський. Одним із першочергових завдань отець Б. Твардовський вважав розбудову та облаштування тарнопольського костелу. Своєрідна конкуренція була і з будівництвом церкви св. Єлизавети у Львові. Маючи скромніші фінансові можливості, о. Твардовському вдалося випередити львів’ян в оздобленні та опорядженні тернопільського костелу. Це стосується і вітражів.

Неф

Вікна та основні частини костелу

У неоготичному костелі в Тернополі, побудованому в плані латинського хреста великі вікна відігравали не лише важливу роль. Прикрасити їх набором вітражів було завданням значним, але й відповідальним і дорогим. Вітражі повинні були додати колориту зовнішньому мальовничому силуету, насиченості кольорів і напівтонів у внутрішньому оздобленні. Комплекс вікон тернопільського храму складався з вікон нави або нефа (поздовжня і поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою), трансепта (поперечна нава в базилікальних і хрестоподібних храмах, що перетинає під прямим кутом основну поздовжню наву і виступає кінцями із загальної маси споруди. Ці виступи називаються раменами трансепта), вівтаря та величезної, майже вісім десяти метрової вежі, спорудженої біля південно-західного кута нави. Асиметричну композицію головного фасаду «…всю заповнювала тріада великих вікон, середина яких врізана в площину фронтону». (М. Бірнат).

Струнка вежа складалася з шести поверхів, з сімома великими і кількома меншими вікнами, розташованими асиметрично. З кожного боку нави було по три високі прямокутні напівкруглі закриті вікна, у верхній частині збагачені візерунками. Під ними були маленькі круглі вікна. Викликали захоплення два величезні мальовничі вікна на фасаді передніх рамен трансепту, кожне з яких було увінчане великою круглою розетою. Над перетином нави і трансепту споруджено великий купол, увінчаний восьмигранним ліхтарем зі стрункою маківкою та шпилем. У куполі пробито чотири великих аркових вікна. У вівтарі було шість високих прямокутних вікон, замкнутих півколом, з візерунками, і три менших круглих вікон. Одне з круглих вікон було над головним вівтарем, а два інших – біля входу до вівтаря з корпусу храму. З кожного боку нави було по три високі прямокутні напівкруглі закриті вікна, у верхній частині збагачені візерунками. Під ними були маленькі круглі вікна.

Трансепта

Викликали захоплення два величезні мальовничі вікна на фасаді передніх рамен трансепту, кожне з яких увінчане великою круглою розетою. Над перетином нави і трансепту споруджено великий купол, увінчаний восьмигранним ліхтарем зі стрункою маківкою та шпилем. У куполі пробито чотири великих аркових вікна.

У вівтарі було шість високих прямокутних вікон, замкнутих півколом, з візерунками, і три менших круглих вікон. Одне з круглих вікон було над головним вівтарем, а два інших – біля входу до вівтаря з корпусу храму. З кожного боку нави було по три високі прямокутні напівкруглі закриті вікна, у верхній частині збагачені візерунками. Під ними були маленькі круглі вікна.

Силует костелу виглядав надзвичайно ажурним завдяки численним прибудовами і численним меншим і більшим вікнам у каплицях.

Інтер’єр храму. Фото з сайту 20 хв.

Орган, скульптури, ікона

Ще перед Першою світовою війною збудували орган, у вівтарях поставили кілька мармурових скульптур високої художньої якості, а на вежі повісили чотири дзвони, вилиті на фабриці Кароля Швабі в Білій. У тимчасовому головному вівтарі зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Неустанної Помочі, передана з костелу отців домініканців.

Вітражі храму. Фото з сайту Газета Місто

Вітражі

Уже 1908 року у вікнах трансепту та пресвітерію було встановлено перші вітражі. Частину вітражів подарували представники тернопільської громади (наприклад, родина Созанських). У священика Б. Твардовського не було сумнівів у виборі фабрики-виробника. З самого початку він звернувся до краківської фабрики вітражів, художнього скління та скляної мозаїки Żeleński SG. Ніколи, аж до вересня 1939 р., ні о. Твардовський і його наступники не відмовлялися від співпраці з цим заводом.

Перші шість фігурних вітражів із мотивами Лоретанської літанії, а саме з фігурами ангелів, що грають на музичних інструментах і тримають пов’язки з текстом літанії, були виготовлені до червня 1908 року. Фігури ангелів були створені за зразком картин Яна Матейко в пресвітерії костелу св. Марії в Кракові. У трьох менших круглих вікнах також вставили вітражі. Центральна була над головним вівтарем. На вітражі було зображено голуб Святого Духа. У жовтні 1908 р. журнал «Nasz Kraj» повідомляв, що «… вітражі, виготовлені на фабриці Желєнського з мотивами Матейковського в пресвітерії, засновані на розписах костелу Св. Марії в Кракові». У нижній частині цих вітражів додано герби донорів та відповідні написи.

Вітражі. Фото з сайту Вікіпедія

Робота художників

У 1913 році великі вікна трансепта були прикрашені вітражами. Для оформлення картонних коробок парох шукав відомих художників. Темою вітражів мали бути сцени з життя Пресвятої Богородиці, а саме «Успіння Пресвятої Богородиці» та «Введення Пресвятої Богородиці у храм».

Картонну коробку першого замовили у Стефана Матейки, другого – у Фелікса Вигживальського. Стефан Матейко також спроектував два вітражі для бічної каплиці при пресвітерії з зображенням св. Станіслава Костки та св. Князя Казимира. Місце, де був розміщений ще один вітраж «Стрітення Христа у храмі», достеменно невідоме. Ім’я художника – підрядника також не встановлено. Це також міг бути Стефан Матейко, а вітраж мав бути виготовлений у 1908 році разом із вітражами в пресбітерії.

У лютому 1913 р. Вітражний відділ фабрики Желєнського надіслав до Тернополя пропозицію зробити вітраж «Успіння Пресвятої Богородиці», і в квітні того року о. Б. Твардовський отримав від Ф. Вигживальського ескізи цього вітражу. Лише в листопаді парох надіслав художнику свої зауваження, пропонуючи змінити композицію, зробити фігуру Матері Божої стрункішою, помістити фундаційний напис і герб Корчак. У 1913-1914 рр. обидва вітражі в трансепті були виготовлені зі скла і встановлені в Тернопільському костелі.

Вітражі у великих вікнах проходів були зроблені з соборного скла лише з квітковою доріжкою, з мотивами лілій, виноградної лози, іпомеї. У невеликих циркульних віконцях приділів були розміщені вітражі з медальйонами, в яких містилися зображення чудотворних образів Богоматері – Ченстоховської, Надбрамної, Благодатної, Пресвятої Богородиці, Кохавинської, Матері Божої Рокитнянської та Матері Божої Підкам’янецької. Вибір чудотворних образів був не випадковим, а підпорядкований чіткій думці і мав національно-історичний, а також локальний характер. Ну а поруч із загальнонаціональними образами Матері Божої Ченстоховської та Брами Зоряної є образ Матері Божої Грацій, Покровительки Львівської катедри та архідієцезії, та образ Матері Божої Кохавської, культ якої розквіт також у Львівській архиєпархії.

Інтер’єр храму. Фото з сайту Тернополяни

Отже, в результаті наполегливої праці о. Б. Твардовського було створено вражаючий комплекс вітражів, який відіграв важливу роль у стильовому оформленні всього інтер’єру тернопільського костелу. Він був стильно уніфікований і виготовлений на високому мистецькому рівні на відомій краківській фабриці SG Żeleński за ескізами відомих художників Стефана Матейка та Фелікса Вигрживальського.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.