Тернопільський залізничний вокзал за більш як століття свого існування напевно бачив найбільше радісних зустрічей та розлук між рідними людьми. Залізничний вокзал має досить цікаву та довгу історію. Повідомляє “Ternopil-future”.
Як розпочиналося будівництво вокзалу в Тернополі
В Тернополі давно була необхідність в прокладанні залізничної дороги, адже селянські вози вже були не в змозі перевозити таку велику кількість вантажів та іншу сільськогосподарську продукцію, які експортувалися в Австро-Угорську імперію. Також новий залізничний шлях дозволив би європейцям отримати більш зручний вихід до Одеського порту, який в той час активно розвивався.
Тому, Австро-Угорська імперія вирішила побудувати залізничну дорогу в напрямку до Тернополя. Для цього товариству «Галицька залізнична дорога імені Карла Людовіка» видали ліцензію на будівництво.
Завдяки дешевій робочій силі протягом 1868-1870 років здійснювалося будівництво залізничного сполучення. Однак, виникало чимало проблем, адже часто колії проходили через земельні ділянки, які належали селянам, тому за прокладання залізничного шляху через їхні землі доводилося платити.
Для переїзду залізничних колій використовували міст, що знаходився на місці теперішнього «шостого магазину». Саме в одному з отворів мосту проходив проїзд транспортом.
Офіційно датою початку залізничного сполучення можна вважати 25 грудня 1870 року. Саме в цьому році побудували залізничний вокзал. Хоча, саме приміщення вокзалу з’явилося лише в 1903 році, де були білетні каси з залом очікування та навіть свій ресторан.
З Тернопільського залізничного вокзалу поїзди курсували лише у двох напрямках – до Львова та Золочева. Хоча, головною ціллю залізниці залишалося перевезення сільськогосподарської продукції.
Перша світова війна і залізничний вокзал
Однак, все змінила Перша світова війна. Ще до 1914 року з тернопільського вокзалу здійснювалися пасажирські перевезення до Львова. В період воєнних дій вокзал перетворився на військовий об’єкт. Через нього пройшла незліченна кількість як військових, так і простих людей, багато з яких через голод та хвороби так і не змогли пережити поїздку.
Остаточний занепад залізничного вокзалу трапився після Брусилівського прориву, коли російські війська спішно покидали місто. На своєму шляху вони грабували місто та спалювали будівлі. Дісталося і приміщенню тернопільського вокзалу, який постраждав від вогню і ще довго своїм занедбаним виглядом нагадував про непрості часи Першої світової війни.
Міжвоєнний період та Друга світова війна
Міжвоєнний період для залізничного вокзалу Тернополя ознаменувався тим, що він отримав нового власника, оскільки Тернопільщина вже не входила до складу Австро-Угорської імперії, повноправним власником залізниці стала «Польська державна залізнична дорога».
Будівлю вокзалу повністю оновили та відремонтували. Проте, рух через залізницю значно знизився. Не втратило своєї популярності лише сполучення зі Львовом.
Значні зміни чекали на залізницю Тернополя в період Другої світової війни. Якщо раніше вона була звичайною провінційною залізничною станцією, то після 1939 року залізничний вокзал став важливим об’єктом для радянської армії, оскільки він був на шляху прориву армії республіки до Європи.
Для потреб Червоної армії реформували залізничне господарство, підлаштовуючи його під потреби війська. В планах Радянського Союзу було звільнення Європи від гніту нацистської Німеччини. Проте, німецьке керівництво випередило амбітні плани Союзу та ударами авіабомб практично знищило залізничний вокзал в Тернополі.
Під час окупації нацисти намагалися підлаштувати залізничну дорогу на свій лад. Зокрема, було проведено другу залізничну колію, що працює й до наших днів.
В березні 1944 року радянські війська розпочали раптовий наступ і німецькі окупанти протягом місяця тримали оборону. В результаті Тернопіль зазнав значних ушкоджень, не оминула ця доля і залізницю міста.
Відновлення після війни та розбудова залізничного вокзалу
Всупереч тому, що після воєнних подій Тернопіль був повністю знищеним, рух через залізничну станцію не зупинявся ні на день. Після завершення війни залізничний вокзал продовжив працювати у звичному режимі.
З Тернополя відправлялися поїзди в п’яти напрямках. Завдяки розвитку залізничного сполучення, місто почало оживати та підіймати господарство.
16 листопада 1952 року відкрили оновлений залізничний вокзал Тернополя, що працює й до сьогодні. Влада впорядкувала привокзальну площу, протягом тривалого часу працював фонтан.
На світлинах старого Тернополя видно, що площа перед залізничним вокзалом потопала в зелені та квітах.
Сучасний залізничний вокзал в Тернополі
Радянська влада так і не змогла електрифікувати вокзал, трапилося це вже за часів незалежної України в 1997 році. Важливою датою в розвитку залізничного вокзалу Тернополя стало 25 грудня 1997 року, саме в цей день на станцію прибув перший електрифікований поїзд. В наступному році на електрику перевели всю ділянку за напрямом Червоне-Волочиськ.
Варто додати, що в 2012 році Тернопільський залізничний вокзал визнали найкращим в Україні. Почесною відзнакою «Укрзалізниця» нагородила колектив вокзалу. Примітно, що в 2012 році послугами тернопільського залізничного вокзалу скористалися майже п’ять мільйонів людей.
В 2020 році міська влада провела реконструкцію Привокзальної площі. На площі оновили асфальтне та дорожнє покриття, облаштували місця для тимчасового паркування та встановлено новий світлофор. Також провели роботи з влаштування асфальтобетонного покриття до відділення Укрпошти та частину заїзду на площу, встановили вуличні меблі й насадили зелені насадження.
В міській раді Тернополя зазначають, що залізничний вокзал є своєрідними «воротами» в місто. Тому важливо, щоб він мав не лише привабливий вигляд, але й був би комфортним. Міська влада прогнула зробити залізничний вокзал зручним та доступним для тернополян і гостей міста.
